Ожиріння в дітей: визначення, лікування, профілактика. Клінічні практичні настанови Ендокринологічного Товариства. Частина 2
DOI:
https://doi.org/10.1210/jc.2016-2573Анотація
Асоціації-співавтори. Європейське Ендокринологічне Товариство і Педіатричне Ендокринологічне Товариство. Ці настанови профінансовано Ендокринологічним Товариством.
Мета. Сформулювати клінічні практичні настанови щодо визначення, лікування і профілактики ожиріння в дітей.
Учасники. Ендокринологічне Товариство обрало учасниками шість експертів, методиста й укладача медичних текстів.
Докази. Ці науково обґрунтовані настанови розроблено з використанням принципу градації рекомендацій, оцінки та експертизи ступеня їх обґрунтованості (Grading of Recommendations, Assessment, Development, and Evaluation — GRADE) для опису як ступеня переконливості рекомендацій, так і якості доказової бази. Робоча група врахувала дані двох систематичних оглядів і використала найкращі доступні свідчення інших опублікованих систематичних оглядів і окремих досліджень.
Процес узгодження. Одна групова зустріч, кілька конференцзв’язків, а також спілкування електронною поштою забезпечили досягнення консенсусу. Комітет Ендокринологічного Товариства, його члени, організації-співавтори вивчили та прокоментували попередні проекти цих рекомендацій.
Висновки. Дитяче ожиріння залишається постійною серйозною проблемою здоров’я у світі, що викликає стурбованість, оскільки вражає приблизно 17 % дітей і підлітків у США і загрожує здоров’ю дорослих і тривалості їх життя. Дитяче ожиріння бере початок у генетичній сприйнятливості, на яку впливають чинники навколишнього середовища, починаючи in utero і надалі впродовж дитинства та юності. Ендокринна етіологія ожиріння рідкісна й зазвичай супроводжується ознаками затримки зростання. Ожиріння в дітей зазвичай супроводжується супутніми захворюваннями і тривалими ускладненнями здоров’я; скринінг на супутні ожирінню захворювання слід проводити на регулярній основі задля вчасного їх виявлення, до виникнення серйозніших ускладнень. Генетичний скринінг на рідкісні синдроми показаний тільки за наявності специфічних анамнестичних або клінічних ознак. Психологічні впливи дитячого ожиріння на пацієнта і його родину вимагають проведення скринінгу на стан психічного здоров’я і в разі потреби — консультування. Профілактика дитячого ожиріння шляхом пропагування здорового харчування, активності й навколишнього середовища має бути основною метою, оскільки досягнення ефективних тривалих результатів зі зміною способу життя після виникнення ожиріння дуже складне. Хоча окремі дослідження поведінкової та фармакотерапії повідомляють про деякі успіхи, необхідні додаткові дослідження доступних і ефективних методів профілактики й лікування ожиріння в дітей. Використання препаратів для схуднення в дитячому та підлітковому віці має бути обмежене до клінічних випробувань. Збільшується кількість свідчень, що демонструють ефективність баріатричної хірургії в найтяжчих випадках ожиріння у підлітків старшого віку, у яких не вдалося досягти ефекту зміною способу життя, проте використання хірургічного лікування потребує досвідчених команд з ресурсами для тривалого подальшого спостереження. Підлітки, які отримують лікування ожиріння зміною способу життя або з використанням медикаментів, або баріатричної хірургії, потребують спільного планування, щоб допомогти їм ефективно перейти під нагляд у дорослому віці з продовженням необхідного моніторингу, підтримки і втручань. Перехідні програми з ожиріння є невід’ємною частиною допомоги, ефективність яких вимагає подальшого дослідження. Незважаючи на значне зростання кількості досліджень дитячого ожиріння від часу першої публікації цих настанов 8 років тому, необхідне подальше вивчення генетичних і біологічних чинників, які посилюють ризик збільшення маси тіла і впливають на відповідь на терапевтичні втручання. Також необхідно більше досліджень для кращого розуміння генетичних і біологічних чинників у людини з ожирінням, які призводять до маніфестації однієї супутньої хвороби порівняно з другою або взагалі не зумовлюють супутніх хвороб. Крім того, пріоритетним має бути продовження досліджень найефективніших методів профілактики і лікування ожиріння, а також методів зміни екологічних і економічних чинників, що призведуть до глобальних культурних змін у раціоні харчування і фізичній активності. Особливої уваги потребує визначення шляхів досягнення системних змін у харчовому середовищі й загальній щоденній активності, а також методів здорової зміни індексу маси тіла.
