Ефективність монотерапії препаратами калію йодиду дифузного нетоксичного зобa з різним прогнозом перебігу в пацієнтів підліткового віку
Ключові слова:
дифузний нетоксичний зоб, прогноз перебігу захворювання, лікування, підліткиАнотація
Мета роботи — оцінити ефективність монотерапії препаратами калію йодиду (КЙ) дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) з урахуванням прогнозу його перебігу в підлітковому віці.
Матеріали та методи. Обстежено 124 підлітки (73 хлопці та 51 дівчина) 10—17 років із ДНЗ, які протягом 6 міс отримували терапію препаратами КЙ («Йодомарин») у вікових дозах. У динаміці спостереження проведено УЗД щитоподібної залози (ЩЗ), у сироватці крові визначено рівень тиреотропіну, вільних фракцій тиреоїдних гормонів та антитиреоїдних автоантитіл імуноферментним методом. Залежно від індивідуального прогнозу перебігу захворювання хворих розподілено на дві групи: 1ша група — сприятливий прогноз, 2га група — несприятливий прогноз.
Результати та обговорення. Визначено достовірні відмінності в розмірах ЩЗ та гормонопродукувальної функції тиреоїдної системи на тлі монотерапії препаратами КЙ залежно від прогнозу перебігу ДНЗ у пубертатний період. Позитивну динаміку зареєстровано у 82,4 % підлітків 1ї групи зі сприятливим прогнозом і лише у 26,9 % — 2ї групи (несприятливий прогноз).
Висновки. Ефективність застосованої терапії залежить від прогнозу перебігу захворювання, а саме: при сприятливому прогнозі у 62,6 % обстежених реєстрували нормалізацію об’єму ЩЗ, у 19,8 % визначали зменшення ступеня зоба, у решти позитивної динаміки не відмічали. При несприятливому прогнозі нормалізацію об’єму ЩЗ або зменшення ступеня зоба спостерігали лише у 26,9 %. Монотерапія препаратами КЙ зумовлює позитивну динаміку гормонопродукувальної функції тиреоїдної системи в підлітків зі сприятливим перебігом ДНЗ і супроводжується подальшим зростанням частоти субклінічного гіпотиреозу в підлітків із несприятливим прогнозом. При визначенні терапевтичної тактики необхідно розраховувати прогноз перебігу ДНЗ у підлітковому віці, що сприятиме своєчасному призначенню адекватного лікування.
Посилання
Аранович В.В. Катамнез детей с эндемическим зобом // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. — 2005. — № 1. — С. 48—54.
Велданова М.В., Молашенко Н.В., Платонова Н.М. и др. Коррекция йодной недостаточности: влияние физиологических доз йода на функциональное состояние щитовидной железы и активность аутоиммунных процессов // Рус. мед. журнал. — 2001. — № 15 (Электронный ресурс).
Велданова М.В. Эффективность применения калия йодида при диффузном нетоксическом зобе у детей в различных биогеохимических провинциях России // Клиническая тиреоидология. — 2003. — Т. 1, № 1. — С. 14—17.
Галкина Н.В., Трошина Е.А., Мазурина Н.В. Генетические факторы в развитии диффузного эутиреоидного зоба // Клиническая и экспериментальная тиреодология. — 2008. — Т. 4, № 3. — С. 36—44.
Галкина Н.В., Трошина Е.А., Мазурина Н.В. Влияние генетических факторов на результат терапии диффузного эути¬реоидного зоба // Проблемы эндокринологии. — 2009. — Т. 55, № 1. — С. 14—19.
Зелінська Н.Б., Терещенко А.В., Руденко Н.Г. Стан надання допомоги дітям з ендокринною патологією в Україні у 2012 році та перспективи її розвитку // Укр. журн. дитячої ендокринології. — 2012. — № 1. — С. 31—39.
Корзун В.Н., Котикович Ю.С., Антонюк І.Ю. та ін. Роль мікроелементів у етіології йододефіцитних захворювань // Проблеми харчування. — 2011. — № 3—4. — С. 29—35.
Маменко М.Є. Методи коррекції йодного дефіциту: порівняльний аналіз ефективності // Міжнародний ендокрин. журнал. — 2009. — № 1 (19). — С. 46—50.
Маменко М.Є., Єрохіна О.І. Вікові та статеві особливості формування тиреоїдної патології у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2008. — № 6. — С. 30—35.
Рустембекова С.А., Тлиашинова А.М. Многокомпонентная система в развитии заболеваний щитовидной железы (йод и эндо-экзогенные факторы // Рус. мед. журнал. — 2005. — Т. 54, № 28. — С. 1924—1926.
Приступюк А.М. Диффузный нетоксический зоб: классификация, диагностика, профилактика и лечение: 100 избранных лекций по эндокринологии / Под ред. Ю.И. Караченцева и др. — Харьков. — 2009. — С. 482—492.
Пылова С.А. Влияние дефицита йода и некоторых прмышленных экопатогенов на формирование патологии щитовидной железы у детей и подростков Республики Карелия // Междунар. эндокринол. журнал. — 2010. — № 1 (25). — С. 39—41.
Плехова О.І., Турчина С.І., Багацька Н.В. и др. Прогноз перебігу дифузного нетоксичного зоба у підлітків, що мешкають в умовах слабкого йододефіциту (Методичні рекомендації) // Укр. журн. дитячої ендокринології. — 2013. — № 1. — С. 43—49.
Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія» / Під ред. Н.Б. Зелінської. — К.: МОЗ України, 2006. — 94 с.
Турчина С.И. Диффузный нетоксический зоб и половое созревание // Укр. журнал дитячої ендокринології. — 2013. — № 1. — С. 23—28.
Шабан С.Р., Иванов Н.В., Ворохобина Н.В. Особенности течения диффузного нетоксического зоба у жителей северного региона Саудовской Аравии (Аль-Джауф) // Рос. семейный врач. — 2014. — Т. 18, № 2. — С. 29—32.
