http://ujpe.com.ua/issue/feed Український журнал дитячої ендокринології 2022-01-17T14:43:44+02:00 Ольга Берник (Olha Bernyk) vitapol3@gmail.com Open Journal Systems <p style="font-weight: bold; color: #404040; font-size: 100%; padding-top: 0;">Науково-практичне рецензоване видання для ендокринологів, педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів, розглядає проблеми теоретичної і клінічної дитячої ендокринології <br />Офіційний вісник Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України та Асоціації дитячих ендокринологів України</p> <p>Заснований у 2010 році</p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <p> </p> <table style="width: 547px;"> <tbody> <tr> <td valign="top" width="126px"><img src="http://ujpe.com.ua/public/journals/190/zelinska_ujde_naukredaktor.jpg" width="116" height="155" /></td> <td valign="bottom"><strong> Головний редактор:</strong> Наталія Борисівна Зелінська, Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор, завідувач відділу дитячої ендокринології Українського науково-практичного Центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, президент Асоціації дитячих ендокринологів України.</td> </tr> </tbody> </table> <p><strong>Засновники видання:</strong> Державна установа «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» (<a href="http://iozdp.org.ua/">iozdp.org.ua</a>), Всеукраїнська громадська організація «Асоціація дитячих ендокринологів України», Приватне підприємство «ІНПОЛ ЛТМ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> Серія СК № 20437­-10237 ПР від 28.11.2013 р.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Видавець:</strong> Приватне підприємство «ІНПОЛ ЛТМ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Рекомендація журналу як фахового медичного наукового видання:</strong> Додаток 4 до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2020 № 886 (журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії. Категорія "Б").</p> <p style="margin-top: .3em;">Видання зареєстроване у наукометричних базах даних і спеціалізованих каталогах Index Copernicus, Google Scholar, Ulrich’s Periodicals Directory, ResearchBib, ICMJE, Polska Bibliografia Naukowa, CrossRef.</p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал внесено до загальнодержавних баз даних «Україніка наукова» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, «Наукова періодика України». Матеріали публікуються в УРЖ «Джерело».</p> <p style="margin-top: .3em;">Статті, опубліковані в «Українському журналі дитячої ендокринології», отримують DOI — ідентифікатор цифрового об’єкта системи бібліографічних посилань CrossRef.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Періодичність виходу:</strong> 4 рази на рік.</p> <p><strong>ISSN:</strong> 2304-005X (Print), 2523-4277 (Online).</p> <p><strong>DOI:</strong> 10.30978/UJPE.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Сайт:</strong> <a href="http://www.ujpe.com.ua/">ujpe.com.ua</a></p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px dotted #dddddd; font-size: 0;"> </div> http://ujpe.com.ua/article/view/250809 Консенсус керівних настанов з клінічної практики ISPAD 2018 р. Розділ 4. Діагностика та лікування моногенного діабету у дітей та підлітків 2022-01-05T17:32:33+02:00 Переклад Є. В. Глоба ie.globa@i.ua 2022-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://ujpe.com.ua/article/view/250803 Вплив цукрового діабету 1 типу на перебіг статевого дозрівання 2022-01-05T16:43:23+02:00 Г. В. Косовцова vitapol3@gmail.com С. І. Турчина vitapol3@gmail.com Л. Д. Нікітіна vitapol3@gmail.com Т. П. Костенко vitapol3@gmail.com О. В. Шушляпіна vitapol3@gmail.com <p>Мета роботи — визначити особливості статевого розвитку підлітків, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 типу.