Ефективність супресивної терапії каберголіном у хворих молодого віку із пролактиномою

Автор(и)

  • О. О. Хижняк ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»
  • Ю. І. Караченцев ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»
  • Т. Г. Гогітідзе ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»
  • М. Р. Микитюк ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»

Ключові слова:

пролактинома, пролактин, діти, підлітки, каберголін, терапія

Анотація

Мета роботи — вивчити клініко­гормональні особливості пролактином (ПРОЛ) в осіб з маніфестацією хвороби у віці до 18 років і оцінити ефективність супресивної терапії каберголіном (САВ) («Достінекс») за період 12 міс.

Матеріали та методи. Обстежено 11 хворих із ПРОЛ з маніфестацією хвороби в дитячому віці. Клінічне обстеження охоплювало аналіз скарг, анамнезу, антропометрію, об’єктивний огляд, оцінку ступеня статевого дозрівання за Таннером, вимірювання артеріального тиску (АТ), огляд очного дна, визначення гостроти зору й периметрію на білий і хроматичні кольори, консультації окуліста, невролога, кардіолога, андролога (для осіб чоловічої статі), гінеколога (для осіб жіночої статі). Зразки крові отримували натще для визначення рівня пролактину (ПРЛ), соматотропного гормона, інсуліноподібного фактора росту­1, лютеїнізувального гормона, фолікулостимулювального гормона, тестостерону, естрадіолу, тиреотропного гормона, вільних трийодтироніну й тироксину, кортизолу. Для визначення діапазону значень рівня ПРЛ в крові у здорових осіб і розрахунку вікових перцентильних значень для цього показника обстежено 54 здорових добровольців (25 юнаків і 29 дівчат) віком 15—19 років. ПРОЛ верифікували за допомогою магнітно­резонансної томографії. МікроПРОЛ реєстрували за діаметром утворення ≤ 10 мм, макроПРОЛ — 11—30 мм і гігантську ПРОЛ — > 30 мм. Об’єм гіпофіза (см3) розраховували за формулою Di­Chiro­Nelson з використанням коефіцієнта 1,33. Оцінювали сумарну секреторну активність (ССА), парціальну секреторну активність (ПарСА) ПРОЛ і швидкість пухлинного росту (ШПР) за В.С. Проніним. За цільові рівні ПРЛ в крові у хворих, які отримували супресивну терапію САВ, приймали рівень ПРЛ, що відповідав 5­му перцентилю.

Результати та обговорення. Визначено нормальні значення рівня ПРЛ в крові у здорових пацієнтів віком 15—19 років і побудовано перцентильні діаграми. Серед обстежених хворих із ПРОЛ у 11 захворювання було діагностовано в дитячому віці (Ме = 16,0 років) [Min 12,0 — Max 18,0], з них у 9 дівчат і 2 юнаків. МікроПРОЛ була у 7 дівчат (середній вік першої діагностики — 17,5 року), макроПРОЛ — у 4 хворих, з них у 2 дівчат і 2 юнаків (середній вік першої діагностики — 16,0 року), з них в 1 дівчини і 1 юнака вже у віці 12 і 16 років була гігантська ПРОЛ. Неврологічна симптоматика спос­те­рігалася в 11 (100 %) хворих, у 7 була помірна артеріальна гіпотензія, у 8 дівчат у віці пізнього пубертату — порушення менструального циклу за типом опсоменореї і вторинної аменореї, галакторею ІІ ступеня виявлено у 3 дівчат і 2 юнаків, у 3 дітей — затримку росту і статевого дозрівання. При первинному обстеженні рівень ПРЛ у крові в цілому в групі становив (174,8 ± 49,4) нг/мл (Ме = 89,6 нг/мл) [Min 27,6 — Max 470,0]: у хворих із макроПРОЛ Ме = 52,3 нг/мл [Min 27,6 — Max 470,0], із мікроПРОЛ Ме = 200,0 нг/мл [Min 46,4 — Max 480,0]. До лікування ПарСА в групі становила
81,3 нг/мл/см3 [Min 6,2 — Max 783,0]: із макро­ і гігантською ПРОЛ Ме = 47,1 нг/мл/см3 [Min 6,2 — Max 90,8];
із мікроПРОЛ Ме = 98,9 нг/мл/см3 [Min 45,3 — Max 783,3] (p < 0,05). ШПР склала в середньому 0,8 см3/рік [Min 0,2 — Max 32,0]. Середня терапевтична доза САВ — 1,0 мг/тиж [Min 0,2 — Max 2,0]; середня кумулятивна доза — 44,2 мг/рік [Min 12,0 — Max 104,0]. Встановлено статистично значуще зниження рівня ПРЛ у крові вже через 1 міс лікування, проте найбільш стійкого позитивного ефекту було досягнуто через 3 міс терапії (у 9 хворих). Висока ефективність застосування великих стартових доз САВ підтверджується даними томографії: у 5 хворих через 12 міс терапії спостерігалося зменшення об’єму гіпофіза на 50 % і більше, у 2  хворих — на 30—49 %, у 2 пацієнток настала вагітність.

Висновки. Захворювання в осіб віком до 18 років характеризується високою секреторною активністю, швидким пухлинним ростом, що призводить у короткі строки до формування макро­ і гігантських ПРОЛ. Призначення високих стартових доз САВ є безпечним і ефективним методом лікування ПРОЛ у дітей, про що свідчить відсутність сторонніх ефектів терапії, нормалізація гіпофізарно­гонадної і соматотропної функції гіпофіза, швидке стійке зниження рівня ПРЛ у крові до рівня 5­го перцентилю вікової норми в більшості хворих (90,1 %), значуще зниження ПарСА у всіх хворих, зменшення об’єму пухлини гіпофізу на 50 % і більше у 54,5 % пацієнтів.

 

Біографії авторів

О. О. Хижняк, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»

Хижняк Оксана Олегівна, зав. відділення вікової ендокринології

Ю. І. Караченцев, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»

Ю.И. Караченцев

Т. Г. Гогітідзе, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»

Т.Г. Гогитидзе

М. Р. Микитюк, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»

М.Р. Микитюк

Посилання

Дедов И.И., Тюльпаков А.Н., Петеркова В.А. Соматотропная недостаточность. — М.: ИндексПринт, 1998. — 312 с.

Дзеранова Л.К. Синдром гиперпролактинемии у женщин и мужчин: клиника, диагностика, лечение: дис. …д-ра мед. наук: 14.00.03. — М., 2007. — 258 с.

Лукьяненко П.И., Дубровин А.В., Гудкова Т.К., Бородин О.Ю. Определение объема гипофиза по данным сагиттальных сечений при низкопольной магнитно-резонансной томографии // Мед. визуализация. — 2007. — № 3. — С. 29—36.

Пронин В.С., Агаджанян С.Э., Гитель Е.П. и др. Особенности клинического течения акромегалии и лечебной тактики в зависимости от возраста пациентов при начале заболевания // Пробл. эндокринологии. — 2006. — Т. 52, № 3. — С. 33—40.

Хижняк О.О., Гогитидзе Т.Г., Микитюк М.Р. Клинико-гормо­нальные критерии оценки эффективности супрессивной терапии каберголином у больных с органической гиперпролактинемией // Междунар. эндокринол. журн. — 2015. — № 7 (71). — С. 13—21.

Эпштейн Е.В., Матящук С.И. Ультразвуковое исследование щитовидной железы: aтлас-руководство. — К.: КВІЦ, 2004. — 78 с.

Armitage P., Berry G. Statistical Methods in Medical Research. — Cambridge: University Press, 1994. — 620 p.

Beckers A., Adam C., Ciccarelli A. et al. Approaching the true prevalence of pituitary tumors // ENEA abstr. Congress, Sorrento, 24—27 apr. 2004. — Sorrento, 2004. — P. 23.

Brunn J., Block U., Ruf G. et al. Volumetric аnalisis of thyroid lobes by real-time ultrasound // Dtsch. Med. Wschr. — 1981. — Bd. 106. — S. 1338.

Cannavo S., Venturino M., Curto L. et al. Clinical presentation and outcome of pituitary adenomas in teenagers // Clin. Endocrinol. (Oxf). — 2003. — Vol. 58. — Р. 519—527.

Casanueva F., Molitch M., Schlechte J. et al. Guidelines of the pituitary Society for the diagnosis and management of prolactinomas // Clin. Endocrinol. — 2006. — Vol. 65. — P. 265—273.

Colao A., Loche S., Cappa M. et al. Prolactinomas in children and adolescents. Clinical presentation and long term follow-up // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 1998. — Vol. 83. — Р. 2777—2780.

Colao A., Vitale G., Cappabianca P. et al. Outcome of cabergoline treat­ment in men with prolactinoma: effects of a 24-month treatment on pro­­lac­­tin levels, tumor mass, recovery of pituitary function, and semen analysi // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 2004. — Vol. 89. — Р. 1704—1711.

Di Chiro G., Nelson K.B. The volume of the cella turcica // Am. J. Radiol. — 1962. — Vol. 87. — P. 989—1008.

Dyer E.H., Civit T., Visot A. et al. Transsphenoidal surgery for pituitary adenomas in children // Neurosurgery. — 1994. — Vol. 34. — Р. 207—212.

Eren E., Yapıc Ş., Çakır E.D. Clinical Course of Hyperprolactinemia in Children and Adolescents: A Review of 21 Cases // J. Clin. Res. Pediatr. Endocrinol. — 2011. — Vol. 3 (2). — P. 65—69.

Fideleff H.L., Boquete H.R., Sequera A. et al. Peripubertal prolacinomas: clinical presentation and longterm outcome with different therapeutic approaches // J. Pediatr. Endocrinol. Metabol. — 2000. — Vol. 13. — Р. 261—267.

Fraioli B., Ferrante L., Celli P. Pituitary adenomas with onset during puberty // J. Neurosurg. — 1983. — Vol. 59. — Р. 590—595.

Gan H.W., Bulwer C., Jeelani O. et al. Treatment-resistant pediatric giant prolactinoma and multiple endocrine neoplasia type 1 // Int. J. Pediatr. Endocrinol. — 2015. — Vol. 1. — Р. 15.

George L.D., Nicolau N., Scanlon F., Davies J.S. Recovery of growth hormone secretion following cabergoline treatment of macropro­lactinoma // Clin. Endocrinol. — 2000. — Vol. 53. — Р. 595—599.

GH Research Society. Consensus Guidelines for the Diagnosis and Treatment of Growth Hormone (GH) Deficiency in Childhood and Adolescence: Summary Statement of the GH Research Society // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 2000. — Vol. 85. — Р. 3990—3993.

Gillam M.P., Molitch M.E., Lombardi G., Colao A. Advances in the treatment of prolactinomas // Endocrinol. Rev. — 2006. — Vol. 27 (5). — Р. 485—534.

Haddad S.F., VanGilder J.C., Menezes A.H. Pediatric pituitary tumors // Neurosurgery. — 1991. — Vol. 29. — Р. 509—514.

Harrington M.H., Casella S.J. Pituitary tumors in childhood // Curr. Opin. Endocrinol. Diabetes Obes. — 2012. — Vol. 19 (1). — Р. 63—67.

Lee A.G., Sforza P.D., Fard A.K. et al. Pituitary adenoma in children // J. Neurophthalmol. — 1998. — Vol. 18. — Р. 102—105.

Lüdecke D.K., Hermann H.D., Schulte F.J. Special problems with neurosurgical treatment of hormone-secreting pituitary adenomas in children // Prog. Exp. Tumor. Res. — 1987. — Vol. 30. — Р. 362—370.

Maira G., Anile C. Pituitary adenomas in chilhood and adolescence // Can. J. Neurol. Sci. — 1990. — Vol. 17. — Р. 83—87.

Melmed S., Casanueva F., Andrew R. et al. Diagnosis & treatment of hyperprolactinemia: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 2011. — Vol. 96, N 2. — Р. 273—288.

Melmed S., Colao A., Barkan A. et al. Guidelines for acromegaly management: An Update // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 2009. — Vol. 94, N 5. — P. 1509—1517.

Mindermann T., Wilson C.B. Pediatric pituitary adenomas // Neurosurgery. — 1995. — Vol. 36. — Р. 259—269.

Moraes A.B., Silva C.M., Neto Vieira L., Gadelha M.R. Giant prolactinomas: the therapeutic approach // Clin. Endocrinol. — 2013. — Vol. 79 (4). — Р. 447—456.

Partington M.D., Davis D.H., Laws E.R. Jr., Scheithauer B.W. Pituitary adenomas in chilhood and adolescence. Results of transsphenoidal surgery // J. Neurosurg. — 1994. — Vol. 80. — Р. 209—216.

Sakazume S., Obata K., Takahashi E. et al. Bromocriptine treatment of prolactinoma restores growth hormone secretion and causes catch-up growth in a prepubertal child // Eur. J. Pediatr. — 2004. — Vol. 163. — Р. 472—474.

Salenave S., Ancelle D., Bahougne T. et al. Macroprolactinomas in children and adolescents: factors associated with the response to treatment in 77 patients // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2015. — Vol. 100 (3). — Р. 1177—1186.

Steele C.A., MacFarlane I.A., Blair J. et al. Pituitary adenomas in childhood, adolescence and young adulthood: presentation, management, endocrine and metabolic outcomes // Eur. J. Endo­crinol. — 2010. — Vol. 163 (4). — Р. 515—522.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження