Український журнал дитячої ендокринології http://ujpe.com.ua/ <p style="font-weight: bold; color: #404040; font-size: 100%; padding-top: 0;">Науково-практичне рецензоване спеціалізоване медичне видання для ендокринологів, педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів, розглядає проблеми теоретичної і клінічної дитячої ендокринології <br />Офіційний вісник Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України та Асоціації дитячих ендокринологів України</p> <p>Заснований у 2010 році</p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <table style="width: 547px;"> <tbody> <tr> <td valign="top" width="126px"><br /><img src="http://ujpe.com.ua/public/journals/190/zelinska_ujde_naukredaktor.jpg" width="116" height="155" /></td> <td valign="bottom"><strong> <br />Головний редактор:</strong> Наталія Борисівна Зелінська, Заслужений лікар України, доктор мед. наук, професор, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, доцент кафедри ендокринології, клініка "Верум експерт клінік", консультант дитячий ендокринолог, експерт МОЗ України за напрямком "Ендокринологічна допомога", Голова Асоціації дитячих ендокринологів України</td> </tr> </tbody> </table> <p><strong>Засновники видання:</strong> Державна установа «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» (<a href="http://iozdp.org.ua/">iozdp.org.ua</a>), Всеукраїнська громадська організація «Асоціація дитячих ендокринологів України» (<a href="https://www.facebook.com/apeu2005/" target="_blank" rel="noopener">facebook.com/apeu2005</a>), Приватне підприємство «ІНПОЛ ЛТМ» (<a href="http://www.vitapol.com.ua" target="_blank" rel="noopener">vitapol.com.ua</a>)</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Державна реєстрація</strong><strong><br /></strong>Реєстр суб'єктів у сфері медіа<br />Ідентифікатор медіа R30-03975<br />Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1241 від 11.04.2024 р.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Видавець:</strong> Приватне підприємство «ІНПОЛ ЛТМ»</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Науковий профіль видання:</strong> педіатрія (дитяча ендокринологія), медицина (ендокринологія, ендокринна гінекологія/репродуктологія, медична генетика)</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Редакційна політика:</strong> відкритий доступ до опублікованих текстів, розміщення статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-ND 4.0) (<a href="https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/">https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/</a>)<br /><img src="http://sgastro.com.ua/public/site/images/lyubomyr87/20-creative-commons.jpg" alt="" width="65" height="20" /></p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Рекомендація журналу як фахового медичного наукового видання, категорія "Б":</strong> додаток 4 до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2020, № 886. У виданні можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії</p> <p style="margin-top: .3em;">Видання зареєстроване у наукометричних базах даних і спеціалізованих каталогах Index Copernicus, Google Scholar, Ulrich’s Periodicals Directory, ResearchBib, ICMJE, Polska Bibliografia Naukowa, CrossRef, <strong><span style="font-weight: normal;">OUCI, Scilit, WorldCat</span></strong></p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал внесено до загальнодержавних баз даних «Україніка наукова», «Наукова періодика України» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Матеріали публікуються в УРЖ «Джерело»</p> <p style="margin-top: .3em;">Статті, опубліковані в «Українському журналі дитячої ендокринології», отримують DOI — ідентифікатор цифрового об’єкта системи бібліографічних посилань CrossRef</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Періодичність виходу:</strong> 4 рази на рік</p> <p><strong>ISSN:</strong> 2304-005X (Print), 2523-4277 (Online)</p> <p><strong>DOI:</strong> 10.30978/UJPE</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Сайт:</strong> <a