Шляхи досягнення компенсації цукрового діабету в дітей та підлітків

Автор(и)

  • O. Ya. Samson ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • O. A. Vyshnevska ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна
  • N. A. Sprynchuk ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • N. M. Muz ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна
  • О. V. Bolshova ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна

Ключові слова:

цукровий діабет 1 типу, діти, інсулінотерапія, глікозильований гемоглобін, 1, 5-ангідроглюцитол, гнучкий режим титрації дози інсуліну, постійний моніторинг глікемії

Анотація

Мета роботи — оцінити клінічне значення гнучкого режиму титрації дози інсуліну, постійного моніторингу глікемії, одночасного визначення показників глікозильованого гемоглобіну (HbA1с) та 1,5-ангідроглюцитолу (1,5-АГ) для підвищення якості глікемічного контролю цукрового діабету (ЦД) в дітей та підлітків.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 20 пацієнтів із ЦД 1 типу віком від 10 до 17 років із тривалістю ЦД від 5 місяців (1-ша група). У контрольну групу ввійшли 14 хворих на ЦД 1 типу відповідного віку (2-га група). Усі хворі використовували базисно-болюсну схему інсулінотерапії. Рівень глікемії хворі контролювали за допомогою глюкометрів до 10 разів на добу в домашніх умовах або вдавалися до постійного моніторингу глікемії. Гнучкий режим титрації інсуліну передбачав розрахунок вуглеводних коефіцієнтів і факторів чутливості до інсуліну. Протягом дослідження в усіх пацієнтів визначали рівень HbA1с і 1,5-АГ.
Результати та обговорення. Для оцінки варіабельності змін глікемії використовували показник 1,5-АГ. Вміст 1,5-АГ коливався від 1,0 до 9,2 мкг/мл. Отримані показники 1,5-АГ засвідчили, що всі хворі мали виражені коливання глікемії. Між вмістом 1,5-АГ і НвА1с встановлено зворотний зв’язок. Через 3 місяці після переведення на гнучкий режим титрації та постійний моніторинг глікемії у 10 хворих 1-ї групи рівень HbA1с зменшився на 0,2—1,9 %, в одного залишився сталим, у двох — збільшився на 0,1—0,4 %; середнє значення — (6,89 ± 0,14) %, р < 0,001 відносно початкового рівня, р < 0,01 відносно змін у 2-й групі. Середній рівень HbA1с у хворих 2-ї групи — (7,68 ± 0,17) %. Через 9 місяців у хворих 1-ї групи HbA1с становив (7,22 ± 0,12) %, р < 0,01 відносно початкового рівня та відносно змін у хворих 2-ї групи — (7,81 ± 0,14) %. Вміст 1,5-АГ у хворих 1-ї групи збільшився — до (6,31 ± 0,64) мкг/мл, р < 0,05 відносно початкового рівня.
Висновки. Визначення рівня 1,5-АГ дало змогу виявити значні коливання глікемії протягом короткого часу (2 тижні). Аналіз вмісту 1,5-АГ одночасно із HbA1c суттєво доповнить інформацію про перебіг ЦД у конкретного пацієнта. Гнучкий режим титрації дози інсуліну та постійний моніторинг глікемії — важливі складові на шляху до досягнення оптимального глікемічного контролю в пацієнтів із ЦД.

Біографії авторів

O. Ya. Samson, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Самсон Оксана Ярославівна, к. мед. н., доц. кафедри ендокринології, ст. наук. співр.

O. A. Vyshnevska, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

О. А. Вишневська

N. A. Sprynchuk, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Н. А. Спринчук

N. M. Muz, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

Н. М. Музь

О. V. Bolshova, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

О. В. Большова

Посилання

Bolshova OV, Sprynchuk NA, Samson OY. Foreign and native experience of using insulin pump for the treatment of diabetes mellitus in children and adolescents. Zdorovya Ukraiiny (Ukr). 2015;1(32):19-21.

Samson OY, Bolshova OV, Muz VA. Features of self-control of diabetes in children and adolescents. Clinichna endocrinologiia ta endocrinna chirurgia (Ukr). 2010;2(31):43-48.

Dungan KM. 1,5-anhydroglucitol (GlycoMark) as a marker of short-term glycemic control and glycemic excursions. Expert Rev Mol Diagn. 2008;8(1):9-19.

Fendler W, Baranowska A, Mianowska B et al. Three-year comparison of subcutaneous insulin pump treatment with multi-daily injections on HbA1c, its variability and hospital burden of children with type 1 diabetes. Acta Diabetol. 2012;49(5):363-370.

Galli-Tsinopoulou A. Insulin therapy in children and adolescents with diabetes. Diabetes Res Clin Pract. 2011;1:114-117.

International Society for Paediatric and Adolescent Diabetes. ISPAD consensus guidelines for the management of Type 1 diabetes mellitus in children and adolescents. PGF Swift (ed.). The Netherlands. – Medforum, 2000.

Kim WJ, Park CY. 1,5-Anhydroglucitol in diabetes mellitus. Endocrine. 2013;43(1):33-40.

Knight SJ, Northam EA, Cameron FJ et al. Behaviour and metabolic control in children with Type 1 diabetes mellitus on insulin pump therapy: 2-year follow-up. Diabet Med. 2011;28(9):1109-1112.

Sinha A, Thomas M, Rushton S et al. The impact of continuous subcutaneous insulin infusion on glycaemic control in children and adolescents: a regional review in North East England using a bio-modelling approach. Diabet Med. 2012;29(10):1342-1343.

Standards of Medical Care in Diabetes – 2017, ADA. Diabetes Care. 2017;40:142.

Yamanouchi T et al. Comparison of 1,5-anhydroglucitol, HbA1c, and fructosamine for detection of diabetes mellitus. Diabetes. 1991, Jan; 40(1):52-57.

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2018)

Розділ

Оригінальні дослідження