DOI: https://doi.org/10.30978/UJPE2019-2-32

Корекція статусу харчування дітей молодшого шкільного віку як профілактика метаболічного синдрому

O. H. Avdiievska, H. M. Danylenko

Анотація


На цей час однією з основних причин розвитку метаболічного синдрому у дітей, окрім нераціонального харчування та зниження якості харчових продуктів, є низький рівень знань батьків щодо профілактичних засобів, спрямованих на збереження та покращення здоров’я дитини. У статті розглянуто проблему покращення стану здоров’я дітей для запобігання розвитку метаболічного синдрому шляхом реалізації програми медико-психологічного супроводу учнів та їхніх батьків у сучасній школі. Ця програма включає такі етапи: діагностичний (ідентифікація проблеми), інформаційний (підвищення компетентності учасників освітнього процесу щодо збереження здоров’я), підготовчий (складання індивідуальної програми медико-психологічного супроводу для кожного учня, розроблення рекомендацій для батьків та вчителя), розвиваючий (забезпечення гармонійного розвитку дитини).

Мета роботи — обґрунтування моделі профілактики метаболічного синдрому серед учнів початкової школи шляхом медико-психологічного супроводу розвитку здоров’язберігаючої компетентності батьків на підставі гігієнічної оцінки харчування родини.

Матеріали та методи. Проведено одноразове медико-статистичне дослідження за участю батьків 588 учнів початкової школи, які проживають у великому місті (в обласному центрі — 243 дитини), малому місті (126 дітей) та сільській місцевості (219 дітей).

Результати та обговорення. Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров’я дітей є порушення структури харчування та зниження його якості. У статті висвітлено особливості формування культури харчування українських родин. Проведений аналіз характеру харчування учнів початкової школи встановив, що лише (3,6 ± 0,8) % дітей харчуються двічі або менше разів на день. У переважної більшості дітей (88,8 ± 1,3) % 3—4-разове харчування. Значна частка дітей щодня не отримує м’ясо, рибу, молоко та молочні вироби. Рекомендованої для дітей норми щоденного споживання овочів та фруктів не дотримуються 25 % батьків.

Висновки. Розроблена програма медико-психологічного супроводу учнів початкової школи та їхніх батьків відповідає стратегії зорієнтованої на суб’єкта профілактики, яка враховує традиції у родині, ґрунтується на активному ставленні її членів до власного здоров’я і спрямована на запобігання розвитку метаболічного синдрому та зниження частоти неінфекційних захворювань серед дітей молодшого шкільного віку.


Ключові слова


здоровий спосіб життя; раціональне харчування; метаболічний синдром; сім’я; дитина

Повний текст:

PDF

Посилання


Buts MA. Formuvannia kultury zdorovoho kharchuvannia shkoliariv. Molodyi vchenyi. - 2017;9.1(49.1):13-16.

Danylenko HM. Osoblyvosti kharchuvannia studentskoi molodi yak vazhlyvoho komponenta zdoroviazberihaiuchoi povedinky / HM Danylenko, HV Letiaho, ML Vodolazhskyi, OH Avdi­ievska, LM Savielieva. Molodyi vchenyi. 2018;8 (2):293-297.

Danylenko HN, Nesterenko VH. Medyko-sotsyalnыe osobennosty adaptatsyy akademychesky sposobnыkh uchashchykhsia k uslovyiam shkolnoi sredы. Sb. mater. nauch.-prakt. konf. «Zdorove y okruzhaiushchaia sreda». T. 1. - Mynsk. 2017:194-197.

Datsenko II. Zahalna hihiiena: Posibnyk dlia praktychnykh zaniat. Za zah red II Datsenko. - Lviv: Svit. 2001:472.

Ielizarova OT, Hozak SV, Stankevych TV. Zviazok sposobu zhyttia ta fizychnoho rozvytku suchasnykh miskykh pidlitkiv. Dovkillia ta zdorovia. 2018;3(88):67-71

Kyselov KYu. Statystychnyi analiz spozhyvannia produktiv kharchuvannia naselenniam Ukrainy. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni VN Karazina. 2014;1096;86:95-100.

