Характер змін глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, при аномальних маткових кровотечах у період пубертату

Автор(и)

  • Вікторія Олександрівна Диннік ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Ukraine
  • Н.О. Щербина Харківський національний медичний університет МОЗ України, Ukraine
  • О.О. Диннік Харківський національний медичний університет МОЗ України, Ukraine

Ключові слова:

аномальні маткові кровотечі, пубертатний період, статеві стероїди, глобулін, що зв’язує статеві стероїди

Анотація

Мета роботи — вивчити особливості вмісту стероїдних гормонів і глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, у хворих з аномальними матковими кровотечами (АМК) пубертатного періоду (ПП) з урахуванням різної маси тіла.

Матеріали та методи. Обстежено 142 пацієнтки з АМК ПП, які були розподілені на три групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ): у першу групу ввійшло 58 хворих з нормальними параметрами фізичного розвитку, ІМТ — (19,3 ± 0,16) кг/м2, у другу — 54 пацієнтки з надлишковою масою тіла, ІМТ — (26,5 ± 0,51) кг/м2, і третю групу склали 30 хворих із дефіцитом маси тіла, ІМТ  (16,38 ± 0,18) кг/м2. У сироватці крові визначали рівні тестостерону, естрадіолу, інсуліну, глобуліну, що зв’язує статеві стероїди.

Результати та обговорення. Встановлено особливості гормонального забезпечення, рівня глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, у пацієнток з АМК ПП, які залежали від величини ІМТ, на тлі якого формувалася маткова кровотеча. Встановлено достовірне підвищення вільних фракцій тестостерону й естрадіолу в пацієнток з надлишковою масою тіла. У цих же хворих значно частіше відмічали різні вияви андрогенної дермопатії, які зростали з підвищенням індексу вільних андрогенів.

Висновки. Визначення рівня глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, може бути використано з діагностичною метою для правильної інтерпретації результатів вимірювань концентрацій у крові тестостерону й естрадіолу у хворих з АМК ПП.

Біографії авторів

Вікторія Олександрівна Диннік, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

д. мед. н., вчений секретар,  
пров. наук. співр. відділення дитячої гінекології

Н.О. Щербина, Харківський національний медичний університет МОЗ України

Н.А. Щербина

О.О. Диннік, Харківський національний медичний університет МОЗ України

А.А. Дынник

Посилання

Адамян Л.В., Богданова Е.А., Сибирская Е.В. и др. Этиология, патогенез и клиника маточных кровотечений пубертатного периода: обзор литературы // Проблемы репродукции. — 2011. — № 5. — С. 33—37.

Богданова Е.А. Гинекология детей и подростков. — М.: МИА, 2000. — 360 с.

Веселова Н.М. Маточные кровотечения пубертатного периода: Автореф. дис. …д-ра мед. наук: спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология». — М., 2007.— 42 с.

Веселова Н.М., Уварова Е.В. Железодефицитная анемия у девочек с маточными кровотечениями пубертатного периода // Рус. мед. журн. — 2004. — № 12 (13). — С. 783—786.

Гродницкая Е.Э., Курцер М.А. Гирсутизм: патогенез, клиника, диагностика, лечение // Акушерство и гинекология. — 2012. — № 4/1. — С. 87—90.

Гуркин Ю.А. Детская и подростковая гинекология. — М.: МИА, 2009. — 696 с.

Диннік В.О. Сучасні уявлення щодо патогенезу пубертатних маткових кровотеч: огляд літератури // Український журнал дитячої ендокринології. — 2012. — № 2. — С. 55—61.

Дынник В.А. Характеристика клинического течения впервые возникших пубертатных маточных кровотечений // Медицина сегодня и завтра. — 2005. — № 3. — С. 125—128.

Иргашева С.У., Азимова Є.И. К вопросу о гиперандрогении: обзор литературы // Новости дерматовенерологии и репродуктивного здоровья. — 2012. — № 3. — С. 72—74.

Козловене Д., Казанавичюс Г., Круминис В. Концентраци тестостерона, дегидроэпиандростерона сульфата и индекса свободных андрогенов крови у женщин с гирсутизмом // Проблемы эндокринологии. — 2008. — Т. 54, № 2. — С. 42—46.

Манушарова Р.А., Черкезова Э.И. Синдром поликистозных яичников: клиника, диагностика, лечение // Лечащий врач. — 2005. — № 10. — Режим доступа к журналу: http://www.lvrach.ru/2005/10/4533188/

Марцинковская В.В., Жук С.И. Гиперандрогения глазами гинеколога: эволюция взглядов на проблему диагностики и подходов к лечению: обзор литературы // Здоровье женщины. — 2007. — Т. 2, № 30. — С. 72—81.

Пищулин А.А., Карпова Е.А. Овариальная гиперандрогения и метаболический синдром // Рус. мед. журн. — 2001. — № 2. — С. 93—97.

Суплотова Л.А., Храмова Е.Б., Южакова Н.Ю. и др. Оптимизация методики гормональной диагностики гиперандрогении у беременных женщин // Проблемы репродуктологии. — 2005. — № 6. — С. 82—85.

Тарасова И.С., Чернов В.М., Лаврухин Д.Б., Румянцев А.Г. Риск развития анемии у девушек-подростков с маточными кровотечениями пубертатного периода // Вопросы гематологии/онкологии и иммунопатологии в педиатрии. — 2010. — Т. 9, № 3. — С. 19—25.

Шангородская А.В. Синдром овариальной гиперандрогении неопухолевого генеза // Эндокринология. — 2006. — № 1. — С. 15—20.

Шарова Е., Волевода Н. Ожирение и репродуктивная функция женщин // Проблемы репродукции. — 2006. — № 4. — С. 57—62.

Якутовская С.Л., Михеева Н.Г., Марковская Т.В., Колодко Т.В. Современные принципы диагностики синдрома поликистозных яичников: обзор литературы // Искусство медицины. — 2010. — № 3 (23). — С. 136—142.

Moran L.J., Noakes M., Clifton P.M. et al. Dietary composition in restoring reproductive and metabolic physiology in overweight women with polycystic ovary syndrome // Clin. Endocrinol. Metab. — 2003. — Vol. 88. — P. 812—819.

Van Wijk M.J. et al. Microparticle subpopulations are increased in preeclampsia: possible involvement in vascular dysfunc¬¬tion? // Am. J. Obstet. Gynecol. — 2002. — Vol. 187 (7). — P. 450—456.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження