Показники дисфункції дофамiнової системи та індексу маси тіла як маркери прогнозу порушень емоційного статусу у дітей пубертатного вiку
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJPE2019-2-15Ключові слова:
ожиріння, діти, дофамін, емоційні порушення, депресіїАнотація
Мета роботи — розробити з використанням маркерів дисфункції дофамінової системи прогностичний алгоритм з розвитку емоційних порушень у дітей пубертатного віку залежно від індексу маси тіла і періоду статевого дозрівання.
Матеріали та методи. Проведено одномоментне проспективне дослідження 120 дітей пубертатного віку (11,6—17,9 року, 2—5-ї стадій пубертату за Таннером), яких опитано з використанням скринінгової шкали депресії (Depression self-rating scale, DSRC) (ШД), зі встановленням ризику розвитку депресії (загальний сумарний бал), ознак депресивної симптоматики (порядкова градація ШД: депресії немає; наявність одного депресивного епізоду; депресія є). Залежно від SDS ІМТ виділено групи: група 1 — діти з нормальною масою тіла, 2 — з аліментарним ожирінням і 3 — з морбідним ожирінням. Додатково виділено підгрупи за статтю та стадіями пубертату за Таннером, пацієнти з 2-ю і 3-ю стадіями об’єднані в підгрупу раннього пубертату, обстежувані з 4-ю і 5-ю стадіями — пізнього пубертату (ПП). У 88 пацієнтів визначено концентрації дофаміну крові методом імуносорбентного аналізу (ELISA). Із дослідження виключено 2 дітей з максимальним і мінімальним значеннями дофаміну. Залежно від рівня дофаміну проведено квартильний розподіл на чотири підгрупи: 1 — з низькими (< 10,9 пг/мл); 2 — помірно зниженими (10,9—16,16 пг/мл); 3 — помірно підвищеними (16,17—19,3 пг/мл); 4 — високими концентраціями гормона (> 19,3 пг/мл). Статистичну обробку результатів проведено за допомогою програми SPSS Statistics 21. Використано непараметричні кореляції Спірмена r. З прогностичною метою використано метод математичного моделювання (логістична поліноміальна регресія).
Результати та обговорення. У загальній групі дітей ПП віку значення діапазонів дофаміну і показники емоційного статусу сформували модель зі статистично значущою оцінкою (p = 0,016) для прогнозування ймовірності дисфункції дофамінової системи в обстежуваних цієї підгрупи. Наприклад, у пацієнта в ПП з наявністю депресивної симптоматики з 33,3 % ймовірністю концентрація дофаміну буде помірно зниженою, 16,7 % — помірно підвищеною і 50 % ймовірністю — високою. У підгрупі дітей пубертатного віку з ожирінням значення діапазонів дофаміну і показники емоційного статусу сформували модель з достовірною статистичною оцінкою (p = 0,05) для оцінки ймовірності дисфункції дофамінової системи у цих пацієнтів. Наприклад, дитина пубертатного віку з ожирінням за наявності депресивної симптоматики з 50 % ймовірністю матиме помірно знижений показник дофаміну крові; 33,3 % — помірно підвищений і 16,7 % — високий нейропептид. На основі цих даних розроблений алгоритм діагностики дисфункції дофамінової системи у підлітків, який може бути використаний як інструмент для подальшого наукового пошуку при вивченні механізмів розвитку екстремального ожиріння у дітей.
Висновки. Отримано прогностичні моделі з високою достовірною статистичною значимістю, що дають змогу оцінити вплив певних діапазонів концентрації дофаміну на ймовірність наявності депресії, її епізоду або її відсутності у дітей пубертатного віку з ожирінням (p = 0,05) і у пацієнтів у періоді пізнього пубертату незалежно від показників маси тіла (p = 0,016). На основі розроблених математичних моделей запропоновано алгоритм діагностики дисфункції дофамінової системи з використанням показника індексу маси тіла, періоду пубертату і показників емоційного статусу у дітей підліткового віку.
Посилання
Aleksandrov AA. Peterkova VA. Rekomendatsii po diagnostike, lecheniyu i profilaktike ozhireniya u detei i podrostkov. — M.: Praktika, 2015:136.
Viazava LS, Solntsava AV, Zaytseva OM. Relationship between blood dopamine level, behavioral and emotional status of puberty-age children with obesity and normal body mass. Ukranian Journal of Pediatric Endocrynology. 2018;3-4(27-28):25-34. DOI: 10.30978/UJPE2018-3-4-25.
