http://ujpe.com.ua/issue/feed Український журнал дитячої ендокринології 2021-07-14T12:14:40+03:00 Ольга Берник (Olha Bernyk) vitapol3@gmail.com Open Journal Systems <p style="font-weight: bold; color: #404040; font-size: 100%; padding-top: 0;">Науково-практичне рецензоване видання для ендокринологів, педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів, розглядає проблеми теоретичної і клінічної дитячої ендокринології <br />Офіційний вісник Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України та Асоціації дитячих ендокринологів України</p> <p>Заснований у 2010 році</p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <p> </p> <table style="width: 547px;"> <tbody> <tr> <td valign="top" width="126px"><img src="http://ujpe.com.ua/public/journals/190/zelinska_ujde_naukredaktor.jpg" width="116" height="155" /></td> <td valign="bottom"><strong> Головний редактор:</strong> Наталія Борисівна Зелінська, Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор, завідувач відділу дитячої ендокринології Українського науково-практичного Центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, президент Асоціації дитячих ендокринологів України.</td> </tr> </tbody> </table> <p><strong>Засновники видання:</strong> Державна установа «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» (<a href="http://iozdp.org.ua/">iozdp.org.ua</a>), Всеукраїнська громадська організація «Асоціація дитячих ендокринологів України», Приватне підприємство «ІНПОЛ ЛТМ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> Серія СК № 20437­-10237 ПР від 28.11.2013 р.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Видавець:</strong> Приватне підприємство «ІНПОЛ ЛТМ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Рекомендація журналу як фахового медичного наукового видання:</strong> Додаток 4 до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2020 № 886 (журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії. Категорія "Б").</p> <p style="margin-top: .3em;">Видання зареєстроване у наукометричних базах даних і спеціалізованих каталогах Index Copernicus, Google Scholar, Ulrich’s Periodicals Directory, ResearchBib, ICMJE, Polska Bibliografia Naukowa, CrossRef.</p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал внесено до загальнодержавних баз даних «Україніка наукова» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, «Наукова періодика України». Матеріали публікуються в УРЖ «Джерело».</p> <p style="margin-top: .3em;">Статті, опубліковані в «Українському журналі дитячої ендокринології», отримують DOI — ідентифікатор цифрового об’єкта системи бібліографічних посилань CrossRef.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Періодичність виходу:</strong> 4 рази на рік.</p> <p><strong>ISSN:</strong> 2304-005X (Print), 2523-4277 (Online).</p> <p><strong>DOI:</strong> 10.30978/UJPE.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Сайт:</strong> <a href="http://www.ujpe.com.ua/">ujpe.com.ua</a></p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px dotted #dddddd; font-size: 0;"> </div> http://ujpe.com.ua/article/view/237315 Нейроендокринні аспекти формування депресивного розладу у підлітків 2021-07-14T11:14:00+03:00 Е. А. Михайлова emiliam2013@ukr.net Ю. В. Волкова emiliam2013@ukr.net Д. А. Мітельов emiliam2013@ukr.net Т. М. Матковська emiliam2013@ukr.net <p>Мета роботи — вивчити рівень серотоніну, мелатоніну та кортизолу у підлітків із депресивними і тривожно-депресивними розладами поведінки. <br>Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі відділення психіатрії Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України. Обстежено 140 пацієнтів (68 хлопчиків і 72 дівчаток) віком 12—17 років з депресивними розладами поведінки та 128 (72 хлопчиків і 56 дівчаток) аналогічного віку — з тривожно-депресивними розладами. Застосовували клініко-психопатологічний, патопсихологічні, нейрогормональний і статистичний методи дослідження. <br>Результати та обговорення. Встановлено, що клінічні варіанти депресії у дітей у період статевого дозрівання мають гендерно-вікові відмінності. Маніфестація першого епізоду депресії в ранньому шкільному віці, особливо в препубертаті, є предиктором депресії на наступних етапах статевого дозрівання. Депресивні симптоми у підлітків асоційовані з інтерналізацією та екстерналізацією клінічних виявів. Доведено, що формування депресивного розладу у дітей у період статевого дозрівання запускається розвитком низки нейробіологічних порушень: підвищенням рівня кортизолу, дизрегуляцією нейробіологічних систем, відповідальних за розвиток афективної патології (серотонін, мелатонін), соматоневрологічною ослабленістю. <br>Висновки. Отримані дані свідчать про дизрегуляцію нейрогормонального обміну у пацієнтів із депресивним розладом і тривожно-депресивними розладами поведінки. Низький рівень екскреції та порушення ритму продукції мелатоніну може призвести до десинхронозу і дезадаптації дитини. Характер змін залежить від нозології та має гендерні особливості. Встановлено, що незалежно від нозологічної форми депресивного розладу у більшості підлітків психічні розлади супроводжуються підвищеним вмістом серотоніну, а у пацієнтів з депресивним розладом поведінки — також зниженою екскрецією мелатоніну.