Зміни показників стрес-регулюючих систем у дітей і підлітків із зони антитерористичної операції

Автор(и)

  • М. М. Коренєв ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна
  • Д. А. Кашкалда ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна
  • Ю. В. Волкова ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна
  • І. С. Лебець ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна

Ключові слова:

діти та підлітки із зони АТО, показники стрес-реалізаційних і стрес-лімітаційних систем

Анотація

Мета роботи — вивчити зміни показників стрес­регулюючих систем у дітей і підлітків із зони проведення антитерористичної операції (АТО).

Матеріали та методи. Обстежено 44 дитини обох статей віком 7—17 років, що проживають у зоні АТО. Групу порівняння склали 23 переселенці того ж віку із зони бойових дій. Досліджували показники стрес­реалізаційних (кортизол, адреналін, норадреналін, ТБК­активні продукти, дієнові кон’югати) і стрес­лімітаційних (серотонін, відновлений глутатіон, глутатіонпероксидаза, супероксиддисмутаза (СОД), мелатонін) систем у крові або добовій сечі.

Результати та обговорення. У дітей із зони АТО спостерігалося статистично значуще підвищення вмісту ТБК­активних продуктів, зниження рівня мелатоніну й активності СОД порівняно з дітьми­переселенцями. В осіб чоловічої статі із зони АТО рівень кортизолу в сироватці крові був значно вищим, ніж у дівчаток і хлопців­переселенців. Для хлопчиків із зони АТО характерне посилення процесів ПОЛ (збільшення концентрації ТБК­активних продуктів), а для дівчаток — пригнічення АОС (зниження активності СОД і рівня мелатоніну) порівняно з дітьми­переселенцями.

Висновки. Зміни вивчених показників, а також результати кореляційного аналізу свідчать про активацію стрес­реалізаційних (більшою мірою у хлопчиків) і напругу стрес­лімітаційних систем (особливо в дівчаток) у дітей і підлітків із зони бойових дій.

 

Мета роботи — вивчити зміни показників стрес-регулюючих систем у дітей і підлітків із зони проведення антитерористичної операції (АТО).Матеріали та методи. Обстежено 44 дитини обох статей віком 7—17 років, що проживають у зоні АТО. Групу порівняння склали 23 переселенці того ж віку із зони бойових дій. Досліджували показники стрес-реалізаційних (кортизол, адреналін, норадреналін, ТБК-активні продукти, дієнові кон’югати) і стрес-лімітаційних (серотонін, відновлений глутатіон, глутатіонпероксидаза, супероксиддисмутаза (СОД), мелатонін) систем у крові або добовій сечі.Результати та обговорення. У дітей із зони АТО спостерігалося статистично значуще підвищення вмісту ТБК-активних продуктів, зниження рівня мелатоніну й активності СОД порівняно з дітьми-переселенцями. В осіб чоловічої статі із зони АТО рівень кортизолу в сироватці крові був значно вищим, ніж у дівчаток і хлопців-переселенців. Для хлопчиків із зони АТО характерне посилення процесів ПОЛ (збільшення концентрації ТБК-активних продуктів), а для дівчаток — пригнічення АОС (зниження активності СОД і рівня мелатоніну) порівняно з дітьми-переселенцями.Висновки. Зміни вивчених показників, а також результати кореляційного аналізу свідчать про активацію стрес-реалізаційних (більшою мірою у хлопчиків) і напругу стрес-лімітаційних систем (особливо в дівчаток) у дітей і підлітків із зони бойових дій.  

Біографії авторів

М. М. Коренєв, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Коренєв Микола Михайлович, д. мед. н., проф., засл. діяч науки і техніки України, директор ДУ «ІОЗДП НАМН України»
61153, м. Харків, просп. Ювілейний, 52-А. Тел. (0572) 62-41-17

Д. А. Кашкалда, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Кашкалда Дина Андреевна, канд. биол. наук,

ведущий научный сотрудник лаборатории возрастной эндокринологии и обмена веществ ГУ «ИОЗДП НАМН»

Ю. В. Волкова, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Волкова Юлия Васильевна, канд. биол. наук, заведующая лабораторией возрастной эндокринологии и обмена веществ ГУ «ИОЗДП НАМН».

І. С. Лебець, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Лебец Ирина Степановна, д-р мед. наук, профессор, главный научный сотрудник отделения кардиоревматологии ГУ «ИОЗДП НАМН»

Посилання

Абатуров А.Е., Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Эндогенные оксиданты и антиоксидантная система человеческого организма // Здоровье ребенка. — 2014. — № 8 (59). — С. 88—93.

Анисимов В.Н. Мелатонин: роль в организме, применение в клинике. — СПб: Система, 2007. — 40 с.

Бару А.М., Бойко Т.П. Методика исследования катехоламинов с повышением специфичности триоксииндоловой процедуры // Актуальные проблемы экспериментальной и клинической эндокринологии. — Харьков, 1979. — С. 126 — 127.

Владимиров Ю.А., Проскурнина Е.В. Свободные радикалы и клеточная хемилюминесценция // Успехи биологической химии. — 2009. — Т. 49. — С. 341—388.

Гончарук Є.Г., Коршун М.М. Вільнорадикальне окислення як універсальний неспецифічний механізм пошкоджуючої дії шкідливих чинників довкілля (огляд літератури та власних дослід­жень) // Журнал АМН України. — 2004. — № 1. — С. 131—150.

Зубков Г.В., Петришин В.Д., Чипиженко В.А., Анискина А.А. Метод определения (N-ацетил-5-метокситриптамина) в моче // Сб. науч. тр. Харьковского мед. института. — Харьков, 1974. — Т. 109. — С. 77—81.

Коробейников Э.Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой // Лаб. дело. — 1989. — № 7. — С. 8—10.

Костенко А.В., Несвітайлова К.В., Квашніна Л.В., Матвійчук В.В. Особливості оксидантно-прооксидантного балансу та енергетичного метаболізму у здорових дітей молодшого шкільного віку // Современная педиатрия. — 2007. — № 4 (17). — С. 148—152.

Костюк В.А., Потапович А.К., Ковалева Ж.А. Простой и чувст­вительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина // Вопросы мед. химии. — 1990. — Т. 36, № 2. — С. 28—35.

Кулинский В.И., Костюковская А.С. Определение серотонина в цельной крови человека и лабораторных животных // Лаб. дело. — 1969. — № 7. — С. 390—394.

Кутько И.И., Панченко О.А., Линев А.Н. Психопатологические последствия вооруженных конфликтов (литературно-аналитический обзор) // Газета «Новости медицины и фармации». — 2015. — № 1 (525). — С. 18—21.

Матяш М.М., Худенко Л.І. Особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції — український синдром // Лікарська справа. — 2014. — № 12. — С. 105—112.

Мелатонин: теория и практика / под ред. С.И. Рапопорта, В.А. Голиченкова. — М: ИД «Медпрактика», 2009. — 99 с.

Меньщикова Е.Б., Ланкин В.З., Зенкова Н.К. и др. Окислительный стресс. Прооксиданты и антиоксиданты. — М.: Слово, 2006. — 556 с.

Мишенева В.В., Горюхина Т.А. Наличие глутатиона в нормальных и опухолевых тканях человека и животных // Вопросы онкологии. — 1968. — Т. 14, № 10. — С. 46—49.

Самойлова О.В. Особистісна самооцінка дітей із сімей вимушених переселенців із проявами посттравматичного стресового розладу // Медицинская психология. — 2016. — № 2 (42). — С. 26—31.

Сидельников С.А., Дышекова М.Р., Часыгова М.Ю. Особенности посттравматического стрессового синдрома у детей // Бюллетень медицинских интернет-конференций. — 2013. — Т. 3, № 2. — С. 236.