Посилання
Daniels SR, Hassink SG. Committee on Nutrition. The role of the pediatrician in primary prevention of obesity. Pediatrics. 2015;136:e275-e292.
Farooqi IS, O’Rahilly S. Mutations in ligands and receptors of the leptin-melanocortin pathway that lead to obesity. Nat Clin Pract Endocrinol Metab. 2008;4:569-577.
World Health Organization. 2015 Guideline: sugars intake for adults and children. Available at: http://www.who.int/nutrition/ publications/guidelines. Accessed 10 January 2016.
Kamath CC, Vickers KS, Ehrlich A et al. Clinical review: behavioral interventions to prevent childhood obesity: a systematic review and metaanalyses of randomized trials. J Clin Endocrinol Metab. 2008;93:4606-4615.
Ford CN, Ng SW, Popkin BM. Ten-year beverage intake trends among US preschool children: rapid declines between 2003 and 2010 but stagnancy in recent years. Pediatr Obes. 2016;11:47-53.
Kosova EC, Auinger P, Bremer AA. The relationships between sugar-sweetened beverage intake and cardiometabolic markers in young children. J Acad Nutr Diet. 2013;113:219-227.
DeBoer MD, Scharf RJ, Demmer RT. Sugar-sweetened beverages and weight gain in 2- to 5-year-old children. Pediatrics. 2013;132:413-420.
Ebbeling CB, Feldman HA, Chomitz VR et al. A randomized trial of sugarsweetened beverages and adolescent body weight. N Engl J Med. 2012;367:1407-1416.
De Ruyter JC, Olthof MR, Kuijper LD, Katan MB. Effect of sugarsweetened beverages on body weight in children: design and baseline characteristics of the Double-blind, Randomized INtervention study in Kids. Contemp Clin Trials. 2012;33:247-257.
Cesa CC, Sbruzzi G, Ribeiro RA et al. Physical activity and cardiovascular risk factors in children: meta-analysis of randomized clinical trials. Prev Med. 2014;69:54-62.
Vasconcellos F, Seabra A, Katzmarzyk PT et al. Physical activity in overweight and obese adolescents: systematic review of the effects on physical fitness components and cardiovascular risk factors. Sports Med. 2014;44:1139-1152.
Garcia-Hermoso A, Saavedra JM, Escalante Y et al. Endocrinology and adolescence: aerobic exercise reduces insulin resistance markers in obese youth: a metaanalysis of randomized controlled trials. Eur J Endocrinol. 2014;171:R163-R171.
Fedewa MV, Gist NH, Evans EM, Dishman RK. Exercise and insulin resistance in youth: a meta-analysis. Pediatrics. 2014;133:e163-e174.
Nogueira I, Hrovat K. Adolescent bariatric surgery: review on nutrition considerations. Nutr Clin Pract. 2014;29:740-746.
Schranz N, Tomkinson G, Olds T. What is the effect of resistance training on the strength, body composition and psychosocial status of overweight and obese children and adolescents? A systematic review and meta-analysis. Sports Med. 2013;43:893-907.
Kelley GA, Kelley KS. Effects of exercise in the treatment of overweight and obese children and adolescents: a systematic review of meta-analyses. J Obes. 2013;2013:783103.
Davis CL, Tomporowski PD, McDowell JE et al. Exercise improves executive function and achievement and alters brain activation in overweight children: a randomized, controlled trial. Health Psychol. 2011;30:91-98.
Fatima Y, Doi SAR, Mamun AA. Longitudinal impact of sleep on overweight and obesity in children and adolescents: a systematic review and bias-adjusted meta-analysis. Obes Rev. 2015;16:137-149.
Kjeldsen JS, Hjorth MF, Andersen R et al. Short sleep duration and large variability in sleep duration are independently associated with dietary risk factors for obesity in Danish school children. Int J Obes. 2014;38:32-39.