</p> 2021-07-16T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://ujpe.com.ua/article/view/237317 Роль міокінів у розвитку інсулінорезистентності у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу 2021-07-14T11:36:19+03:00 О. Є. Пашкова elenapashkova0901@gmail.com Н. І. Чудова elenapashkova0901@gmail.com О. С. Литвиненко elenapashkova0901@gmail.com <p>Мета роботи — дослідити роль міокінів у розвитку інсулінорезистентності у дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1&nbsp;типу.<br>Матеріали та методи. Під наглядом перебували 68 дітей, хворих на ЦД 1 типу, віком від 11 до 17 років. Залежно від рівня глікемічного контролю пацієнтів розподілили на три групи. До контрольної групи залучено 20 практично здорових дітей. У всіх пацієнтів проводили визначення м’язової маси, індексу скелетної мускулатури, жирової маси та відсотка жиру в організмі. Втрату м’язової сили оцінювали за допомогою 6-бального теста Ловетта. Оцінку інсулінорезистентності проводили опосередковано за тригліцерид-глюкозним індексом (TyG). Визначали рівень у сироватці крові міостатину, іризину, інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-13. <br>Результати та обговорення. Встановлено, що з погіршенням рівня глікемічного контролю у дітей, хворих на ЦД 1 типу, відбувався перерозподіл складу тіла з підвищенням частки жирової маси та зменшенням м’язової маси, що призводило до опосередкованого інсуліном зниження поглинання глюкози, про що свідчило статистично значуще збільшення вмісту TyG порівняно з контрольною групою. Аналіз показників цитокінів у сироватці крові виявив статистично значуще підвищення рівня міостатину та інтерлейкіну-6 порівняно з контрольною групою і тенденцію до збільшення вмісту інтерлейкіну-13 та іризину в сироватці крові дітей, хворих на ЦД 1 типу. Підвищення концентрації міостатину у хворих на ЦД 1 типу асоціювалося зі збільшенням вмісту тригліцеридів (r = 0,44, p &lt; 0,05) та підвищенням індексу TyG (r&nbsp;=&nbsp;0,33, р&nbsp;&lt;&nbsp;0,05), що свідчило про тісний взаємозв’язок між високим рівнем міостатину та розвитком інсулінорезистентності.<br>Висновки. У дітей, хворих на ЦД, при погіршенні стану глікемічного контролю відбувається зниження м’язової сили та маси, що супроводжується розвитком інсулінорезистентності. Провідну роль у формуванні інсулінорезистентності у&nbsp;дітей, хворих на ЦД 1 типу, поряд з хронічною гіперглікемією та діабетичною міопатією відіграє порушення синтезу міокінів, що виявляється збільшенням продукції міостатину та інтерлейкіну-6 за відсутності активації синтезу іризину та інтерлейкіну-13.</p> 2021-07-16T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://ujpe.com.ua/article/view/237318 Особливості мікросоціального оточення у формуванні порушень адаптації у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу 2021-07-14T11:52:59+03:00 Е. А. Михайлова emiliam2013@ukr.net Д. А. Мітельов emiliam2013@ukr.net <p>Нині зберігається загальносвітова тенденція до зростання захворюваності на цукровий діабет (ЦД) 1 типу серед дітей та підлітків. Він характеризується довічним прогредієнтним перебігом, виявляється ендокринними і соматичними порушеннями, а також неврологічними та психічними ускладненнями. Ризик розвитку емоційних порушень, когнітивної дисфункції та розладу адаптації значною мірою визначається мікросоціальним оточенням дитини з ЦД. <br>Мета роботи — вивчити роль сім’ї у формуванні порушень психічного та психологічного здоров’я дітей і підлітків з тяжкою формою ЦД 1 типу. <br>Матеріали та методи. Обстежено 285 хворих на ЦД 1 типу (126 дітей і 159 підлітків). Дизайн дослідження передбачав використання клініко-психопатологічного та патопсихологічного методу, проведення соціо-психологічного інтерв’ювання дитини та її сім’ї, тест «Сімейна соціограма», застосування проективних малюнкових тестів «Будинок-дерево-людина», «Я і моя хвороба», «Кінетичний малюнок сім’ї». <br>Результати. Установлено, що рівень психологічного здоров’я сім’ї дитини із ЦД відповідав показнику норми в 20 % випадків. Визначено чинники, які дестабілізують психологічне здоров’я сім’ї, типологію родинного ставлення до хворої дитини та їх роль у формуванні стійких психоневрологічних ускладнень. Визначено чинники мікросоціального оточення, котрі впливають на формування соціально-психологічної дезадаптації дитини з ЦД. Виділено