Особливості продукування мелатоніну та ефективність лікування підлітків з ожирінням
Ключові слова:
мелатонін, метаболічні порушення, ожиріння, лікування, підліткиАнотація
Мета роботи — вивчити зміни екскреції мелатоніну в підлітків, хворих на ожиріння, із різною ефективністю диференційованої терапії.
Матеріали та методи. Під динамічним спостереженням перебували 132 підлітки (57 дівчат і 75 хлопців) 14—18 років, хворих на ожиріння, котрі отримували диференційовану терапію, характер якої був зумовлений наявністю ускладнень та супутніх захворювань. Стан печінки вивчали клініколабораторними та інструментальними методами. Досліджували ліпідний спектр крові, визначали ознаки інсулінорезистентності, інтенсивність окислювального стресу та загальну антиоксидантну активність. Показники добової екскреції мелатоніну оцінювали з урахуванням сезонної вікової норми та статі підлітка.
Результати та обговорення. Незалежно від характеру отриманої терапії у хворих із вираженою позитивною клінічною та метаболічною динамікою вже при первинному обстеженні статистично значуще частіше реєстрували нормальні показники гормона. Прогресування клінічних та метаболічних ознак захворювання (формування дисліпопротеїдемії, інсулінорезистентності та збільшення інтенсивності окислювального стресу) супроводжувалося зменшенням рівня мелатоніну. Позитивна динаміка від лікування, навпаки, відбувалася на тлі вищих показників мелатоніну.
Висновки. Зменшення рівня мелатоніну при первинному обстеженні — прогностична ознака недостатньої ефективності лікування ожиріння в підлітків. Позитивні зміни у клінічних та метаболічних показниках під час лікування незалежно від його характеру відбуваються на тлі збільшення продукції мелатоніну. У підлітків із вихідним низьким рівнем екскреції мелатоніну доцільне застосування препаратів та методів, спрямованих на збільшення його продукції, для підвищення ймовірності ефективного лікування.
Посилання
Анисимов В.Н. Мелатонин и его место в современной медицине // РМЖ. — 2006. — Т. 14, № 4. — С. 269—273.
Анисимов В.Н., Кветной И.М., Комаров Ф.И. и др. Мелатонин в физиологии и патологии желудочно-кишечного тракта. — М.: Советский спорт, 2000. — 184 с.
Арушанян Э.Б. Мелатонин и сахарный диабет (обзор современных экспериментальных данных) // Проблемы эндокринологии. — 2012. — № 3. – С. 34—40.
Дубинина Е.Е. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека, метод ее определения // Вопросы мед. химии. — 1995. — Т. 41, № 1. — С. 24—26.
Зубков Г.В., Петрушин В.Д., Чипиженко В.А., Анискина А.А. Метод определения мелатонина (N-ацетил-5-метокситриптамина) в моче // Сб. науч. трудов Харьк. мед. института. — Харьков, 1974. — Вып. 109. — С. 77—81.
Костюк В.А. Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы // Вопросы мед. химии. — 1990. — Т. 36, № 2. — С. 83—91.
Кузьменко Д.И., Лаптев Б.И. Оценка резерва липидов сыворотки крови для перекисного окисления в динамике окислительного стресса у крыс // Вопросы мед. химии. — 1999. — № 1. — С. 16—23.
Мичурина С.В., Васендин Д.В., Ищенко И.Ю. Структурно-функциональные изменения в печени крыс Вистар с экспериментальным ожирением и коррекцией мелатонином // Известия Тульского государственного университета. Естественные науки. — 2014. — Вып. 1.— Ч. 1. — С. 291—299.
Попов С.С., Пашков А.Н., Шульгин К.К., Перегудова А.Ю. Активность супероксиддисмутазы, каталазы и содержание α-токоферола в сыворотке крови больных сахарным диабетом 2 типа, осложненным стеатогепатитом, при проведении комбинированного лечения с эпифамином // Курский науч.-практ. вестник «Человек и его здоровье». — 2014. — № 1. – С. 92—97.
Попов С.С., Пашков А.Н., Шульгин К.К., Столярова А.О. Влияние препаратов, корригирующих уровень мелатонина, на степень пероксидации липидов, активность аминотрансфераз и каталазы в крови больных хроническим алкогольным гепатитом // Научные ведомости. Серия Медицина. Фармация. — 2014. — Вып. 25. — № 4 (175). — С. 69—73.
Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія» / Під ред. Н.Б. Зелінської. — К.: МОЗ України, 2006. — 94 с.
Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія» / Під ред. Н.Б. Зелінської. — К.: МОЗ України, 2009. — 94 с.
Рапопорт С.И., Молчанов А.Ю., Голиченков В.А. и др. Метаболический синдром и мелатонин // Клиническая медицина. — 2013. — № 11. — С. 8—14.
Стальная И.Д. Метод определения диеновой конъюгации ненасыщенных жирных кислот // Современные методы в биохимии / Под ред. В.Н. Ореховича. — М.: Медицина, 1977. — С. 66—68.
Турчина С.И., Будрейко Е.А. Характер продукции мелатонина у детей и подростков, больных сахарным диабетом // Пробл. ендокринної патології. — 2008. — № 1. — С. 31—38.
Friedewald W.T., Levy P.I., Fredrickson D.S. Estimation of the concentration of Low-Density Lipoprotein Cholesterol in plasma without use of Preparative Ultracentrifuge // Clinical Chemistry. — 1972. — Vol. 18, N 6. — P. 499—502.
Halpern A., Mancini M.C., Magalhaes M.E. et al. Metabolic syndrome, dyslipidemia, hypertension and type 2 diabetes in youth: from diagnosis to treatment // Diabetol. Metab. Syndr. — 2010. — Vol. 2. — P. 55—75.
Jolliffe C.J., Janssen I. Development of age-specific adolescent metabolic syndrome criteria that are linked to the Adult Treatment Panel III and International Diabetes Federation criteria // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — Vol. 49 (8). — P. 891—898.
Mills G.C. The purification and properties of glutathione peroxidase of erythrocytes // J. Biol. Chem. — 1959. — Vol. 234, N 3. — P. 502—506.
