Профілактика олігоменореї та вторинної аменореї в дівчат-підлітків
Ключові слова:
олігоменорея, вторинна аменорея, чинники ризику, профілактикаАнотація
Мета роботи — розробити прогностичні таблиці, які дають лікареві змогу ще під час першого огляду дівчини порушити питання про можливість виникнення гіпоменструального синдрому (ГМС).
Матеріали та методи. Обстежено 151 пацієнтку з первинною олігоменореєю (І ОМ), 85 хворих із вторинною олігоменореєю (ІІ ОМ) та 305 дівчат із вторинною аменореєю (ВА) віком 13—18 років, а також 102 дівчини такого ж віку з регулярним менструальним циклом. Дані про частоту гірсутизму, появи менархе в популяції отримано під час проведення профілактичних оглядів 1650 підлітків міста Харкова та Харківської області. Нормативні значення індексу маси тіла для кожного віку визначали за перцентильним методом. Стан гемодинаміки внутрішніх статевих органів визначали за загальноприйнятою методикою. Оцінювали прогностичну значущість та інформативність усіх чинників ризику, що вивчалися.
Результати та обговорення. Встановлено, що прогностичними ознаками щодо формування І ОМ є ранній репродуктивний вік матері на момент народження дівчини, порушення менструальної і репродуктивної функцій у матері, пізнє менархе, інвертований пубертат, загроза переривання вагітності в пренатальному анамнезі у дівчини; ІІ ОМ — несвоєчасне менархе, ожиріння, виражений гірсутизм; ВА — пізнє менархе і порушення менструальної функції у матері, а також її ранній вік на момент пологів, обтяжений перинатальний анамнез, дефіцит маси тіла, виражений гірсутизм та пізнє менархе у дівчини. Зниження систолічної швидкості кровотоку в матковій артерії виявилося чинником ризику всіх порушень менструальної функції.
Висновки. Визначені прогностичні показники є підставою для відбору дівчат до груп ризику щодо виникнення ГМС. У профілактичних заходах щодо запобігання виникненню ГМС повинні брати участь лікарі різних спеціальностей, насамперед педіатри та сімейні лікарі.
Посилання
Венцковский Б.М., Запорожан В.Н., Сенчук А.Я., Скачко Б.Г. Гестозы: Руководство для врачей. — М.: Медицинское информационное агентство, 2005. — 312 с.
Гублер Е.В. Вычислительные методики анализа и распознавания патологических процессов. — Л.: Медицина, 1978. — 294 с.
Гуркин Ю.А. Концепция «перинатального следа в детской гинекологии» // Буковинський вісник. — 2001. — № 2. — С. 56—57.
Кошкина В.С., Медведева Ю.Г. Состояние репродуктивного здоровья девочек, родители которых заняты в сфере промышленного производства // Мать и дитя: материалы XII Всерос. форума. — М., 2011. — С. 332—333.
Кудинова Е.Г. Семейный анамнез в выявлении факторов риска нарушений менструальной функции у девушек-подростков // Современные наукоемкие технологии. — 2007. — № 12. — С. 76—78.
Левенець С.О., Начьотова Т.А., Перевозчиков В.В. та ін. Поширеність розладів функції статевої системи серед сучасних дівчаток та дівчат-підлітків та чинники ризику їх виникнення // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2010. — № 6. — С. 94—96.
Протоколи надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія» / Під ред. Н.Б. Зелінської. — К.: МОЗ України, 2006. — 94 с.
Салий М.Г., Ткаченко Л.В., Григорян Н.В. Mедико-социальные аспекты гипоталамического синдрома периода полового созревания с нарушениями репродуктивной функции у девушек-поaдростков // Мать и дитя: материалы XI Всерос. форума. — М., 2010. — С.497—498.
Уварова Е.В., Бейтуганова А.З., Байбарина Е.Н., Немченко О.И. Влияние патологии беременности на становление репродуктивного здоровья девочек // Мать и дитя: материалы VII Российского форума. — М., 2005.
Хурасева А.Б. Репродуктивное здоровье женщин, родившихся с полярными значениями массы тела: автореф. дис. …д-ра мед. наук. — Волгоград., 2010. — 46 с.
Diamanti-Kandarakis E., Kandarakis, R.S. Legro H. The role of genes and environment in the etiology of PCOS // Endocrine. — 2006. — Vol. 30, N 1. — P. 19—26.
Ventskovskii BM, Zaporozhan VN, Senchuk AYa, Skachko BG. Gestosis: A guide for doctors. - M.: Medical News Agency. 2005:312.
Gubler EV. Computational methods of analysis and recognition of pathological processes. L.: Medicine.1978:294.
Gurkin Yu.A. The concept of «perinatal traces in pediatric gynecology» Bukovynsky visnik. 2001;2:56-57.
Koshkina VS, Medvedeva YuG. The state of reproductive health of girls whose parents are engaged in industrial production. Mother and Child: Materials XII Vseros. Forum. 2011:332-333.
Kudinova EG. Family history in the detection of risk factors for menstrual dysfunction in adolescent girls. Modern high technology. 2007;12:76.
Levenets SO, Nachetova TA, Perevozchikov VV et al. The widening of the functions of the functions of the statistical systems of the means of the day’s children, the day, the day, the day, the chiniki riziku їх виникнення. Pediatrics, obstetrics and gynecology. 2010;6:94-96.
Protocols nadannya medichnoe dopomogi dityam for spetsialnistyu «Dityacha endocrinology» pid red. N.B. Zelins’koi’. K.: MOZ Ukrai’ny. 2006:94.
Salii MG, Tkachenko LV, Grigoryan NV. Medico-social aspects of the hypothalamic syndrome of puberty with impaired reproductive function in adolescent girls. Mat’ i ditya: materialy XI Vserossiiskogo foruma. M. 2010:497-498.
Uvarova EV, Beituganova AZ, Baibarina EN, Nemchenko OI. Influence of pregnancy pathology on the development of reproductive health of girls. Mat’ i ditya: materialy VII Rossiiskogo foruma. M. 2005:521.
Khuraseva AB. Reproductive health of women born with polar body weight: avtoref. dis… d-ra med. nauk. Volgograd. 2010:46.
Diamanti-Kandarakis E, Kandarakis H, Legro RS. The role of genes and environment in the etiology of PCOS. Endocrine. 2006;30(1):19-26.
