Український журнал дитячої ендокринології

Передчасне статеве дозрівання у дітей: клінічний випадок ювенільної гранульозоклітинної пухлини яєчника у дівчинки 4 років

О.А. Шевченко — 2025-12-30

Представлено клінічний випадок передчасного статевого дозрівання, спричиненого ювенільною гранульозоклітинною пухлиною яєчника. Подібні пухлини яєчників у дітей раннього віку трапляються вкрай рідко, але можуть бути причиною істотних ендокринних порушень, насамперед передчасного статевого розвитку.
Дівчинка віком 4 роки 8 міс мала клінічні вияви у вигляді телархе, що супроводжувалося підвищеним рівнем естрадіолу, низьким вмістом гонадотропінів і візуалізацією великої оваріальної пухлини. Проведено сальпінго-оофоректомію з резекцією новоутворення. Відзначено повну регресію симптомів і ознак та поліпшення лабораторних показників. Гістологічне дослідження підтвердило наявність гранульозоклітинної пухлини, тому після операції як пухлинний маркер визначався інгібін B. Спочатку його рівень був підвищеним, але швидко знизився. Подальше спостереження ґрунтувалося на визначенні рівня інгібіну B, антимюллерового гормона та естрадіолу, як рекомендовано для цього типу пухлин.
У більшості випадків після хірургічного втручання спостерігається клінічне та лабораторне поліпшення, але необхідне ретельне й тривале спостереження за пухлинними маркерами.
Наведений випадок свідчить про необхідність комплексного підходу і дообстеження дітей із підозрою на передчасне статеве дозрівання для верифікації можливих причин, формування персоніфікованої тактики лікування та визначення прогнозу. Важливим аспектом є проведення диференційної діагностики, оскільки передчасне статеве дозрівання може мати як центральний, так і периферичний генез. У наведеному випадку комплексне обстеження, що передбачало гормональні дослідження, застосування інструментальних методів візуалізації та морфологічну верифікацію, дало змогу своєчасно встановити справжню причину патології. Це свідчить про необхідність використання мультидисциплінарного підходу із залученням ендокринологів, гінекологів, онкологів та дитячих хірургів.

Взаємозв’язок між станом психічного здоров’я та ускладненнями цукрового діабету 1 типу в підлітків в умовах війни в Україні

С.І. Турчина — 2025-12-30

Мета роботи — вивчити взаємозв’язок між станом психічного здоров’я та ускладненнями цукрового діабету 1 типу (ЦД1) у підлітків під час війни в Україні.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 169 дітей віком 10—18 років, хворих на ЦД1, які перебували в клініці Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України у 2022—2025 рр. із тривалістю захворювання не менше ніж один рік. Клініко-анамнестичне й лабораторно-інструментальне обстеження хворих проводили відповідно до стандартів медичної допомоги «цукровий діабет у дітей» (наказ МОЗ України № 413 від 28.02.2023 р.). Усі підлітки були оглянуті психіатром і психологом із застосуванням психодіагностичних методів. Хворих розподілили на групи залежно від стану психічного здоров’я: 1-ша група — пацієнти з нормальним рівнем психічного здоров’я, 2-га група — пацієнти з непатологічними реакціями на стрес і психогенну психотравмувальну ситуацію, 3-тя група — пацієнти з психічними розладами. Створення бази даних і статистичне опрацювання результатів проводили з використанням пакетів прикладних програм Microsoft Excel та SPSS 17.0. Рівень значущості < 0,05.

Результати та обговорення. Перебування в стані хронічного стресу, зумовленого воєнними діями на території України, спричинило порушення ментального здоров’я в більшості підлітків із ЦД1 (79,3 %), із них 39,1 % мали пограничні психічні розлади, 40,2 % — ознаки психічних порушень. Серед гострих ускладнень ЦД1 переважали гіпоглікемії, епізоди яких зафіксовано в більшості пацієнтів (88,2 %). Значно менше було хворих із частими тяжкими гіпоглікеміями (11,8 %). У 14,9 % обстежених виявлено ознаки кетоацидозу різного ступеня. Із хронічних ускладнень ЦД1 найчастіше виявляли діабетичне ураження нервової системи (89,8 %), діабетичні гепатопатії (71,5 %) та ліподистрофії (71,8 %). Нефропатію діагностовано у чверті обстежених (24,0 %), патологію органа зору — у 17,2 %, із них 6,5 % мали ознаки ретинопатії. Аналіз частоти й характеру ускладнень ЦД1 з урахуванням стану психічного здоров’я виявив більшу частоту епізодів кетозу в підлітків 3-ї групи (17,7 %) порівняно з 1-ю та 2-ю групами (9,7 %; р1 < 0,05 та 12,7 %; р2 < 0,05 відповідно). Більшість хворих із ліподистрофіями мали граничні психічні розлади (39,1 %) та психічні захворювання (44,1 %). У пацієнтів із психічними порушеннями частіше визначали нефропатію (31,3 %) і підвищений рівень мікроальбумінурії ((36,93 ± 8,60) мг/добу), порушення мікроциркуляції 2-го ступеня за спастичним типом та ознаки ангіопатії сітківки, ніж у пацієнтів з нормальним рівнем психічного здоров’я.