Hjorth MF, Quist JS, Andersen R et al. Change in sleep duration and proposed dietary risk factors for obesity in Danish school children. Pediatr Obes. 2014;9:e156-e159.
Fisher A, McDonald L, van Jaarsveld CH et al. Sleep and energy intake in early childhood. Int J Obes. 2014;38:926-929.
Hart CN, Carskadon MA, Considine RV et al. Changes in children’s sleep duration on food intake, weight, and leptin. Pediatrics. 2013;132:e1473-e1480.
Klingenberg L, Christensen LB, Hjorth MF et al. No relation between sleep duration and adiposity indicators in 9-36 months old children: the SKOT cohort. Pediatr Obes. 2013;8:e14-e18.
Hoppe C, Rothausen BW, Biltoft-Jensen A, Matthiessen J, Groth MV, Chaput JP, Tetens I. Relationship between sleep duration and dietary in take in 4- to 14-year-old Danish children. J Nutr Sci. 2013;2:e38.
Chaput JP, Lambert M, Gray-Donald K et al. Short sleep duration is independently associated with overweight and obesity in Quebec children. Can J Public Health. 2011;102:369-374.
Cappuccio FP, Taggart FM, Kandala NB et al. Meta-analysis of short sleep duration and obesity in children and adults. Sleep. 2008;31:619-626.
Steffen LM, Sinaiko AR, Zhou X et al. Relation of adiposity, television and screen time in offspring to their parents. BMC Pediatr. 2013;13:133.
te Velde SJ, van Nassau F, Uijtdewilligen L et al. Energy balance-related behaviours associated with overweight and obesity in preschool children: a systematic review of prospective studies. Obes Rev. 2012;13(Suppl.1):56-74.
Epstein LH, Roemmich JN, Robinson JL et al. A randomized trial of the effects of reducing television viewing and computer use on body mass index in young children. Arch Pediatr Adolesc Med. 2008;162:239-245.
Sung-Chan P, Sung YW, Zhao X, Brownson RC. Family-based models for childhood-obesity intervention: a systematic review of randomized controlled trials. Obes Rev. 2013;14:265-278.
Van der Kruk JJ, Kortekaas F, Lucas C, Jager-Wittenaar H. Obesity: a systematic review on parental involvement in long-term European childhood weight control interventions with a nutritional focus. Obes Rev. 2013;14:745-760.
Vald´es J, Rodriguez-Artalejo F, Aguilar L et al. Frequency of family meals and childhood overweight: a systematic review. Pediatr Obes. 2013;8:e1-e13.
Small L, Lane H, Vaughan L et al. A systematic review of the evidence: the effects of portion size manipulation with children and portion education/training interventions on dietary intake with adults. Worldviews Evid Based Nurs. 2013;10:69-81.
Halliday JA, Palma CL, Mellor D et al. The relationship between family functioning and child and adolescent overweight and obesity: a systematic review. Int J Obes. (Lond). 2014;38:480-493.
Danese A, Tan M. Childhood maltreatment and obesity: systematic review and meta-analysis. Mol Psychiatry. 2014;19:544-554.
Midei AJ, Matthews KA. Interpersonal violence in childhood as a risk factor for obesity: a systematic review of the literature and proposed pathways. Obes Rev. 2011;12:e159-e172.
V´amosi M, Heitmann BL, Kyvik KO. The relation between an adverse psychological and social environment in childhood and the development of adult obesity: a systematic literature review. Obes Rev. 2010;11:177-184.
Bleich SN, Segal J, Wu Y et al. Systematic review of community-based childhood obesity prevention studies. Pediatrics. 2013;132:e201-e210.
Krishnaswami J, Martinson M, Wakimoto P, Anglemeyer A. Community-engaged interventions on diet, activity, and weight outcomes in U.S. schools: a systematic review. Am J Prev Med. 2012;43:81-91.
Waters E, de Silva-Sanigorski A, Hall BJ et al. Interventions for preventing obesity in children. Cochrane Database Syst Rev. 2011. Cd001871.
Yan J, Liu L, Zhu Y et al. The association between breastfeeding and childhood obesity: a meta-analysis. BMC Public Health. 2014;14:1267.
Kramer MS, Matush L, Vanilovich I et al. A randomized breast-feeding promotion intervention did not reduce child obesity in Belarus. J Nutr. 2009;139:417S-421S.
Weng SF, Redsell SA, Swift JA et al. Systematic review and meta-analyses of risk factors for childhood overweight identifiable during infancy. Arch Dis Child. 2012;97:1019-1026.
Nelson MC, Gordon-Larsen P, Adair LS. Are adolescents who were breast-fed less likely to be overweight? Analyses of sibling pairs to reduce confounding. Epidemiology. 2005;16:247-253.
James J, Thomas P, Cavan D, Kerr D. Preventing childhood obesity by reducing consumption of carbonated drinks: cluster randomised controlled trial. BMJ. 2004;328:1237.
Pereira MA, Ludwig DS. Dietary fiber and body-weight regulation. Observations and mechanisms. Pediatr Clin North Am. 2001;48:969-980.
Kim SA, Moore LV, Galuska D et al. Vital signs: fruit and vegetable intake among children — United States, 2003—2010 // MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2014;63:671-676.
Glickman D, Parker L, Sim L et al., eds. Accelerating Progress in Obesity Prevention: Solving the Weight of the Nation. — Washington, DC: National Academies Press; 2012:155.
Williams C. Children’s dietary intakes. Available at: http://www. cnpp.usda.gov/sites/default/files/dietary_guidelines_for_americans/ Resource1-Children.pdf. Accessed 10 January 2016:156.
Bray GA, Popkin BM. Calorie-sweetened beverages and fructose: what have we learned 10 years later. Pediatr Obes. 2013;8:242-248.
Caprio S. Calories from soft drinks — do they matter? N Engl J Med. 2012;367:1462-1463.
Dietz WH. Sugar-sweetened beverages, milk intake, and obesity in children and adolescents. J Pediatr. 2006;148:152-154.
Council on School Health, Committee on Nutrition. Snacks, sweetened beverages, added sugars, and schools. Pediatrics. 2015;135(3):575-583.
Babey SH, Jones M, Yu H, Goldstein H Bubbling over: soda consumption and its link to obesity in California. Policy Brief UCLA Cent Health Policy Res. 2009 (PB2009-5):1-8.
Shefferly A, Scharf RJ, DeBoer MD. Longitudinal evaluation of 100% fruit juice consumption on BMI status in 2—5-year-old children. Pediatr Obes. 2016;11:221-227.
American Academy of Pediatrics. The use and misuse of fruit juice in pediatrics. Pediatrics. 2001;107:1210-1213.
Reedy J, Krebs-Smith SM. Dietary sources of energy, solid fats, and added sugars among children and adolescents in the United States. J Am Diet Assoc. 2010;110:1477-1484.
Ebbeling CB, Feldman HA, Osganian SK et al. Effects of decreasing sugar-sweetened beverage consumption on body weight in adolescents: a randomized, controlled pilot study. Pediatrics. 2006;117:673-680.
Centers for Disease Control and Prevention. Availability of less nutritious snack foods and beverages in secondary schools-selected States, 2002—2008. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2009;58:102-1104.
De Ruyter JC, Olthof MR, Seidell JC, Katan MB. A trial of sugarfree or sugar-sweetened beverages and body weight in children. N Engl J Med. 2012;367:1397-1406.
Rouhani MH, Kelishadi R, Hashemipour M et al. Glycemic index, glycemic load and childhood obesity: A systematic review. Adv Biomed Res. 2014;3:47.
Schwartz AE, Leardo M, Aneja S, Elbel B. Effect of a school-based water intervention on child body mass index and obesity. JAMA Pediatr. 2016;170:220-226.
Muckelbauer R, Barbosa CL, Mittag T et al. Association between water consumption and body weight outcomes in children and adolescents: a systematic review. Obesity (Silver Spring). 2014;22:2462-2475.
World Health Organization. Using price policies to promote healthier diets. Available at: http://www.euro.who.int/en/publications/abstracts/ using-price-policies-to-promote-healthier-diets. Accessed 8 March 2016.
Tremblay MS, LeBlanc AG, Kho ME et al. Systematic review of sedentary behaviour and health indicators in school-aged children and youth. Int J Behav Nutr Phys Act. 2011;8:98.
Office of Disease Prevention and Health Promotion. 2008 Physical activity guidelines for Americans summary. Available at: http://health.gov/paguidelines/guidelines/summary.aspx. Accessed 17 March 2016.
D’Hondt E, Deforche B, Gentier I et al. A longitudinal analysis of gross motor coordination in overweight and obese children versus normal-weight peers. Int J Obes. 2013;37:61-67.
Norman AC, Drinkard B, McDuffie JR et al. Influence of excess adiposity on exercise fitness and performance in overweight children and adolescents. Pediatrics. 2005;115:e690-e696.
Olds TS, Ferrar KE, Schranz NK, Maher CA. Obese adolescents are less active than their normal-weight peers, but wherein lies the difference? J Adolesc Health. 2011;48:189-195.
Zabinski MF, Saelens BE, Stein RI et al. Overweight children’s barriers to and support for physical activity. Obes Res. 2003;11:238-246.
National Sleep Foundation. National Sleep Foundation recommends new sleep durations. Available at: https://sleepfoundation.org/media-center/press-release/national-sleep-foundationrecommends-new-sleep-times. Accessed 8 March 2016.
Olafsdottir S, Berg C, Eiben G et al. Young children’s screen activities, sweet drink consumption and anthropometry: results from a prospective European study. Eur J Clin Nutr. 2014;68:223-228.
Boyland EJ, Whalen R. Food advertising to children and its effects on diet: a review of recent prevalence and impact data. Pediatr Diabetes. 2015;16:331-337.
American Academy of Pediatrics. Children, adolescents, and television. Pediatrics. 2001;107:423-426.
McGovern L, Johnson JN, Paulo R et al. Clinical review: treatment of pediatric obesity: a systematic review and meta-analysis of randomized trials. J Clin Endocrinol Metab. 2008;93:4600-4605.
Upton P, Taylor C, Erol R, Upton D. Family-based childhood obesity interventions in the UK: a systematic review of published studies. Community Pract. 2014;87:25-29.
Faith MS, Van Horn L, Appel LJ et al. Evaluating parents and adult caregivers as «agents of change» for treating obese children: evidence for parent behavior change strategies and research gaps: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2012;125:1186-1207.
Harrell JS, McMurray RG, Gansky SA et al. A public health vs a risk-based intervention to improve cardiovascular health in elementary school children: the Cardiovascular Health in Children Study. Am J Public Health. 1999;89:1529-1535.
McMurray RG, Harrell JS, Bangdiwala SI et al. A school-based intervention can reduce body fat and blood pressure in young adolescents. J Adolesc Health. 2002;31:125-132.
Sallis JF, Conway TL, Prochaska JJ et al. The association of school environments with youth physical activity. Am J Public Health. 2001;91:618-620.
Foster GD, Linder B, Baranowski T et al. Aschool-based intervention for diabetes risk reduction. N Engl J Med. 2010;363:443-453.
Yin Z, Moore JB, Johnson MH et al. The Medical College of Georgia Fitkid project: the relations between program attendance and changes in outcomes in year 1. Int J Obes. 2005;29(Suppl.2):S40-S45.
Foltz JL, May AL, Belay B et al. Population-level intervention strategies and examples for obesity prevention in children. Annu Rev Nutr. 2012;32:391-415.
Pearce J, Taylor MA, Langley-Evans SC. Timing of the introduction of complementary feeding and risk of childhood obesity: a systematic review. Int J Obes. 2013;37:1295-1306.
Pearce J, Langley-Evans SC. The types of food introduced during complementary feeding and risk of childhood obesity: a systematic review. Int J Obes. 2013;37:477-485.
Kozyrskyj AL, Kalu R, Koleva PT, Bridgman SL. Fetal programming of overweight through the microbiome: boys are disproportionately affected. J Dev Orig Health Dis. 2016;7:25-34.
Audrey S, Batista-Ferrer H. Healthy urban environments for children and young people: a systematic review of intervention studies. Health Place. 2015;36:97-117.
