Український журнал дитячої ендокринології

Вітамін D для профілактики захворювань: клінічна практична настанова Ендокринологічного товариства. Частина 4

Переклад Н.Б. Зелінської — 2026-05-31

Синдром Прадера—Віллі: рекомендації для дітей і перехід у доросле життя. Частина 2

Переклад С.І. Турчиної — 2026-05-31

Генотиповий розподіл поліморфізмів BsmI, TaqI, ApaI гена VDR і гена COL1A1+1245G/T та його зв’язок із вітаміном D, гормоном росту та інсуліноподібним фактором росту-1 у дітей із низькорослістю

Д.А. Кваченюк — 2026-05-31

Взаємозв’язок дисліпідемії та вітаміну D у підлітків із дисфункцією гіпоталамуса

Т.М. Маліновська — 2026-05-31

Стресостійкість та адаптаційні можливості дівчат-підлітків, які мають порушення менструальної функції та мешкають у прифронтовому регіоні

Л.І. Рак — 2026-05-31

Резолюція науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасна дитяча ендокринологія», що відбулась 30 квітня — 1 травня 2026 р. у м. Чернівці

Оргкомітет — 2026-05-31

Біомаркери стресу у дітей та підлітків з ювенільним ідіопатичним артритом: роль психічного стану в умовах війни

Д.А. Кашкалда — 2026-05-31

Мета роботи — визначити зміни показників стрес-лімітувальних і стрес-реалізаційних систем у підлітків з ювенільним ідіопатичним артритом залежно від рівня психічного здоров’я на тлі війни в Україні.

Матеріали та методи. На обстеженні та лікуванні у клініці Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України перебував 81 пацієнт (49 хлопців і 32 дівчинки) з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) віком 10—18 років. У сироватці крові визначали рівень кортизолу, тестостерону, дегідроепіандростерон-сульфату (ДГЕА-С), малонового діальдегіду, карбонільованих білків й активність супероксиддисмутази. У цілісній крові оцінювали вміст серотоніну, активність глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази. Розраховували коефіцієнти кортизол/серотонін, кортизол/ДГЕА-С, тестостерон/кортизол, ДГЕА-С/тестостерон і коефіцієнт окисного стресу. Залежно від стану психічного здоров’я виділено три групи пацієнтів з ЮІА: 1-ша група — 34 підлітки з нормальним рівнем психічного здоров’я, 2-га група — 17 пацієнтів із непатологічними реакціями на стрес і психогенну психотравмувальну ситуацію (група ризику), 3-тя група — 30 підлітків із психічними розладами.

Результати та обговорення. У підлітків із ЮІА під час воєнних дій в Україні встановлено залежність змін маркерів стресу від психічного стану та статі. Активація стрес-регулювальних систем більшою мірою виявлялася в пацієнтів із психічними розладами. Недостатня активність системи антиоксидантного захисту (супероксиддисмутаза) у дівчат і її пригнічення в хлопців в умовах інтенсифікації процесів вільнорадикального окиснення (малоновий діальдегід, карбонільовані білки) призвело до формування окисного стресу в підлітків з ЮІА та психічними розладами, що, можливо, є однією з причин виникнення в них психічних розладів під час війни в Україні. У дівчат з ЮІА групи ризику зареєстровано нижчі значення тестостерону та індексу тестостерон/кортизол, що вказує на інтенсифікацію катаболічних процесів й активацію стрес-реалізаційної системи. Виявлені статеві відмінності за досліджуваними метаболітами в підлітків з ЮІА й аналогічним станом психічного здоров’я свідчать про дисбаланс у системі реакції на стрес і підвищення сприйнятливості до стресу дівчат.

Висновки. Результати досліджень свідчать про необхідність моніторингу гормональних показників і стрес-регулювальних систем у дітей та підлітків з ЮІА, особливо в умовах війни, для запобігання загостренням і психоемоційним порушенням.