Висновки. Порушення ментального здоров’я у хворих на ЦД1 супроводжується збільшенням частоти ускладнень діабету, зокрема кетоацидозу, ліподистрофій, порушення мікроциркуляції за спастичним типом та мікроальбумінурії, що збільшує ризик формування діабетичної ангіопатії та нефропатії. Це є підставою для залучення психіатра та психолога до мультидисциплінарної команди для обстеження та лікування дітей і підлітків, хворих на ЦД1, особливо в несприятливих умовах сьогодення.

Визначення чинників ризику розвитку метаболічно-асоційованої хвороби печінки в дітей, хворих на ожиріння

Г.О. Леженко — 2025-12-30

Мета роботи — оцінити прогностичну значущість та інформативність деяких клініко-лабораторних показників, що визначають ризик розвитку метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки (МАЖХП) у дітей, хворих на ожиріння, та розробити математичну модель прогнозування розвитку патології.

Матеріали та методи. Обстежено 45 дітей віком 11—17 років, хворих на ожиріння, яких розподілили на дві групи. В основну групу залучено 22 дитини з ожирінням, хворих на МАЖХП, у групу порівняння — 23 дитини з ожирінням без МАЖХП. Контрольну групу утворили 29 дітей, репрезентативних за віком та статтю без порушень вуглеводного обміну. Тип жировідкладення аналізували за відношеннями обводу талії та стегон й обводу талії та зросту. Біохімічний аналіз крові передбачав визначення рівня глюкози, холестерину, β-ліпопротеїнів, загального білірубіну, тимолової проби, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази з розрахунком їхнього співвідношення (коефіцієнт де Рітіса). Визначення в сироватці крові вмісту інсуліну, лептину, адипонектину, остеопонтину, резистину й альдостерону проводили за допомогою імуноферментного аналізу з використанням комерційних наборів. Математичну модель прогнозування МАЖХП у дітей, хворих на ожиріння, будували за допомогою рівняння логістичної регресії з оцінкою її якості з використанням ROC-аналізу.

Результати та обговорення. Установлено, що формування МАЖХП у дітей з ожирінням супроводжувалося розвитком абдомінального типу ожиріння, інсулінорезистентністю, зменшенням коефіцієнта де Рітіса, активацією синтезу інсуліну, альдостерону, лептину й остеопонтину та зниженням вмісту адипонектину. Для прогнозування розвитку МАЖХП найбільшу прогностичну значущість мали 7 предикторів (індекс маси тіла, співвідношення ОТ/зріст, коефіцієнт де Рітіса, індекс НОМА-IR, QUICKI (Quantitative Insulin Sensitivity Check Index), вміст інсуліну в сироватці крові та лептину). Перевірка якості рівняння логістичної регресії підтвердила високу значущість моделі та можливість її застосування для прогнозування розвитку МАЖХП у дітей, хворих на ожиріння.

Висновки. Запропонована математична модель дає змогу вірогідно спрогнозувати розвиток МАЖХП у дітей, хворих на ожиріння, та може бути використана в ранній діагностиці МАЖХП, що дасть змогу підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів дітям, хворим на ожиріння.

Ментальне здоров’я та стресіндуковані тиреопатії в підлітків із цукровим діабетом 1 типу в умовах сьогодення

С.І. Турчина — 2025-12-30

Мета роботи — вивчити вплив порушень ментального здоров’я на формування коморбідної тиреоїдної патології в підлітків із цукровим діабетом 1 типу (ЦД1) в умовах війни в Україні.

Матеріали та методи. Обстежено 169 пацієнтів віком 10—18 років із ЦД1, які перебували на обстеженні та лікуванні в клініці ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» після початку повномасштабної війни в Україні (з жовтня 2022 р.). Клініко-анамнестичне й лабораторно-інструментальне обстеження проводили відповідно до стандарту медичної допомоги «Цукровий діабет у дітей» і протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «дитяча ендокринологія». У сироватці крові імуноферментним методом визначали рівні тиреотропного гормона (ТТГ), вільних фракцій тироксину (fT₄) і трийодтироніну (fT₃), обчислювали співвідношення ТТГ/fТ₄. Визначали рівень антитіл до тиреопероксидази. Усім пацієнтам проводили ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Результати обстежень внесено до електронного банку даних. Їхнє статистичне опрацювання проведено з використанням програм Microsoft Excel 2007 та SPSS Statistics 17.0. Критичний рівень значущості для перевірки статистичних гіпотез становив 0,05.

Результати та обговорення. На підставі оцінки психічного стану підлітків із ЦД1 сформовано три групи: 1-ша група — пацієнти з нормальним психічним станом (20,7 %), 2-га група — пацієнти з непатологічними реакціями на стрес (39,1 %), 3-тя група — пацієнти з психічними розладами (40,2 %). Тиреоїдна патологія виявлена в 49,9 % обстежених: автоімунний тиреоїдит (АІТ) — у 21,4 %, дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ) — у 16,1 %, кісти — у 8,9 %, вузли щитоподібної залози — у 1,8 %. У підлітків 1-ї групи переважав ДНЗ (29,1 %), тоді як АІТ траплявся статистично значущо рідше (12,7 %; p < 0,05). У 2-й групі ДНЗ і АІТ мали подібну частоту (26,6 та 23,4 %; p > 0,05). У 3-й групі частота АІТ (31,3 %) була статистично значущо вищою, ніж у групах 1 (12,7 %; p < 0,05) та 2 (23,4 %; p < 0,05). Серед підлітків 3-ї групи тиреоїдну недостатність різного ступеня тяжкості діагностували статистично значущо частіше (52,4 %) порівняно з 1-ю (24,1 %; p < 0,05) та 2-ю (31,3 %; p < 0,05) групами.

Висновки. Установлено вірогідний зв’язок між станом тиреоїдної системи та психічним здоров’ям у підлітків із ЦД1 під час війни. Комплексна реабілітація таких пацієнтів має передбачати лікування та профілактику тиреопатій із використанням препаратів калію йодиду та L-тироксину («Йодомарин^® 100/200» та «L-Тироксин Берлін Хемі»), а також нейрореабілітаційні заходи.

Поліморфізм BsmI гена рецептора вітаміну D (VDR) і ризик розвитку цукрового діабету 1 типу, інсулінорезистентності та низькорослості в дітей і підлітків

О.В. Большова — 2025-12-30

Мета роботи — оцінити ризик розвитку в педіатричній популяції України цукрового діабету 1 типу (ЦД1), низькорослості та інсулінорезистентності при дисфункції гіпоталамуса залежно від варіантів поліморфізму BsmI (rs1544410) гена VDR.

Матеріали та методи. Обстежено 168 дітей: 50 із ЦД1, 35 із інсулінорезистентністю при дисфункції гіпоталамуса, 42 із соматотропною недостатністю, 41 з ідіопатичною низькорослістю. Визначали рівні глікованого гемоглобіну, сироваткового 25(OH)D (імунохемілюмінесцентним методом). Досліджували молекулярний поліморфізм BsmI (rs1544410) гена VDR методом полімеразної ланцюгової реакції.

Результати та обговорення. У дітей із ЦД1 переважав генотип GA, який асоціювався з підвищеним ризиком розвитку захворювання та незадовільним глікемічним контролем на тлі дефіциту вітаміну D. Дефіцит або недостатність 25(OH)D виявлено в 98 % дітей із ЦД1. Носійство генотипу GA вірогідно підвищувало ризик інсулінорезистентності при дисфункції гіпоталамуса, що супроводжувалося виразним дефіцитом вітаміну D і підвищеним індексом HOMA-IR. Поліморфізм BsmI (rs1544410) був асоційованим із ризиком соматотропної недостатності, особливо в гетерозигот, в яких ризик був статистично значущим. У дітей з ідіопатичною низькорослістю генотип GA виявлено в 51,2 % випадків, патологічний генотип AA — у 3,2 разу частіше, ніж у контролі. Алель A вірогідно пов’язаний із ризиком ідіопатичної низькорослості.

Висновки. Поліморфізм BsmI (rs1544410) гена VDR, особливо носійство алеля A, асоціюється з дефіцитом вітаміну D та розвитком ЦД1, інсулінорезистентності, соматотропної недостатності й ідіопатичної низькорослості. Отримані дані підтверджують взаємозв’язок між варіаціями VDR, метаболізмом кальциферолу, чутливістю до інсуліну та секрецією гормона росту. Генетичне тестування поліморфізму BsmI доцільно впроваджувати для груп ризику для персоналізованої профілактики, терапії та моніторингу статусу вітаміну D.

Клінічні практичні рекомендації щодо догляду за дівчатами та жінками із синдромом Тернера: матеріали Орхуської міжнародної зустрічі з питань синдрому Тернера 2023 року. Частина 4

Переклад Н.Л. Погадаєва — 2025-12-30

Вітамін D для профілактики захворювань: клінічна практична настанова Ендокринологічного товариства. Частина 2

Переклад Н.Б. Зелінська — 2025-12-30