Комплексне диференційоване лікування неалкогольної жирової хвороби печінки в підлітків з ожирінням

Автор(и)

  • Л. К. Пархоменко Харківська медична академія післядипломної освіти
  • О. А Будрейко ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків
  • Л. А. Страшок Харківська медична академія післядипломної освіти
  • А. В. Єщенко Харківська медична академія післядипломної освіти
  • Е. М. Завеля Харківська медична академія післядипломної освіти
  • М. Ю. Ісакова Харківська медична академія післядипломної освіти

Ключові слова:

підлітки, ожиріння, неалкогольна жирова хвороба печінки, есенціальні фосфоліпіди, екстракт артишоку, урсодезоксихолева кислота

Анотація

Мета роботи — оцінити ефективність застосування гепатопротекторів у комплексному лікуванні підлітків з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки.

Матеріали та методи. Обстежено 110 підлітків 10—18 років, хворих на ожиріння та з інсулінорезистентністю, яким проведено УЗД печінки та жовчовивідної системи, визначено показники білкового, пігментного та ліпідного обмінів. У всіх хворих під час терапії ожиріння застосовували метформін. За результатами клінічного та лабораторно­інструментального дослідження пацієнтів поділили на три групи: 1­ша група (30 осіб) — хворі, які не мали скарг з боку травного тракту, але в них під час УЗД виявили ознаки дисфункціональних розладів біліарного тракту (ДРБТ), і їм призначали препарати есенціальних фосфоліпідів (ЕФ); 2­га група (50 осіб) — хворі з клінічними та УЗ­ознаками ДРБТ, яким призначали препарати екстрак­ту артишоку; 3­тя група (30 осіб) — хворі з клінічними та УЗ­ознаками ДРБТ і біліарного сладжу, яким призначали препарати урсодезоксихолевої кислоти (УДХК). Контрольне обстеження проводили після лікування та через 6 місяців.

Результати та обговорення. Підлітки з ожирінням скаржилися на підвищення апетиту, біль у животі та порушення моторики верхніх відділів шлункового тракту. Болючість у правому підребер’ї визначалась у 92 % хворих. У всіх підлітків з ожирінням виявлено ознаки помірної атерогенної дисліпідемії. За даними УЗД, у третини хворих були ознаки стеатогепатозу. У хворих, які отримували препарати ЕФ, характер змін морфофункціонального стану печінки був таким же, як і в пацієнтів, що отримували лише метформін. У підлітків, котрі вживали препарати екстракту артишоку, зменшилися вияви гіпотонії жовчного міхура, визначалося суттєвіше зменшення ознак стеатогепатозу, ніж у групі порівняння. Лікування із застосуванням УДХК сприяло покращенню скорочувальної функції жовчного міхура, гомогенізації жовчі, зменшенню явищ стеатозу та стабілізації цих показників через 6 місяців від початку лікування, на відміну від хворих групи порівняння.

Висновки. Призначення ЕФ у віковому дозуванні протягом 1,5—2­х місяців у межах комплексної терапії ожиріння в підлітків без скарг з боку органів травлення не має переваг порівняно з хворими, які отримували лише метформін. За наявності гіпотонії жовчного міхура обґрунтоване призначення екстракту артишоку протягом 1,5—2­х місяців. За клінічних ознак ДРБТ та біліарного сладжу доцільне призначення препаратів УДХК протягом 2—3­х місяців. Позитивний ефект від терапії через 6 місяців спостерігається лише у хворих, які були мотивовані щодо зміни способу життя.

 

Біографії авторів

Л. К. Пархоменко, Харківська медична академія післядипломної освіти

Пархоменко Людмила Костянтинівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри підліткової медицини

О. А Будрейко, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Е.А. Будрейко

Л. А. Страшок, Харківська медична академія післядипломної освіти

L.A. Strashok

А. В. Єщенко, Харківська медична академія післядипломної освіти

A.V. Eshenko

Е. М. Завеля, Харківська медична академія післядипломної освіти

E.M. Zavelya

М. Ю. Ісакова, Харківська медична академія післядипломної освіти

М.Ю. Исакова

Посилання

Диагностика и лечение неалкогольной болезни печени: практические рекомендации Американской ассоциации по изучению болезней печени, Американского колледжа гастро­энте­рологии и Американской гастроэнтерологической ассоциации (2012 г.) // Сучасна гастроентерологія. — 2014. — № 3 (77). — С. 89—104.

Зайченко О.Е. Терапевтические мишени при неалкогольной болезни печени // Сучасна гастроентерологія. — 2014. — № 1 (75). — С. 130—138.

Красноперова О.И., Смирнова Е.Н., Мерзлова Н.Б. Факторы, приводящие к развитию ожирения у детей и способствующие его трансформации в метаболический синдром // Фунда­мен­тальные исследования. — 2012. — № 4 (часть 2). — С. 306—310.

Радченко О.М. Неалкогольна жирова хвороба печінки: проблеми лікування // Рациональная фармакотерапия. — 2012. — № 3. — С. 9—13.

Фадеенко Г.Д., Соломенцева Т.А., Сытник К.А. и др. Висцеральное ожирение как предиктор атерогенеза у больных с неалкогольной жировой болезнью печени // Сучасна гастроентерологія. — 2015. — № 4 (82). — С. 22—27.

Ягмур В.Б. Неалкогольна жирова хвороба печінки: сучасний погляд на патогенез, діагностику та лікування // Гастроенте­рологія. — 2013. — № 3 (49). С. 138—147.

Asghari G. et al. Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) di­­e­­ta­­ry pattern is associated with reduced incidence of metabolic syndrome in children and adolescents // J. Pediatr. — 2016. — Jul; 174. — Р. 178 (http://dx.doi.org/10.1016/j.jpeds.2016.03.077.

Skinner A.C. et al. Cardiometabolic risks and severity of obesity in children and young adults // N. Engl. J. Med. — 2015. — Oct 1; 373. — Р. 1307 (http://dx.doi.org/10.1056/NEJMoa1502821).

Diagnostika i lechenie bol'nyh s nealkogol'noj zhirovoj bolezn'yu pecheni: prakticheskie rekomendacii Amerikanskoj associacii po izucheniyu zabolevanij pecheni, Amerikanskogo kolledzha gastroe'nterologii i Amerikanskoj gastroe'nterologicheskoj associacii [The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice Guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association] Suchasna gastroentero­logіya. 2012;77(3):89-104.

Zajchenko OE. Terapevticheskie misheni pri nealkogol'noj bolezni pecheni [Therapeutic targets in nonalcoholic fatty liver disease]. Suchasna gastroenterologіya. 2014;75(1):130-138.

Krasnoperova OI, Smirnova EN, Merzlova NB. Faktory, privodyashhie k razvitiyu ozhireniya u detej i sposobstvuyushhie ego transformacii v metabolicheskij sindrom [Factors leading to the development of obesity in children and to promote its transformation in the metabolic syndrome]. Fundamental'nye issledovaniya. 2012;4(2):306-310.

Fadeenko GD, Solomenceva TA, Sytnik KA. Visceral’noe ozhirenie kak prediktor aterogeneza u bol'nyh s nealkogol’noj zhirovoj bolezn’yu pecheni [Visceral obesity as atherogenesis predictor in patients with nonalcoholic fatty liver disease]. Suchasna gastroenterologіya. 2015;82(4):22-27.

Radchenko OM. Nealkogol'na zhirova hvoroba pechіnki: problemi lіkuvannya [Nonalcoholic fatty liver disease: treatment problems]. Racional'naya farmakoterapіya. 2012;24(3):9-13.

Yagmur VB. Nealkogol'na zhirova hvoroba pechіnki: suchasnij poglyad na patogenez, dіagnostiku ta lіkuvannya [Non-alcocholic fatty liver disease: modern view on pathogenesis, diagnosis and treatment]. Gastroenterology. 2013;49(3):138-147.

Asghari G et al. Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) dietary pattern is associated with reduced incidence of metabolic syndrome in children and adolescents. The Journal of Pediatrics. 2016;174:178-184. doi: 10.1016/j.jpeds.2016.03.077

Skinner AC et al. Cardiometabolic risks and severity of obesity in children and young adults. The New England Journal of Medicine. 2015;373:1307-1317. doi: 10.1056/NEJMoa1502821

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження