Взаємозв’язок рівнів дофамiну крові з поведінковим i емоційним статусом дітей пубертатного віку з ожирінням та нормальною масою тіла

Автор(и)

  • L. S. Viazava Республіканський центр медичної реабілітації та бальнеолікування, Мінськ, Belarus
  • A. V. Solntsava Білоруський державний медичний університет, Мінськ, Belarus
  • O. M. Zaytseva Республіканський інститут вищої школи, Мінськ, Belarus

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJPE2018-3-4-25

Ключові слова:

ожиріння, діти, дофамін, харчова поведінка, депресії

Анотація

Мета роботи — вивчити взаємозв’язок рівнів дофаміну крові і показників емоційного і поведінкового статусу залежно від індексу маси тіла (ІМТ), статі і стадії пубертату у дітей з ожирінням і нормальною масою тіла для виявлення груп ризику розвитку порушень харчової поведінки і депресивних станів.

Матеріали та методи. Проведено одномоментне проспективне дослідження 106 дітей підліткового віку (11,6—17,9 року), яких було опитано методом анкетування: харчових переваг (EAT-26), образу власного тіла (ОВТ), шкали задоволеності своїм тілом (ШЗСТ) і скринінгової шкали депресії у підлітків (Depression self-rating scale, DSRC). У 84 з них виявлені концентрації дофаміну (Д) крові методом імуносорбентного аналізу (ELISA). Залежно від SDS ІМТ виділено групи: 1 група — з нормальною масою тіла (НМТ) (ІМТ = ±1 SDS; n = 38), 2 — з аліментарним ожирінням (АО) (ІМТ ≥ +2 SDS, але < +4 SDS; n = 26) і 3 — з морбідним ожирінням (МО) (ІМТ ≥ +4 SDS; n = 42). Додатково діти були розподілені на підгрупи залежно від статі і стадії статевого розвитку за Таннером, пацієнти з 2-ю і 3-ю стадією пубертату за Таннером були об’єднані в підгрупу раннього пубертату (РП), обстежувані з 4-ю і 5-ю стадією — пізнього пубертату (ПП). Залежно від рівня Д проведено квартильний розподіл на чотири групи: 1 група — з низькими (< 12,2 пг/мл); 2 — з помірно зниженими (12,2—16,51 пг/мл); 3 — з помірно підвищеними (16,52—19,83 пг/мл); 4 — з високими концентраціями гормона (> 19,84 пг/мл). Статистичну обробку результатів проведено за допомогою програми SPSS Statistics 21 з використанням непараметричних кореляцій Спірмена, критеріїв Манна—Уїтні, Краскелла—Уоллеса, Вілкоксона, χ2 та співвідношення правдоподібності (ОП) (р < 0,05).

Результати та обговорення. Достовірний зворотний зв’язок між концентрацією Д крові, ІМТ (r = –0,581; p = 0,047) і SDS ІМТ (r = –0,615; p = 0,033) встановлений тільки у хлопчиків з 5-ю стадією пубертату. Ризик розвитку порушень харчової поведінки і зміненого сприйняття ОВТ у дітей обох статей однаково підвищений при АО (32 і 40 % відповідно) і МО (31,4 і 34,3 % відповідно) і перевищує такий при НМТ (16,2 %, p = 0,038 і 5,4 %, p = 0,0001, відповідно). Рівень незадоволеності усім тілом у загальній групі обстежених найбільш виражений у групі пацієнтів з МО (35,3 %; p = 0,003). У дівчаток негативне сприйняття ОВТ (p = 0,0056), знижена задоволеність верхньою і нижньою частинами тіла (p = 0,038 і p = 0,029 відповідно) відзначається при АО і посилюється при МО на відміну від хлопчиків, у яких дані параметри і загальне невдоволення усім тілом (p = 0,011; p = 0,001; p = 0,003 і p = 0,002 відповідно) виражені при МО. Частота депресії (16 %) і депресивних епізодів (56 %) максимальна в групі дітей з АО (p = 0,029). Ризик розвитку депресивної симптоматики у дітей обох статей підвищується як при високих (> 75 ‰), так і при низьких концентраціях Д крові (< 25 ‰) (36,4 і 45,5 % відповідно; p = 0,025). Вираженість порушення харчових переваг, негативного сприйняття ОВТ і рівень незадоволеності власним тілом є максимальними у хлопчиків з низькими рівнями Д (33,3 %, p = 0,004; 62,5 %, p = 0,017 і 44,4 %, p = 0,05 відповідно). Ступінь незадоволеності своїм тілом має найбільші вияви у дівчаток з високими значеннями Д крові (> 75 ‰) (41,7 %, p = 0,0395). У хлопчиків віку ПП при зниженні рівнів Д у крові зростає ризик спотворення сприйняття ОВТ (r = –0,435; p = 0,021), ступінь незадоволеності всім тілом (r = –0,397; p = 0,037) та його нижньою частиною (r = –0,453; p = 0,015).

Висновки. Встановлені гендерні та пубертатні особливості зв’язків між показниками дофаміну крові, харчових переваг, негативного сприйняття ОВТ, ступенем незадоволеності власним тілом і частотою депресивних епізодів і депресії дають змогу виявити групи ризику розвитку порушень харчової поведінки і депресивних станів у дітей залежно від ступеня надміру маси тіла.

Біографії авторів

L. S. Viazava, Республіканський центр медичної реабілітації та бальнеолікування, Мінськ

В’язова Людмила Сергіївна, дитячий ендокринолог

220014, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Макаєнка, 17

A. V. Solntsava, Білоруський державний медичний університет, Мінськ

Солнцева Анжеліка Вікторівна, д. мед. н., проф. 1-ї кафедри дитячих хвороб

220020, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Нарочанська, 17

O. M. Zaytseva, Республіканський інститут вищої школи, Мінськ

О. М. Зайцева

Посилання

Aleksandrov AA, Peterkova VA. Rekomendatsii po diagnostike, lecheniyu i profilaktike ozhireniya u detei i podrostkov. — M.: Praktika, 2015:136.

Kalinovskaya VV, Skugarevskii OA. «Obratnaya storona» vneshnei privlekatel’nosti: issledovanie komponentov obraza sobstvennogo tela u studentov BGMU. Belorusskii meditsinskii zhurnal. 2004;3:46-48.

Lyalikov SA, Sukalo AV, Kuznetsov OE. Instruktsiya po primeneniyu «Tsentil’nye kharakteristiki antropometricheskikh i laboratornykh pokazatelei u detei v sovremennyi period». — Grodno, GrGMU, BGMU, UZ «GrOKB», 2009:98.

Skugarevskii OA, Sivukha SV. Obraz sobstvennogo tela: razrabotka instrumenta dlya otsenki. Psikhologicheskii zhurnal. 2006;2:40-48.

Skugarevskii OA. Narusheniya pishchevogo povedeniya: monografiya. OA Skugarevskii. — Minsk: BGMU, 2007:340.

Solntseva AV, Emel’yantseva TA, Sukalo AV. Instruktsiya po primeneniyu «Metod skriningovoi diagnostiki emotsional’nykh narushenii u detei s ozhireniem». — Minsk, RNPTsPZ, BGMU, 2014:9.

Avena NM, Bocarsly ME. Dysregulation of Brain Reward Systems in Eating Disorders: Neurochemical Information from Animal Models of Binge Eating, Bulimia Nervosa, and Anorexia Nervosa. Neuropharmacology. 2012 July; 63(1):87-96. DOI:10.1016/j.neuropharm.2011.11.010.

Bello NT, Hajnal A. Dopamine and binge eating behaviors. Pharmacol Biochem Behav. 2010 November; 97(1):25-33. DOI:10.1016/j.pbb.2010.04.016.

Blum K, Thanos PK, Gold MS. Dopamine and glucose, obesity, and reward deficiency syndrome. Frontiers in Psychology. 2014;5:919. DOI:10.3389/fpsyg.2014.00919.

Dunlop BW, Nemeroff CB. The role of dopamine in the pathophysiology of depression. Arch Gen Psychiatry. 2007 Mar;64(3):327-337.DOI:10.1001/archpsyc.64.3.327

Hales CM, Carroll MD, Fryar CD, Ogden CL. Prevalence of obesity among adults and youth: United States, 2015-2016. NCHS Data Brief. 2017;(288):1-8.

Hayden EP, Klein DN, Dougherty LR, et al. The dopamine D2 receptor gene and depressive and anxious symptoms in childhood: associations and evidence for gene–environment correlation and gene–environment interaction. Psychiatric Genetics. 2010;20(6):304-310. doi:10.1097/YPG.0b013e32833adccb.

Hosseini-Kamkar, N (2014). The A1 Allele of the Taq1 A Polymorphism in Association with Addiction: A Review. Western Undergraduate Psychology Journal. 2014, 1 (1). Retrieved from https://ir.lib.uwo.ca/wupj/vol1/iss1/10

Jааskelаinen A, Nevanperа N, Remes J, Rahkonen F, Jаrvelin M-R and Laitinen J. Stress-related eating, obesity and associated behavioural traits in adolescents: a prospective population-based cohort study. BMC Public Health. 2014;14:321-35. DOI:10.1186/1471-2458-14-321

Marmorstein NR, Iacono WG, Legrand L. Obesity and depression in adolescence and beyond: Reciprocal risks. International journal of obesity (2005). 2014;38(7):906-911. doi:10.1038/ijo.2014.19.

Mericle AA, Arria AM, Meyers K, Cacciola J, Winters KC, Kirby K. National Trends in Adolescent Substance Use Disorders and Treatment Availability: 2003-2010. Journal of child & adolescent substance abuse. 2015;24(5):255-263. DOI:10.1080/1067828X.2013.829008.

Ng M, Fleming T, Robinson M, Thomson B, Graetz N, Margono C, et al. Global, regional, and national prevalence of overweight and obesity in children and adults during 1980–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 2014;384:766-81.

Ochiai H, Shirasawa T, Ohtsu T, Nishimura R, Morimoto A, Hoshino H, Tajima N, and Kokaze A. Eating Behaviors and Overweight among Adolescents: A Population-Based Survey in Japan. J Obesity Vol. 2013, Article ID 717942, 7 p. DOI:10.1155/2013/717942

Preedy VR (ed.). Neuropathology of Drug Addictions and Substance Misuse Volume 1: Foundations of Understanding, Tobacco, Alcohol, Cannabinoids and Opioids. — London, UK. Elsevier Inc. 2016. — 1092 p.

Reeves GM, Postolache TT, Snitker S. Childhood Obesity and Depression: Connection between these Growing Problems in Growing Children. Int J Child Health Hum Dev: IJCHD. 2008;1(2):103-114.

Tiggemann M. Body image across the adult life span: stability and change. Body Image. 2004;1:29-41.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження