Порівняльний аналіз патогенетичних предикторів формування надлишкової маси тіла в дітей і підлітків залежно від віку та статі

Анотація

Мета роботи — дослідити причинно-наслідкові взаємозв’язки між екзогенними й ендогенними чинниками набору надлишкової маси тіла (НМТ), а також установити вікові та статеві відмінності шляхом комплексного обстеження й анкетування українських дітей і підлітків.

Матеріали та методи. Обстежено рандомно відібраних 628 школярів із двох середніх загальноосвітніх шкіл м. Тернополя, а також пацієнтів шкільного віку, які самостійно зверталися по допомогу до дитячого ендокринолога щодо НМТ. Проведено опитування школярів та їхніх батьків за допомогою розробленої анкети. Зібрано та проаналізовано 616 заповнених валідних анкет. Середній вік обстежених становив (13,7 ± 0,08) року. Серед них було 337 (54,8 %) хлопців і 279 (45,2 %) дівчат. Для оцінки фізичного розвитку кожної дитини проведено антропометричне обстеження з визначенням зросту й маси тіла стандартними методиками, а також розраховано індекс маси тіла за стандартною формулою. Дітей розподілили на чотири групи залежно від пропорцій тіла: з дефіцитом маси тіла (n = 45), пропорційною тілобудовою (n = 406), НМТ (n = 86), ожирінням (n = 79). Отримані дані проаналізували з використанням методів варіаційної статистики за допомогою програми Statistica версії 12.0 (StatSoft Inc., 193, США) і редактора таблиць Microsoft Excel версії 2013.

Результати та обговорення. Діти з НМТ незалежно від віку та статі значно частіше мають родичів із НМТ, артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом. Виявлено низку додаткових чинників, що спричинюють набір зайвої маси тіла в шкільному віці. Нічний сон менше 6 год на добу підвищує ризик майже вчетверо (відношення ризиків (ВР) = 3,82, 95 % довірчий інтервал (ДІ) — 1,741—6,328), тривале (понад 5 год) проведення часу перед екраном гаджетів у будні підвищує ризик ожиріння в 1,5 разу (ВР = 1,69, 95 % ДІ — 0,938—2,894), у вихідні — вдвічі (ВР = 1,99, 95 % ДІ — 1,201—3,257), відсутність рухової активності (менше 2 год на тиждень) — удвічі (ВР = 2,06, 95 % ДІ — 1,229—3,235). Натомість низка чинників мають суттєвий запобіжний вплив і можуть бути рекомендовані для профілактики НМТ. Зокрема тривалість screen-time менше 2 год на день у будні знижує ризик ожиріння на 75 % (ВР = 0,25, 95 % ДІ — 0,120—0,487), у вихідні — на 47 % (ВР = 0,53, 95 % ДІ — 0,304—0,894), достатня тривалість нічного відпочинку (понад 8 год) — на 52 % (ВР = 0,48, 95 %ДІ — 0,291—0,791), фізичні навантаження щонайменше 20 хв 5 днів на тиждень — на 68 % (ВР = 0,32, 95 % ДІ — 0,143—0,667). Перинатальні чинники, такі як маса при народ­женні та грудне вигодовування, відіграють суттєво меншу роль порівняно зі способом подальшого життя і поведінки дітей. Установлено, що частота фізичних навантажень протягом тижня має більший вплив на пропорції тіла в хлопців та в старшому шкільному віці. Тривалий нічний сон запобігає певною мірою набору зайвої маси тіла як у дівчат, так і в хлопців, особливо в старшому шкільному віці. Тривалість проведення часу перед екраном гаджетів у будні та вихідні прямо пропорційно корелює з набором зайвої маси тіла в школярів незалежно від віку й статі.

Висновки. Наявність близьких родичів із НМТ є найважливішим чинником, який збільшує ризик НМТ у дітей шкільного віку в 12,5 разу. Пропорції тілобудови українських школярів більшою мірою залежать від режиму дня дитини та стереотипів поведінки (інтенсивності щоденних фізичних навантажень, тривалості нічного сну, часу, проведеного перед екраном гаджетів), ніж від маси при народженні чи тривалості грудного вигодовування в перший рік життя. При формуванні рекомендацій слід ураховувати наявність спадкової схильності, вік та стать, аналізувати режим дня та поведінкові особливості дитини.