Viazova LS, Solntseva AV, Sukalo АV, Volokitin ЕO, Stukach JP, Kulchitski VA. Metabolic and hormonal processes intensity after dopamine receptors activation in the obesity modeling. Proceedings of the National academy of sciences of Belarus: Medicine series. 2015;2:10-19.
Kalinovskaya VV, Skugarevskii OA. «Obratnaya storona» vneshnei privlekatel'nosti: issledovanie komponentov obraza sobstvennogo tela u studentov BGMU. Belorusskii meditsinskii zhurnal. 2004;3:46-48.
Lyalikov SA, Sukalo AV, Kuznetsov OE. Instruktsiya po primeneniyu «Tsentil'nye kharakteristiki antropometricheskikh i laboratornykh pokazatelei u detei v sovremennyi period». — Grodno, GrGMU, BGMU, UZ «GrOKB», 2009:98.
Skugarevskii, OA. Narusheniya pishchevogo povedeniya: monografiya. — Minsk: BGMU, 2007:340.
Solntseva AV, Emel'yantseva TA, Sukalo AV. Instruktsiya po primeneniyu «Metod skriningovoi diagnostiki emotsional'nykh narushenii u detei s ozhireniem». — Minsk, RNPTsPZ, BGMU, 2014:9.
Blum K, Thanos PK, Gold MS. Dopamine and glucose, obesity, and reward deficiency syndrome. Frontiers in Psychology. 2014;5:919. DOI:10.3389/fpsyg.2014.00919.
Cummings DE, Overduin J. Gastrointestinal regulation of food intake. J Clin Invest. 2007;117(1):13-23. DOI: 10.1172/JCI30227.
Dagogo-Jack S (ed.). Leptin: Regulation and Clinical Applications. — Springer Int Pub. Switzerland, 2015:281. doi: 10.1007/978-3-319-09915-6.
Friedman JM. Leptin and the regulation of body weight. Keio J Med. 2011;60:1-9. https://doi.org/10.2302/kjm.60.1.
Hales CM, Carroll MD, Fryar CD, Ogden CL. Prevalence of obesity among adults and youth: United States, 2015—2016. NCHS Data Brief. 2017;(288):1-8.
Hammond CJ, Mayes LC, Potenza MN. Neurobiology of adolescent substance use and addictive behaviors: treatment implications. Adolesc Med: State Art Rev. 2014;25(1):15-32. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4446977/.
Holtrup B, Church CD, Berry R et al. Puberty is an important developmental period for the establishment of adipose tissue mass and metabolic homeostasis. Adipocyte. 2017;6(3):224-233. doi: 10.1080/21623945.2017.1349042.
Jääskeläinen A, Nevanperä N, Remes J, Rahkonen F, Järvelin M-R and Laitinen J.Stress-related eating, obesity and associated behavioural traits in adolescents: a prospective population-based cohort study. BMC Public Health. 2014;14:321-35. doi:10.1186/1471-2458-14-321.
Khanh DV, Choi YH, Moh SH, Kinyua AW, Kim KW. Leptin and insulin signaling in dopaminergic neurons: relationship between energy balance and reward system. Front Psychol. 2014;5:846. doi:10.3389/fpsyg.2014.00846.
Marmorstein NR, Iacono WG, Legrand L. Obesity and depression in adolescence and beyond: Reciprocal risks. International journal of obesity (2005). 2014;38(7):906-911. doi:10.1038/ijo.2014.19.
Miller R, Tanofsky-Kraff M, Shomaker LB et al. Serum leptin and loss of control eating in children and adolescents. Int J Obes (Lond). 2013;38(3):397-403. doi:10.1038/ijo.2013.126.
Morrison CD, Berthoud HR. Neurobiology of nutrition and obesity. Nutr Rev. 2007;65:517-534.
Preedy VR (ed.). Neuropathology of Drug Addictions and Substance Misuse Volume 1: Foundations of Understanding, Tobacco, Alcohol, Cannabinoids and Opioids. — London, UK. Elsevier Inc. 2016:1132. https://doi.org/10.1016/C2013-0-14225-0.
Reeves GM, Postolache TT, Snitker S. Childhood Obesity and Depression: Connection between these Growing Problems in Growing Children. Int J Child Health Hum Dev: IJCHD. 2008;1(2):103-114.
Van der Plasse G, van Zessen R, Luijendijk MC, et al. Modulation of cue-induced firing of ventral tegmental area dopamine neurons by leptin and ghrelin. Int J Obes (Lond). 2015;39(12):1742-9. doi: 10.1038/ijo.2015.131.