Marushko YuV, Tarynska OL. Do pytannia kharchuvannia studentskoi molodi yak chynnyka zdorovoho sposobu zhyttia. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni PL Shupyka. - kn. 3. - K. 2013:247-254.

Podryhalo LV, Pashkevych SA, Prusyk K. Analyz pytanyia studencheskoi molodezhy vo vzaymosviazy s osobennostiamy zdorovia. Fyzycheskoe vospytanye studentov. 2012;6:83-87.

Shyian O, Pavlova Yu, Kudryk L, Sorokolit N, Mykytiuk O. Zdorova shkola: aspekty monitorynhu: navch. posib. Za nauk red O Shyian. - L.: Kolorove nebo. 2013:122.

Bas M, Altan T, Dinçer D, Aran E, Kaya HG, Yüksek O. Determination of dietary habits as a risk factor of cardiovascular heart disease in Turkish adolescents. Eur J Nutr. 2005;44:174-182.

Jerica M Berge, Richard F. MacLehose, Craig Meyer, Katharine Didericksen, Katie A. Loth, Dianne Neumark-Sztainer He Said, She Said: Examining Parental Concordance on Home Environment Factors and Adolescent Health Behaviors and Weight Status. Journal of the Academy of Nutrition And Dietetics. 2016;116(1):46-60.

Dillen SM, Jan Hiddink G, Koelen MA, de Graaf C, van Woerkum CM. Exploration of possible correlates of nutrition awareness and the relationship with nutrition-related behaviours: Results of a consumer study. Public Health Nutr. 2008;11:478-485.

Gregory J, Lowe S, Bates CJ, Prentice A, Jackson LV, Smithers G et al. National Diet and Nutrition Survey: Young People Aged 4-18 Years. Report of the Diet and Nutrition Survey. - Vol. 1. - Egham - UK: Stationery Office. - 2000.

Holick MF. The vitamin D deficiency pandemic: Approaches for diagnosis, treatment and prevention. Rev Endocr Metab Disord. 2017;18(2):153-165.

Martinchik AN, Baturin AK, Helsing E. Nutrition monitoring of Russian schoolchildren in a period of economic change: A World Health Organization multicenter survey, 1992-1995. Am J Clin Nutr. 1997;65(4):1215-1219.

Melanson KJ. Nutrition review: Life style approaches to promoting healthy eating for children. Am J Lifestyle Med. 2008;2:26-29.

Mohammadi F, Mirmiran P, Bayegi F, Azizi F. The study of corrolation of nutritional KAP with non contagious diseases risk factors. Res Med Sci. 2002;26:199-201.

Naeeni MM, Jafari S, Fouladgar M, Heidari K. Nutritional Knowledge, Practice, and Dietary Habits among school Children and Adolescents. Int J Prev Med. 2014;5(2):171-178.

Sapp SG, Jensen HH. Reliability and validity of nutrition knowledge and diet-health awareness tests developed from the 1989-1991 diet and health knowledge surveys. J Nutr Educ. 1997;29:63-72.

Shepherd J, Harden A, Rees R, Brunton G, Garcia J, Oliver S et al. Young people and healthy eating: A systematic review of research on barriers and facilitators. Health Educ Res. 2006;21:239-257.

Story M, Neumark-Sztainer D, French SJ. Individual and environmental influences on adolescent eating behaviors. Am Diet Assoc. 2002;102(3):40-51.

Thelen MH, Cormier JF. Desire to be thinner and weight control among children and their parents. Behav Ther. 1996;26:85-99.

Prasad AS. Discovery of human zinc deficiency: its impact on human health and disease. Adv Nutr. 2013 Mar 1;4(2):176-190.

Warren E. If I don’t like it then I can choose what I want: Welsh school children’s accounts of preference for and control over food choice. Health Promot Int. 2008;23:144-151.




© Український журнал дитячої ендокринології, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020