Аномальні маткові кровотечі у дівчат-підлітків: терапевтичні проблеми

О.О. Диннік — 2026-05-31

Менструальний цикл є маркером загального стану здоров’я. Регулярність менструацій — життєво важливий показник. Порушення менструальної функції та ускладнений перебіг розладів має ключове значення для подальшого життя.

Мета роботи — визначити характер метаболічних порушень у підлітків із аномальними матковими кровотечами (АМК) та розробити методи їхньої корекції.

Матеріали та методи. Обстежено 155 дівчат-підлітків із АМК віком 11—18 років, яких розподілили на групи залежно від індексу миси тіла: група І — хворі з ІМТ у межах фізіологічних значень, група ІІ — дівчата з надлишковою масою тіла, група ІІІ — пацієнтки з дефіцитом маси тіла. Для виявлення порушень вуглеводного обміну визначали рівень глюкози й інсуліну в крові натще, проводили пероральний глюкозо-толерантний тест, оцінювали показники ліпідного спектра: тригліцериди, загальний холестерин, холестерин ліпопротеїнів високої густини, розраховували коефіцієнт атерогенності.

Результати та обговорення. Установлено, що в деяких обстежених АМК супроводжувалися порушеннями вуглеводного та ліпідного обміну. Найчастіше ці зміни реєстрували у хворих з надлишковою масою тіла, також їх виявлено в пацієнток із фізіологічними росто-ваговими показниками та дефіцитом маси тіла. Установлено залежність ефективності негормональної терапії від наявності інсулінорезистентності. Запропоновано на ІІ етапі терапії хворим з АМК та інсулінорезистентністю застосовувати метформін як патогенетичний засіб, для лікування дисліпопротеїдемії — α-ліпоєву кислоту.

Висновки. Формування метаболічних розладів у великої кількості пацієнтів з АМК потребує додаткового обстеження (визначення параметрів вуглеводного та ліпідного спектра) і використання в алгоритмі лікування засобів, спрямованих на корекцію метаболічних порушень.

Оцінка рівня хромосомних порушень у лімфоцитах крові хлопців з ожирінням

Н.В. Багацька — 2026-05-31

Мета роботи — оцінити каріотип і рівень хромосомних порушень у лімфоцитах крові хлопців з ожирінням.

Матеріали та методи. Цитогенетичний аналіз проведено за стандартною схемою в 30 хлопців з ожирінням і 22 здорових хлопців віком 14—17 років, які звернулися в Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України. Загалом було проаналізовано 2410 метафазних пластинок у хлопчиків з ожирінням та 2200 метафазних пластинок у здорових хлопчиків того ж віку (контрольна група). Статистичний аналіз виконано з використанням методів варіаційної статистики для нерівних вибірок пакета прикладних комп’ютерних програм Excel, SPSS Statistics 17,0.

Результати та обговорення. За результатами цитогенетичного дослідження, проведеного в хлопців з ожирінням, каріотип у всіх обстежених пробандів становив 46,ХY (чоловічий). Частота структурних хромосомних аберацій у хворих становила 2,03 %, що перевищувало показник у групі здорових однолітків удвічі (1,00 %; p < 0,01). З аберацій хроматидного типу у хворих з ожирінням порівняно зі здоровими однолітками переважали поодинокі ацентричні фрагменти (1,33 та 0,33 %; p < 0,01), з аберацій хромосомного типу — парні ацентричні фрагменти (1,08 і 0,58 %; p > 0,05). Загальна частота структурних аберацій хромосом (хромосомного і хроматидного типів) становила 2,41 %, що в 2,6 разу перевищувало показник у здорових хлопців (0,91 %; p < 0,001). Із порушень геномного типу переважно виявляли поліплоїдні клітини (0,95 та 0,04 %; p < 0,001).

Висновки. Цитогенетичне дослідження дало змогу встановити, що частота хромосомних порушень у хлопців з ожирінням вірогідно перевищує таку в здорових осіб. У хворих з ожирінням частота поліплоїдних клітин, які є маркером геномної нестабільності, була значно більшою, ніж у здорових однолітків.