Стальная И.Д. Метод определения диеновой конъюгации ненасыщенных высших жирных кислот // Современные методы в биохимии. — М.: «Медицина». — 1977. — С. 63—64.

Тяжка О.В., Загородня Я.М. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у дітей різного віку // Перинатология и педиатрия. — 2016. — № 2 (66). — С. 101—105.

Чабан О.С., Франкова И.А. Современные тенденции в диагностике и лечении посттравматического стрессового расстройства // Журнал НейроNEWS. — 2015. — № 2 (66). — С. 8—18.

Bandelow B., Baldwin D., Abelli M. et al. Biological markers for anxiety disorders, OCD and PTSD: A consensus statement. Part II: Neurochemistry, neurophysiology and neurocognition // World J. Biol. Psychiatry. — 2016. — N 15. — Р. 1—53.

Betancourt T.S., Khan K.T. The mental health of children affected by armed conflict: protective processes and pathways to resilience // Int. Rev. Psychiatry. — 2008. — Vol. 20, N 3. — P. 317—328.

Contractor A.A., Mehta P., Tiamiyu M.F. et al. Relations between PTSD and distress dimensions in an Indian child/adolescent sample following the 2008 Mumbai terrorist attacks // J. Abnorm. Child. Psychol. — 2014. — Vol. 42 (6). — Р. 925—935.

Haltiwell B. Free radicals and antioxidants: updating a personal view // Nutr. Rev. — 2012. — Vol. 7, N 5. — P. 257—265.

Mills G.C. The purification and properties of glutation peroxydase of erythrocytes // J. Biol. Chem. — 1959. — Vol. 234, N 3. — P. 502—506.

Yahyavi S.T., Zarghami M., Naghshvar F., Danesh A. Relationship of cortisol, norepinephrine, and epinephrine levels with war-induced posttraumatic stress disorder in fathers and their offspring // Rev. Bras. Psiquiatr. — 2015. — Vol. 37 (2). — Р. 93—98.

Abaturov OYe, Volosovets AP, Yulish YeI. Endogenous oxidants and antioxidants in human body (Rus). Child’s Health (Rus). 2014;8(59):88-93.

Anisimov VN. Melatonin: rol’ v organizme, primenenie v klinike (Rus). SPb: Sistema; 2007:40.

Baru AM, Bojko TP. Metodika issledovaniya katekholaminov s povysheniem specifichnosti trioksiindolovoj procedury (Rus). Aktual’nye problemy ehksperimental’noj i klinicheskoj ehndokrinologii (Rus). Har’kov, 1979:126-127.

Vladimirov YuA, Proskurnina EV. Svobodnye radikaly i kletochnaya hemilyuminescenciya (Rus) Uspekhi biologicheskoj himii (Rus). 2009;49:341-388.

Goncharuk EG, Korshun MM. Free radical oxidation as universal non-specific mechanism of damaging action of harmful factors of environment (review of literature and own data) (Ukr). Zhurnal AMN Ukrayiny (Ukr). 2004;1:131-150.

Zubkov GV, Petrishin VD, Chipizhenko VA, Aniskina AA. Metod opredeleniya (N-atsetil-5-metoksitriptamina) v moche (Rus). Sb. nauch. tr. Kharkovskogo med. Institute (Rus). Har’kov, 1974;109:77-81.

Korobejnikov EhN Modifikaciya opredeleniya produktov perekisnogo okisleniya lipidov v reakcii s tiobarbiturovoj kislotoj (Rus). Lab. delo (Rus). 1989;7:8-10.

Kostenko A, Nesvitaylova K, Kvashnina L, Matviychuk V. The research of the oxidant-prooxidant balance state and energy metabolism of healthy children of primary school age (Ukr). Sovremennaya pediatriya (Rus). 2007;4(17):148-152.

Kostyuk VA, Potapovich AK, Kovaleva ZhA. Prostoj i chuvstvitel’nyj metod opredeleniya aktivnosti superoksiddismutazy, osnovannyj na reakcii okisleniya kvercetina (Rus). Voprosy med. himii (Rus). 1990;2(36): 28-35.

Kulinskij VI, Kostyukovskaya AS. Opredelenie serotonina v cel’noj krovi cheloveka i laboratornyh zhivotnyh (Rus). Lab. delo (Rus). 1969;7:390-394.

Kut’ko II, Panchenko OA, Linev AN. Psihopatologicheskie posledstviya vooruzhennyh konfliktov (literaturno-analiticheskij obzor) (Rus). Gazeta «Novosti mediciny i farmacii» (Rus). 2015;1(525):18-21.

Matyash MM, Khudenko LI. Ukrainian syndrome: post-traumatic stress disorder features in participants of anti-terrorist operation (Ukr). Lіkars’ka sprava (Ukr). 2014;12:105-112.

Melatonin: teoriya i praktika / pod red. SI Rapoporta, VA Golichenkova (Rus). M.:ID «Medpraktika» (Rus). 2009:99.

Men’shchikova EB, Lankin VZ, Zenkova NK i dr. Okislitel’nyj stress. Prooksidanty i antioksidanty (Rus). M: Slovo; 2006:556.

Misheneva VV, Goryuhina TA. Nalichie glutationa v normal’nyh i opuholevyh tkanyah cheloveka i zhivotnyh (Rus). Voprosy onkologii (Rus). 1968;10(14):46-49.

Samoilova OV. Personal self-esteem of children from families of internal refugees with manifestation of posttraumatic stress disorder (Ukr). Medical psychology (Rus). 2016;2(42): 26-31.

Sidel’nikov SA, Dyshekova MR, CHasygova MYu. Osobennosti posttravmaticheskogo stressovogo sindroma u detej (Rus). Bulletin of Medical Internet Conferences (Rus). 2013;2(3):236.

Stal’naya ID. Metod opredeleniya dienovoj kon»yugacii nenasyshchennyh vysshih zhirnyh kislot (Rus). Sovremennye metody v biohimii (Rus). 1977:63-64.

Tyazhka OV, Zagorodnya YM. State and especially the functioning of lipid peroxidation and antioxidant blood of children of different age (Ukr). Perinatology and pediatrics (Rus). 2016;2(66):101-105.

CHaban OS, Frankova IA. Sovremennye tendencii v diagnostike i lechenii posttravmaticheskogo stressovogo rasstrojstva (Rus). Zhurnal Nejro NEWS (Rus). 2015;2(66):8-18.

Bandelow B, Baldwin D, Abelli M et al. Biological markers for anxiety disorders, OCD and PTSD: A consensus statement. Part II: Neurochemistry, neurophysiology and neurocognition/ World J Biol Psychiatry. 2016;15:1-53.

Betancourt TS, Khan KT. The mental health of children affected by armed conflict: protective processes and pathways to resilience. Int Rev Psychiatry. 2008;20(3):317-328.

Contractor AA, Mehta P, Tiamiyu MF et al. Relations between PTSD and distress dimensions in an Indian child/adolescent sample following the 2008 Mumbai terrorist attacks. J Abnorm Child Psychol. 2014;42(6):925-935.

Haltiwell B. Free radicals and antioxidants: updating a personal view. Nutr Rev. 2012;7(5):257-265.

Mills GC. The purification and properties of glutation peroxydase of erythrocytes. J Biol Chem. 1959;234(3):502-506.

Yahyavi ST, Zarghami M, Naghshvar F, Danesh A. Relationship of cortisol, norepinephrine, and epinephrine levels with war-induced posttraumatic stress disorder in fathers and their offspring. Rev Bras Psiquiatr. 2015;37(2):93-98.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження