DOI: https://doi.org/10.30978/UJPE2018-3-4-25

Взаємозв’язок рівнів дофамiну крові з поведінковим i емоційним статусом дітей пубертатного віку з ожирінням та нормальною масою тіла

L. S. Viazava, A. V. Solntsava, O. M. Zaytseva

Анотація


Мета роботи — вивчити взаємозв’язок рівнів дофаміну крові і показників емоційного і поведінкового статусу залежно від індексу маси тіла (ІМТ), статі і стадії пубертату у дітей з ожирінням і нормальною масою тіла для виявлення груп ризику розвитку порушень харчової поведінки і депресивних станів.

Матеріали та методи. Проведено одномоментне проспективне дослідження 106 дітей підліткового віку (11,6—17,9 року), яких було опитано методом анкетування: харчових переваг (EAT-26), образу власного тіла (ОВТ), шкали задоволеності своїм тілом (ШЗСТ) і скринінгової шкали депресії у підлітків (Depression self-rating scale, DSRC). У 84 з них виявлені концентрації дофаміну (Д) крові методом імуносорбентного аналізу (ELISA). Залежно від SDS ІМТ виділено групи: 1 група — з нормальною масою тіла (НМТ) (ІМТ = ±1 SDS; n = 38), 2 — з аліментарним ожирінням (АО) (ІМТ ≥ +2 SDS, але < +4 SDS; n = 26) і 3 — з морбідним ожирінням (МО) (ІМТ ≥ +4 SDS; n = 42). Додатково діти були розподілені на підгрупи залежно від статі і стадії статевого розвитку за Таннером, пацієнти з 2-ю і 3-ю стадією пубертату за Таннером були об’єднані в підгрупу раннього пубертату (РП), обстежувані з 4-ю і 5-ю стадією — пізнього пубертату (ПП). Залежно від рівня Д проведено квартильний розподіл на чотири групи: 1 група — з низькими (< 12,2 пг/мл); 2 — з помірно зниженими (12,2—16,51 пг/мл); 3 — з помірно підвищеними (16,52—19,83 пг/мл); 4 — з високими концентраціями гормона (> 19,84 пг/мл). Статистичну обробку результатів проведено за допомогою програми SPSS Statistics 21 з використанням непараметричних кореляцій Спірмена, критеріїв Манна—Уїтні, Краскелла—Уоллеса, Вілкоксона, χ2 та співвідношення правдоподібності (ОП) (р < 0,05).

Результати та обговорення. Достовірний зворотний зв’язок між концентрацією Д крові, ІМТ (r = –0,581; p = 0,047) і SDS ІМТ (r = –0,615; p = 0,033) встановлений тільки у хлопчиків з 5-ю стадією пубертату. Ризик розвитку порушень харчової поведінки і зміненого сприйняття ОВТ у дітей обох статей однаково підвищений при АО (32 і 40 % відповідно) і МО (31,4 і 34,3 % відповідно) і перевищує такий при НМТ (16,2 %, p = 0,038 і 5,4 %, p = 0,0001, відповідно). Рівень незадоволеності усім тілом у загальній групі обстежених найбільш виражений у групі пацієнтів з МО (35,3 %; p = 0,003). У дівчаток негативне сприйняття ОВТ (p = 0,0056), знижена задоволеність верхньою і нижньою частинами тіла (p = 0,038 і p = 0,029 відповідно) відзначається при АО і посилюється при МО на відміну від хлопчиків, у яких дані параметри і загальне невдоволення усім тілом (p = 0,011; p = 0,001; p = 0,003 і p = 0,002 відповідно) виражені при МО. Частота депресії (16 %) і депресивних епізодів (56 %) максимальна в групі дітей з АО (p = 0,029). Ризик розвитку депресивної симптоматики у дітей обох статей підвищується як при високих (> 75 ‰), так і при низьких концентраціях Д крові (< 25 ‰) (36,4 і 45,5 % відповідно; p = 0,025). Вираженість порушення харчових переваг, негативного сприйняття ОВТ і рівень незадоволеності власним тілом є максимальними у хлопчиків з низькими рівнями Д (33,3 %, p = 0,004; 62,5 %, p = 0,017 і 44,4 %, p = 0,05 відповідно). Ступінь незадоволеності своїм тілом має найбільші вияви у дівчаток з високими значеннями Д крові (> 75 ‰) (41,7 %, p = 0,0395). У хлопчиків віку ПП при зниженні рівнів Д у крові зростає ризик спотворення сприйняття ОВТ (r = –0,435; p = 0,021), ступінь незадоволеності всім тілом (r = –0,397; p = 0,037) та його нижньою частиною (r = –0,453; p = 0,015).

Висновки. Встановлені гендерні та пубертатні особливості зв’язків між показниками дофаміну крові, харчових переваг, негативного сприйняття ОВТ, ступенем незадоволеності власним тілом і частотою депресивних епізодів і депресії дають змогу виявити групи ризику розвитку порушень харчової поведінки і депресивних станів у дітей залежно від ступеня надміру маси тіла.


Ключові слова


ожиріння; діти; дофамін; харчова поведінка; депресії

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Aleksandrov AA, Peterkova VA. Rekomendatsii po diagnostike, lecheniyu i profilaktike ozhireniya u detei i podrostkov. — M.: Praktika, 2015:136.

Kalinovskaya VV, Skugarevskii OA. «Obratnaya storona» vneshnei privlekatel’nosti: issledovanie komponentov obraza sobstvennogo tela u studentov BGMU. Belorusskii meditsinskii zhurnal. 2004;3:46-48.

Lyalikov SA, Sukalo AV, Kuznetsov OE. Instruktsiya po primeneniyu «Tsentil’nye kharakteristiki antropometricheskikh i laboratornykh pokazatelei u detei v sovremennyi period». — Grodno, GrGMU, BGMU, UZ «GrOKB», 2009:98.

Skugarevskii OA, Sivukha SV. Obraz sobstvennogo tela: razrabotka instrumenta dlya otsenki. Psikhologicheskii zhurnal. 2006;2:40-48.

Skugarevskii OA. Narusheniya pishchevogo povedeniya: monografiya. OA Skugarevskii. — Minsk: BGMU, 2007:340.

Solntseva AV, Emel’yantseva TA, Sukalo AV. Instruktsiya po primeneniyu «Metod skriningovoi diagnostiki emotsional’nykh narushenii u detei s ozhireniem». — Minsk, RNPTsPZ, BGMU, 2014:9.

Avena NM, Bocarsly ME. Dysregulation of Brain Reward Systems in Eating Disorders: Neurochemical Information from Animal Models of Binge Eating, Bulimia Nervosa, and Anorexia Nervosa. Neuropharmacology. 2012 July; 63(1):87-96. DOI:10.1016/j.neuropharm.2011.11.010.

Bello NT, Hajnal A. Dopamine and binge eating behaviors. Pharmacol Biochem Behav. 2010 November; 97(1):25-33. DOI:10.1016/j.pbb.2010.04.016.

Blum K, Thanos PK, Gold MS. Dopamine and glucose, obesity, and reward deficiency syndrome. Frontiers in Psychology. 2014;5:919. DOI:10.3389/fpsyg.2014.00919.

Dunlop BW, Nemeroff CB. The role of dopamine in the pathophysiology of depression. Arch Gen Psychiatry. 2007 Mar;64(3):327-337.DOI:10.1001/archpsyc.64.3.327

Hales CM, Carroll MD, Fryar CD, Ogden CL. Prevalence of obesity among adults and youth: United States, 2015-2016. NCHS Data Brief. 2017;(288):1-8.

Hayden EP, Klein DN, Dougherty LR, et al. The dopamine D2 receptor gene and depressive and anxious symptoms in childhood: associations and evidence for gene–environment correlation and gene–environment interaction. Psychiatric Genetics. 2010;20(6):304-310. doi:10.1097/YPG.0b013e32833adccb.

Hosseini-Kamkar, N (2014). The A1 Allele of the Taq1 A Polymorphism in Association with Addiction: A Review. Western Undergraduate Psychology Journal. 2014, 1 (1). Retrieved from https://ir.lib.uwo.ca/wupj/vol1/iss1/10

Jааskelаinen A, Nevanperа N, Remes J, Rahkonen F, Jаrvelin M-R and Laitinen J. Stress-related eating, obesity and associated behavioural traits in adolescents: a prospective population-based cohort study. BMC Public Health. 2014;14:321-35. DOI:10.1186/1471-2458-14-321

Marmorstein NR, Iacono WG, Legrand L. Obesity and depression in adolescence and beyond: Reciprocal risks. International journal of obesity (2005). 2014;38(7):906-911. doi:10.1038/ijo.2014.19.

Mericle AA, Arria AM, Meyers K, Cacciola J, Winters KC, Kirby K. National Trends in Adolescent Substance Use Disorders and Treatment Availability: 2003-2010. Journal of child & adolescent substance abuse. 2015;24(5):255-263. DOI:10.1080/1067828X.2013.829008.

Ng M, Fleming T, Robinson M, Thomson B, Graetz N, Margono C, et al. Global, regional, and national prevalence of overweight and obesity in children and adults during 1980–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 2014;384:766-81.

Ochiai H, Shirasawa T, Ohtsu T, Nishimura R, Morimoto A, Hoshino H, Tajima N, and Kokaze A. Eating Behaviors and Overweight among Adolescents: A Population-Based Survey in Japan. J Obesity Vol. 2013, Article ID 717942, 7 p. DOI:10.1155/2013/717942

Preedy VR (ed.). Neuropathology of Drug Addictions and Substance Misuse Volume 1: Foundations of Understanding, Tobacco, Alcohol, Cannabinoids and Opioids. — London, UK. Elsevier Inc. 2016. — 1092 p.

Reeves GM, Postolache TT, Snitker S. Childhood Obesity and Depression: Connection between these Growing Problems in Growing Children. Int J Child Health Hum Dev: IJCHD. 2008;1(2):103-114.

Tiggemann M. Body image across the adult life span: stability and change. Body Image. 2004;1:29-41.




© Український журнал дитячої ендокринології, 2019
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2019