<br>Матеріали та методи. Оцінено характер статевого дозрівання 52 хлопчиків та 64 дівчаток віком 9—17 років, хворих на ЦД 1 типу зі стажем захворювання 1—8 років. Оцінку статевого розвитку здійснювали за Taннером з використанням індексу маскулінізації для хлопчиків і бала вторинних статевих ознак для дівчаток. Характер статевого розвитку визначали з урахуванням вікових нормативів. Компенсацію вуглеводного обміну оцінювали за вмістом глікозильованого гемоглобіну (НвА1с): &lt; 6,05 % — ідеальний рівень компенсації, 6,05—7,50 % — оптимальний, 7,6—9,0 % — субоптимальний, &gt; 9,0 % — з високим ризиком для життя. Аналіз характеру статевого розвитку проведено з урахуванням віку маніфестації та стажу ЦД&nbsp;1 типу, а також компенсації вуглеводного обміну. Залежно від віку маніфестації ЦД 1 типу виділено 4 групи: 1-ша — у&nbsp;1—8&nbsp;років, 2-га — у 9—10 років, 3-тя — у 11—13 років, 4-та — пізніше 13 років, залежно від тривалості ЦД — три групи: І&nbsp;— &lt;&nbsp;5&nbsp;років, ІІ — 5—10 років, ІІІ — &gt;10 років. <br>Результати. Доведено негативний вплив ЦД 1 типу на перебіг статевого розвитку і становлення менструальної функції. У хлопчиків з ЦД 1 типу, який маніфестував у дитинстві та препубертаті, відзначено пізніше настання пубертату та пролонгацію розвитку зовнішніх статевих органів. У дівчаток із ЦД 1 типу мала місце затримка менархе (13 років 1 міс ± 1,7&nbsp;міс) порівняно із середньопопуляційним показником (12 років 9 міс ± 1 міс). У 38,1 % пацієнток діагностовано порушення менструального циклу, переважно у вигляді олігоменореї та вторинної аменореї. У 10,5 % хлопчиків та 7,5 % дівчаток відзначено затримку статевого розвитку, на формування якої негативно впливав вік маніфестації ЦД 1 типу в дитячому і препубертатному віці та незадовільна компенсація вуглеводного обміну.<br>Висновки. Групою ризику щодо порушення статевого розвитку є хворі з початком ЦД 1 типу в дитинстві та препубертаті з недостатньою компенсацією вуглеводного обміну.</p> 2022-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://ujpe.com.ua/article/view/250804 Чинники ризику порушень фізичного та статевого розвитку дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу 2022-01-05T17:00:46+02:00 Н. В. Багацька n_bagatskaya@mail.ru Л. І. Глотка n_bagatskaya@mail.ru <p>Мета роботи — визначити спадкові чинники та чинники довкілля, які призводять до формування порушень фізичного та статевого розвитку у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 типу. <br>Матеріали та методи. Генеалогічний аналіз проведено в сім’ях 50 пацієнтів віком 8—18 років (22 хлопчики та 28 дівчаток) із ЦД 1 типу, які були обстежені в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України. Гармонійний фізичний розвиток відзначено у 16 хлопчиків і 10 дівчаток, дисгармонійний — відповідно у 6 та 18. Характер статевого дозрівання, що відповідав нормативним значенням, зареєстровано у 19 хлопчиків і 23 дівчаток, порушення статевого дозрівання — відповідно у 3 та 5. <br>Результати. За даними генеалогічного аналізу, хлопчики, хворі на ЦД 1 типу, з гармонійним фізичним розвитком частіше народжувалися з низькою масою тіла, їм частіше проводили оперативні втручання порівняно з дівчатками з нормальним статевим розвитком. У матерів хлопчиків із гармонійним та дисгармонійним фізичним розвитком статистично значущо рідше реєстрували стрес до настання вагітності порівняно з матерями хворих дівчаток з різним рівнем фізичного розвитку. Хворі на ЦД хлопчики з нормальним статевим розвитком частіше народжувалися з низькою масою тіла, їм частіше проводили оперативні втручання порівняно з дівчатками з аналогічним статевим розвитком. У матерів цих хлопчиків рідше мав місце стрес до настання вагітності порівняно з матерями хворих дівчаток з нормальним статевим розвит­ком. Хворі на ЦД 1 типу хлопчики з порушеннями статевого розвитку статистично значущо частіше народжувалися з&nbsp;підвищеною масою тіла порівняно з хворими дівчатками з порушеннями статевого розвитку. Спадкова обтяженість щодо ЦД 2 типу у хворих дівчаток з гармонійним та дисгармонійним фізичним розвитком переважала в 1,8 і 2,8 разу таку у&nbsp;хлопчиків з відповідним фізичним розвитком, а у дівчаток з нормальним статевим розвитком — в 1,7 разу порівняно з хлопчиками. У родичів хворих хлопчиків з гармонійним фізичним розвитком переважали серцево-судинні та шлунково-кишкові захворювання, у родичів хлопчиків з дисгармонійним фізичним розвитком — серцево-судинні та неврологічні хвороби, рідше мала місце патологія травного тракту порівняно з частотою цих хвороб у родичів хворих дівчаток з різним рівнем фізичного розвитку, тоді як у родичів хворих хлопчиків з нормальним статевим розвитком — ендокринні та неврологічні захворювання, а у родичів хлопчиків з порушеннями статевого розвитку — серцево-судинні хвороби порівняно з частотою цих хвороб у родичів дівчаток з різним рівнем статевого розвитку. <br>Висновки. Можна припустити, що наявність ЦД 1 типу, особливо діагностованого у дитячому віці, може негативно впливати на становлення та функціонування статевої системи у підлітковому віці. Також слід ураховувати вплив чинників довкілля та спадкову обтяженість щодо цукрового діабету на їх стан здоров’я. </p> 2022-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://ujpe.com.ua/article/view/250806 Промоція здоров’я та харчовий статус підлітків великого промислового міста 2022-01-05T17:09:51+02:00 Г. М. Даниленко danylenkog@ukr.net О. Г. Авдієвська olenaavdiievska@gmail.com <p>Мета роботи — обґрунтування шляхів промоції здоров’я учнів закладів загальної середньої освіти, на підставі визначення харчового статусу з урахуванням індексу маси тіла (ІМТ) підлітків великого промислового міста.<br>Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на поперечному зрізі популяційного опитування, проведеного у період з квітня до травня 2019 р. з використанням опитувальника (АС № 92695-2019 «Методика оцінки впливу близького соціального оточення на суб’єктивне сприйняття власного здоров’я підлітками»). <br>Результати. Досліджено 1191 пацієнта віком 11—16 років. Споживання продуктів харчування оцінювали за частотою споживання протягом 1 міс, ІМТ — за стандартними показниками фізичного розвитку (SDS) ВООЗ. Установлена щоденна частота споживання цукерок (8,03 ± 0,78) %, тістечок і здобних виробів — (5,8 ± 0,68) %, м’яса — (14,54 ± 1,02) %, ковбас&nbsp;— (7,62 ± 0,76) %, риби — (2,61 ± 0,46) %, молока — (11,21 ± 0,91) %, свіжих овочів — (19,9 ± 1,15) %, свіжих фруктів&nbsp;— (19,45&nbsp;± &nbsp;1,14) %, майонезу, соусів та кетчупу — (5,47 ± 0,65) %, фастфуду — (1,12 ± 0,30) %, вуличної їжі (пиріжки, хот-доги) — (0,81 ± 0,26) %, снеків (чіпси, сухарики) — (1,84 ± 0,38) %, сухих макаронів «Мівіна» — (1,43 ± 0,34) %. За ІМТ (5,3 ± 0,64) % підлітків мали виснаження (&lt;&nbsp;‒2SDS), (13,6 ± 0,99) % — недостатню масу тіла (‒1…‒2SDS), (77,8 ± 1,2) % — нормальну масу тіла (±&nbsp;1 SDS), (2,7 ± 0,46) % — надмірну масу тіла (+1—2 SDS), (0,58 ± 0,22) % — ожиріння (&gt; +2SDS).<br>Висновки. Промоція здоров’я та формування навичок здорового способу життя серед молоді мають бути першочерговими завданнями. Слід приділити більше уваги формам і методам організації харчування дітей та підлітків, удосконалювати технології медичного і психолого-педагогічного супроводу, надавати рекомендації батькам щодо збереження здоров’я та правильного харчування.</p> 2022-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://ujpe.com.ua/article/view/250808 Особливості фізичного розвитку дівчаток з різним перебігом пубертату і рівнем адаптаційних можливостей 2022-01-05T17:21:23+02:00 В. Л. Кашіна-Ярмак otdel_pediatria@ukr.net Л. І. Рак larisarakdoct@ukr.net <p>Мета роботи — встановити особливості фізичного розвитку дівчаток-підлітків з різним перебігом пубертату та оцінити їх адаптаційні можливості залежно від показників фізичного розвитку і перебігу пубертату.<br>Матеріали та методи. Обстежено 57 дівчат віком 11—17 років, яких з урахуванням наявності порушень менструальної функції було розподілено на дві групи: перша — дівчата з фізіологічним пубертатом, друга — пацієнтки з олігоменореєю або аменореєю, рідше — з аномальною матковою кровотечею, пройоменореєю або поліменореєю. Оцінювали соматометричні показники, результати проби Руф’є і кліноортостатичної проби, морфометричні показники серця та судинну реактивність за даними допплерівського ультразвукового дослідження, індекс Кердо і адаптаційний потенціал за Р.&nbsp;М. &nbsp;Баєвським. <br>Результати. Встановлено, що для дівчаток незалежно від варіанта перебігу пубертату характерна значна частота високого зросту та росту, вище за середній (42,4 % при фізіологічному пубертаті та 42,8 % при патологічному). У цілому за зростом та масою тіла дівчатка не відрізнялися. За адаптаційним потенціалом у всіх дівчаток констатовано задовільний рівень адаптації. Значна частка дівчаток мали низьку толерантність до фізичного навантаження (63,7 % з фізіологічним пубертатом та 50 % із патологічним). Виявлено велику частоту вихідної симпатикотонії та переважання нормального вегетативного забезпечення. Результат задовільний та вище за задовільний частіше демонстрували дівчатка з порушеннями пубертату. В осіб з фізіологічним пубертатом зареєстровано велику частоту гіперкінетичного варіанта гемодинаміки (37,5 % у першій групі та 15,0 % — у другій, р &lt; 0,05). Адаптаційні можливості дівчаток із середнім зростом не відрізнялися залежно від перебігу пубертату. В осіб з високим зростом із першої групи часто траплявся гіперкінетичий тип гемодинаміки, що поєднувалося з найкращими показниками судинної реактивності: дві третини демонстрували адекватний приріст діаметра плечової артерії в пробі з реактивною гіперемією. У дівчаток із порушеннями менструальної функції пришвидшення темпу росту не супроводжувалося активацією симпатоадреналової системи, але вони демонстрували кращі результати проби з фізичним навантаженням. Можна припустити, що наявність дисбалансу статевих гормонів з переважанням тестостерону сприяє цим результатам і підвищує витривалість дівчаток. Однак ізольована проба Руф’є повноцінно не відбиває задовільну адаптацію підліткового організму. Слід проводити зіставлення результатів функціонального дослідження дівчаток-підлітків з особливостями їх гормонального статусу.<br>Висновки. Особливістю фізичного розвитку сучасних дівчаток-підлітків є велика частка осіб з високим зростом і зростом, вище за середній. За відсутності патології пубертатного періоду адаптивні реакції організму дівчаток-підлітків характеризуються посиленням впливу симпатоадреналової системи. Використання розрахункового адаптаційного потенціалу за Р.&nbsp;М. Баєвським у пацієнтів підліткового віку не дає змоги навіть як скринінг визначити осіб з ризиком напруження або зриву адаптації, що свідчить про необхідність розширення обсягу обстеження підлітків із застосуванням функціональних проб та розрахункових коефіцієнтів.</p> 2022-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022 http://ujpe.com.ua/article/view/250799 Вітамін D і автоімунні захворювання щитоподібної залози (частина 2) 2022-01-05T16:29:55+02:00 Н. В. Волкова Volkova_nv@tut.by А. В. Солнцева ang_solntseva@mail.ru <p>Стаття присвячена розкриттю механізмів, з яких вітамін D здатний модулювати запальний процес при автоімунних захворюваннях щитоподібної залози. Рецептор вітаміну D (VDR) експресується у багатьох активованих імунних клітинах. Кальцитріол впливає на моноцити та дендритні клітини, інгібуючи вироблення запальних цитокінів, диференціювання та дозрівання антигенпрезентуючих клітин, що призводить до придушення активації та проліферації Т-лімфоцитів. Встановлено здатність вітаміну D зміщувати диференціювання CD4+ клітин у напрямку фенотипів Т-хелперів 2 типу (Th1) та регуляторних Т-лімфоцитів (Treg) та інгібувати розвиток та активність T-хелперів 17 (Th17) та 1 типу (Th1). Останніми роками увагу дослідників привертає регулюючий вплив вітаміну D на баланс клітин Treg/Th17. Передбачається, що взаємна конверсія Th17 та Treg можлива завдяки тісному зв’язку процесів диференціювання цих клітин та наявності загального ключового фактора розвитку — трансформуючого фактора росту-β (TGF-β). Вирішальну роль передачі сигналів TGF-β відіграють білки сімейства Smad, причому Smad3 має важливе значення для Treg-клітин, тоді як Smad7 пов’язаний з прозапальним фенотипом Т-клітин. Експериментально встановлена ​​здатність вітаміну D пригнічувати експресію Smad7, що, у свою чергу, сприяє збільшенню синтезу Smad3. Вітамін D надає інгібуючу дію на експресію Th17-цитокінів та диференціювання клітин Th17 у патогенний тип. Результати низки робіт показали, що препарати холекальциферолу сприятливо впливають протягом тиреоїдної патології, проте ці дані неоднозначні. Необхідні подальші дослідження щодо визначення ефективності прийому препаратів вітаміну D у профілактиці та лікуванні автоімунних захворювань щитоподібної залози.</p> 2022-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2022