href="http://www.ujpe.com.ua/">ujpe.com.ua</a></p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px dotted #dddddd; font-size: 0;"> </div> uk-UA vitapol3@gmail.com (Ольга Берник (Olha Bernyk)) vitapol3@gmail.com (Анжела Корженівська (Anzhela Korzhenivska)) сб, 06 кві 2024 00:00:00 +0300 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Тези до XVІ науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасна дитяча ендокринологія» м. Вінниця, 19—20 квітня 2024 р. http://ujpe.com.ua/article/view/303465 - Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0 http://ujpe.com.ua/article/view/303465 сб, 06 кві 2024 00:00:00 +0300 Перебіг пубертату в підлітків із цукровим діабетом 1 типу, прогноз та профілактика його порушень. Методичні рекомендації http://ujpe.com.ua/article/view/303455 Затверджено на засіданні Вченої ради ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» № 14 від 19.12.2023 р. Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0 http://ujpe.com.ua/article/view/303455 сб, 06 кві 2024 00:00:00 +0300 Стандарт медичної допомоги «Вроджена дисфункція кори надниркових залоз у дітей» http://ujpe.com.ua/article/view/303460 Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 308 від 22.02.2024 р. Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0 http://ujpe.com.ua/article/view/303460 сб, 06 кві 2024 00:00:00 +0300 Мелатонін та статевий розвиток підлітків із цукровим діабетом 1 типу http://ujpe.com.ua/article/view/303432 <p><strong>Мета робота</strong> — вивчити рівень добової екскреції мелатоніну в підлітків із цукровим діабетом (ЦД) 1 типу з урахуванням його перебігу та на етапах статевого дозрівання.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> У дослідження було залучено 172 пацієнтів із ЦД 1 типу віком від 9 до 18 років (85 хлопців та 87 дівчат), які перебували на обстеженні та лікуванні в ендокринологічному відділенні Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України. Тривалість ЦД 1 типу — від 1 до 10 років. З урахуванням рівня статевого розвитку на момент обстеження підлітків розподілили на такі підгрупи: препубертат (Т1), ранній пубертат (Т2), власне пубертат (Т3) і пізній пубертат (Т4). Характер статевого дозрівання оцінювали з урахуванням нормативів для відповідного віку. Продукцію мелатоніну оцінювали за екскрецією його основного метаболіту (6-сульфатоксимелатонін) у добовій сечі флуориметричним методом. Статистичну обробку результатів проведено з використання пакетів прикладних програм Microsoft Excel і SPSS 17.0.</p> <p><strong>Результати та обговорення</strong>. Визначено вплив статевого дозрівання на продукцію мелатоніну зі збільшенням його рівня в період власне пубертату та пізнього пубертату. Доведено, що порушення перебігу статевого дозрівання супро­вод­жується змінами рівня мелатоніну, який відповідає ступеню статевого розвитку дівчат та хлопців, хворих на ЦД 1&nbsp;типу. У разі прискорення темпу статевого дозрівання відбувається збільшення вмісту мелатоніну, а в разі уповільнення — зменшення. У дівчат віком 14—18 років найменші показники мелатоніну зареєстровано в пацієнток із затримкою статевого розвитку та первинною аменореєю. Протягом статевого дозрівання відбувається формування епіфізарно-гіпофізарно-гонадних та епіфізарно-гіпофізарно-тиреоїдних зв’язків, характер яких змінюються протягом пубертату.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У підлітків із ЦД 1 типу збережена вікова динаміка добової екскреції мелатоніну протягом пубертату зі збільшенням його рівня в період пізнього пубертату. Вміст мелатоніну в пацієнтів із ЦД 1 типу залежить від перебігу статевого дозрівання та змінюється при його порушенні. Незалежно від статі в разі затримки статевого розвит­ку реєструють статистично значущо менші показники мелатоніну, ніж в однолітків із нормальним статевим розвит­ком. Характер кореляційних зв’язків між мелатоніном і гормональними показниками залежить від рівня статевого розвит­ку й статі підлітка.</p> С.І. Турчина, О.І. Плехова, Ю.В. Волкова Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ http://ujpe.com.ua/article/view/303432 сб, 06 кві 2024 00:00:00 +0300 Вітамінно-мікроелементна забезпеченість дівчат-підлітків із порушеннями менструальної функції http://ujpe.com.ua/article/view/303434 <p><strong>Мета робота</strong> — виявити зв’язок між змінами концентрації вітамінів А, Е, D, вмістом магнію та коморбідною патологією у дівчат-підлітків із розладами менструальної функції.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Обстежено 237 дівчат віком від 11 до 18 років із розладами менструальної функції. У&nbsp;103&nbsp;пацієнток діагностовано аномальні маткові кровотечі (АМК), у 134 — олігоменорею (ОМ). </p> <p><strong>Результати та обговорення. </strong>У більшості пацієнток незалежно від типу порушення менструальної функції виявлено коморбідну патологію. Найчастіше реєстрували супутні захворювання ендокринної системи. У дівчат з ОМ коморбідні ендокринні порушення супроводжувалися зниженням рівня вітамінів А (р<sub>u</sub> &lt; 0,01) та Е за рахунок зменшення частоти їхніх підвищених показників (р<sub>φ</sub> &lt; 0,03). Реєстрували переважно нормативні показники магнію (р<sub>φ</sub>&nbsp;&lt; 0,001) за рахунок зменшення частоти його зниженого та підвищеного рівня порівняно з пацієнтками без патології. У дівчат з АМК супутня патологія ендокринної системи супроводжувалася зменшенням частоти оптимального рівня 25(ОН)D<sub>3</sub> (р<sub>φ</sub> &lt; 0,03), а коморбідна патологія нервово-психічної сфери — зменшенням частоти підвищених показників вітамінів А (р<sub>φ</sub> &lt; 0,01) та Е (р<sub>φ</sub> &lt; 0,03) порівняно з дівчатами без патології. Незалежно від типу порушення менструальної функції найбільшу кількість змін вітамінного статусу виявлено в дівчат із коморбідною патологією ендокринної системи. У пацієнток з ОМ концентрація ретинолу була нижчою, ніж у дівчат з АМК (р<sub>φ</sub> &lt; 0,01), а також менший вміст токоферолу (рφ &gt; 0,05). У дівчат з АМК частіше реєстрували підвищені значення вітаміну А (р<sub>φ</sub> &lt; 0,03), вітаміну Е (р<sub>φ</sub> &lt; 0,04) та помірний дефіцит вітаміну D (р<sub>φ</sub> &lt; 0,03), ніж у дівчат з ОМ. Недостатність вітаміну D у дівчат з АМК реєстрували рідше порівняно з пацієнтками з ОМ (р<sub>φ</sub> &lt; 0,05). Коморбідна патологія травної системи при АМК частіше супроводжувалася зниженими показниками токоферолу (р<sub>φ</sub> &lt; 0,05) та нормативними значеннями магнію (р<sub>φ</sub> &lt; 0,04) порівняно з пацієнтками з ОМ.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Установлено залежність між коливанням вмісту показників вітамінного статусу та коморбідною патологією в дівчат із розладами менструальної функції. Найвиразніші зміни вітамінного статусу при ОМ виявлено за наявності супутньої патології ендокринної системи, а при АМК — за наявності ендокринних порушень та розладів з боку нервово-психічної сфери. Поєднання ОМ і ендокринної патології та АМК і нервових порушень супроводжується зменшенням резервів ретинолу й токоферолу, що свідчить про погіршення компенсаторно-адаптаційних реакцій організму через пригнічення низькомолекулярної ланки антиоксидантної системи захисту. Поєднання АМК із супутніми порушеннями ендокринної системи супроводжується виразнішим помірним дефіцитом вітаміну D. </p> Ю.В. Волкова, В.О. Диннік, С.В. Новохатська, Л.В. Матюша, О.Г. Верхошанова Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ http://ujpe.com.ua/article/view/303434 сб, 06 кві 2024 00:00:00 +0300 Визначення прогностичних чинників у сім’ях дівчат із порушеннями менструальної функції, коморбідними з патологією ендокринної системи http://ujpe.com.ua/article/view/303443 <p><strong>Мета роботи</strong> — визначити прогностичні чинники в сім’ях дівчат із порушеннями менструальної функції, коморбідними з патологією ендокринної системи.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Генеалогічний аналіз проведено в сім’ях 47 дівчат з олігоменореєю (ОМ) та 44 із аномальною матковою кровотечею (АМК), коморбідними з ендокринною патологією. Група порівняння — родоводи 30&nbsp;сімей здорових дівчат, що мешкають у м. Харкові і Харківській області. При проведенні генеалогічного обстеження дотримувалися принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про захист прав і гідності людини в зв’язку з використанням досягнень біології та медицини, відповідних законів України. Для визначення значущості розбіжностей між ознаками використовували критерій Стьюдента. Прогностичне значення досліджуваних ознак оцінювали за методом Вальда з визначенням інформативності за критерієм Кульбака. </p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> У сім’ях дівчат з ОМ та АМК, коморбідними з ендокринною патологією, виявлено спадкову обтяженість за репродуктивними, гінекологічними незапальними, ендокринними хворобами та чинники середовища (шкідливі звички й стрес у матерів хворих дівчат до та під час вагітності, загроза переривання вагітності, у хворих дівчат — штучне вигодування дівчинки, стрес, травмування дівчинки, тривале використання Інтернету й гаджетів). Серед неінфекційних захворювань у родичів хворих дівчат переважали гінекологічні незапальні хвороби порівняно з родичами дівчат з АМК та здорових дівчат (p &lt; 0,001), а у родичів здорових дівчат — розлади нервової системи (p &lt; 0,05). Виділено спільні та відмінні прогностичні ознаки в сім’ях дівчат з ОМ і АМК та коморбідною ендокринною патологією.</p> <p><strong>Висновки.</strong> На підставі генеалогічного аналізу визначено прогностичні чинники в сім’ях дівчат з ОМ і АМК, використання яких дасть змогу сформувати групи високого ризику виникнення порушень менструальної функції. </p> Н.В. Багацька Авторське право (c) 2024 Автор https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ http://ujpe.com.ua/article/view/303443 сб, 06 кві 2024 00:00:00 +0300 Недосконалий остеогенез у дітей: досвід лікування http://ujpe.com.ua/article/view/303448 <p>Недосконалий остеогенез (НО) є генетичним розладом, характеризується переважно порушенням синтезу колагену типу I, що призводить до крихкості кісток, частих переломів, сколіозу, низького зросту та інших симптомів. Захворювання здебільшого передається від батьків до дитини і його тяжкість може значно варіюватися — від легкого з кількома переломами до тяжкого з багатьма переломами та залученням інших органів і систем організ­му. У&nbsp;статті описано підхід до лікування та результати терапії 10 дітей з НО. </p> <p><strong>Мета роботи</strong> — комплексне обстеження дітей з НО, лікування препаратами бісфосфонатів та подальший супровід мультидисциплінарною командою фахівців для оцінки терапії.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Лікування було спрямоване на мінімізацію частоти переломів і покращення якості життя пацієнтів. Основні аспекти лікування включали: медикаментозне лікування (бісфосфонати використовувались для зменшення кісткової резорбції, що сприяє збільшенню кісткової маси та зменшенню крихкості кісток, а також вітамін D і кальцій, які призначалися для підтримки нормальної мінералізації кістки); фізична терапія (включала вправи на розвиток м’язової сили, координації та підтримку рухливості суглобів, мінімізуючи ризик травм); ведення пацієнтів мультидисциплінарною командою (консультації ортопеда, психолога та інших фахівців за потреби).</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Результати лікування виявилися позитивними: зафіксовано зниження частоти переломів та покращення функціональності та якості життя.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Упродовж 11 міс ми відзначили значне зниження медичних ускладнень та поліпшення загального стану здоров’я учасників дослідження, що доводить важливість комплексного підходу до лікування недосконалого остеогенезу.</p> Л.О. Яцунь, Н.Л. Погадаєва, О.О. Хороша Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ http://ujpe.com.ua/article/view/303448 сб, 06 кві 2024 00:00:00 +0300