чинники ризику формування психічних і неврологічних порушень у дітей із ЦД: вік маніфестації ендокринного захворювання (ЦД) &lt;7 років, стаж захворювання ≥ 5 років, часті коливання рівня глікемії, незадовільний самоконтроль захворювання, пізня діагностика ранніх і пізніх ускладнень центральної нервової системи, недостатній комплаєнс, патологічні типи сімейної соціограми. Альтернативний метод діагностики психологічних проблем у дітей і підлітків з ЦД (використання проективних тестів) показав високу інформативність виявлення мішені для корекції емоційно-поведінкових порушень в умовах системи «Життя з діабетом». <br>Висновки. Виділено соціально-психологічні патерни дезадаптації дітей і підлітків, хворих на ЦД 1 типу, що має важливе значення для визначення стратегії терапевтичного втручання, соціо-психологічного супроводу та профілактики соціальної недостатності. </p> 2021-07-16T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://ujpe.com.ua/article/view/237321 Результати міжнародного відкритого рандомізованого порівняльного контрольованого дослідження Edition Junior (NCT02735044) 2021-07-14T12:14:40+03:00 - - vitapol3@gmail.com 2021-07-16T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://ujpe.com.ua/article/view/237319 Консенсус керівних настанов з клінічної практики ISPAD 2018 р. Управління діабетом у дітей дошкільного віку 2021-07-14T12:00:55+03:00 Переклад - Н. Б. Зелінська znb@ukr.net <p>-</p> 2021-07-16T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://ujpe.com.ua/article/view/237320 Модель оптимізації трансферу медичних технологій у галузі дитячої діабетології. Методичні рекомендації. 2020 (Скорочено) 2021-07-14T12:08:56+03:00 Установа-розробник: Державна установа «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» vitapol3@gmail.com М. Л. Водолажський vitapol3@gmail.com Т. П. Сидоренко vitapol3@gmail.com Т. В. Фоміна vitapol3@gmail.com Т. В. Кошман vitapol3@gmail.com 2021-07-16T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://ujpe.com.ua/article/view/237314 Хвороби ендокринної системи у дітей в Україні та надання спеціалізованої допомоги педіатричним пацієнтам у 2020 році 2021-07-14T10:54:47+03:00 Н. Б. Зелінська znb@ukr.net Н. Г. Руденко znb@ukr.net Є. В. Глоба ie.globa@i.ua О. В. Руденко znb@ukr.net К. В. Грищенко znb@ukr.net Ю. С. Кавецька znb@ukr.net <p>Проведено аналіз статистичних показників щодо стану ендокринологічної допомоги дітям у 2020 р. в Україні та зокрема в регіонах, їх динаміку у 2014—2020 рр. Наведено дані щодо кадрового забезпечення роботи дитячої ендокринологічної служби, стану стаціонарної допомоги дітям з ендокринними хворобами, інвалідності внаслідок ендокринної патології, яка протягом останніх років невпинно зростає, зокрема цукрового діабету, гіпотиреозу тощо, захворюваності та поширеності злоякісних хвороб ендокринних залоз у дітей. Представлено дані реєстрів дітей з деякими ендокринними хворобами (цукровий діабет (різні форми), патологічна низькорослість, розлади статевого диференціювання (DSD)). Висвітлено проблемні питання спеціалізованої допомоги дітям з хворобами ендокринної системи. <br>За даними реєстру дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД), у 2020 р. зареєстровано 10&nbsp;743 пацієнти віком до 18 років (14,26 на 10&nbsp;тис. дитячого населення), зокрема 10&nbsp;598 дітей, які отримують інсулінотерапію (з ЦД 1 типу, іншими типами ЦД з потребою у лікуванні інсуліном) (14,07), 51 з ЦД 2 типу, 66 з неонатальним ЦД, з них у 36 діагноз генетично підтверджено, 48 з MODY, генетично підтвердженим. Показник поширеності ЦД серед дітей віком 0—18 років у 2020 р. збільшився порівняно з 2014 р. на 34,9 %.<br>Дітям з DSD проводять детальне цитогенетичне обстеження в провідних генетичних лабораторіях світу після обстеження фахівцями відділу дитячої ендокринології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Відповідно до бази даних таких дітей, яка містить дані про 654 хворих, зокрема 347 (53,1 %, з них 303 пацієнти із синдромом Тернера) з хромосомним DSD, 102 (15,6 %) з 46,ХУ DSD, 205 (31,3 %) з 46,ХХ, 185 з DSD унаслідок вродженої дисфункції кори надниркових залоз.<br>У 2020 р. в Україні зареєстровано 1630 дітей із низькорослістю віком до 18 років, які потребують лікування препаратами гормону росту, зокрема 1223 з гіпофізарним і гіпофізарно-церебральним нанізмом, 255 із синдромом Тернера, 65 із синдромом Рассела—Сільвера, 43 із синдромом Прадера—Віллі, 21 з низькорослістю, які народилися малими для свого гестаційного віку (SGA), 22 із нанізмом унаслідок хронічної ниркової недостатності. Щороку кількість таких хворих зростає в середньому на 10 %. Ці діти отримують лікування препаратами гормону росту за кошти державного бюджету. </p> 2021-07-16T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021