Мелатонін і депресія в дітей у віковому аспекті

Анотація

Мета роботи — вивчити рівень мелатоніну в підлітків із депресією на різних етапах статевого дозрівання.

Матеріали та методи. У 94 підлітків із депресивними розладами досліджено феноменологію синдромокомплексів афективної патології і показники рівня мелатоніну у віковому й гендерному аспектах. Вміст мелатоніну визначали методом Друекса в модифікації Г.В. Зубкова. Нормативні показники гормонів і біологічно активних речовин отримані в лабораторіях ДУ «ІОЗДП НАМН» під час обстеження здорових школярів м. Харкова.

Результати та обговорення. У підлітків у період статевого дозрівання депресивні розлади мають деякі клінічні особливості й варіанти перебігу: у препубертатному віці — поведінковий, тривожний, фобічний варіанти депресії, рідше астенічний і соматичний клінічні типи; у ранньому пубертаті — тривожний, поведінковий, дисморфофобічний варіанти; у власне пубертаті — тривожний, апатичний, поведінковий. У міру збільшення віку наростає ризик формування апатичного варіанта депресії як у хлопців, так і в дівчат; формування дисморфофобічного варіанта в дівчат у ранньому пубертаті і зменшення питомої ваги фобічного варіанта. У ранньому пубертаті клінічна картина депресій менш структурована, симптоматика депресії маскується виявами негативної стадії підліткового пубертатного кризу. Депресивні розлади, що виникають у власне пубертаті, незважаючи на поліморфізм психопатології, мають усі типові компоненти депресивної тріади, причому в цілому спостерігається значна вираженість ідеаторного компонента порівняно з моторним і афективним компонентами. Визначено різноспрямовану векторність показників рівня мелатоніну в підлітків із депресією залежно від статі й віку, що суттєво для формування програм медико­терапевтичного втручання.

Висновки. Доведено існування зниженого вмісту мелатоніну в підлітків у препубертаті, у ранньому й у власне пубертаті (37,5, 42,9 і 31,0 % відповідно), що свідчить про його участь у формуванні депресивного розладу й демонструє його стримувальний, гальмівний характер щодо емоційних та поведінкових розладів. Вірогідно частіше у препубертаті низький рівень мелатоніну превалював у дівчат, ніж у хлопців (80,0 і 20,0 % відповідно; р < 0,001), таку ж закономірність простежено і в дівчат­підлітків у власне пубертаті (80,7 і 19,3 % відповідно; р < 0,001).