Корекція статусу харчування дітей молодшого шкільного віку як профілактика метаболічного синдрому

O. H. Avdiievska; H. M. Danylenko

doi:10.30978/UJPE2019-2-32

Автор(и)

O. H. Avdiievska ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», Харків Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0001-5764-5254
H. M. Danylenko ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-7086-2720

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJPE2019-2-32

Ключові слова:

здоровий спосіб життя, раціональне харчування, метаболічний синдром, сім’я, дитина

Анотація

На цей час однією з основних причин розвитку метаболічного синдрому у дітей, окрім нераціонального харчування та зниження якості харчових продуктів, є низький рівень знань батьків щодо профілактичних засобів, спрямованих на збереження та покращення здоров’я дитини. У статті розглянуто проблему покращення стану здоров’я дітей для запобігання розвитку метаболічного синдрому шляхом реалізації програми медико-психологічного супроводу учнів та їхніх батьків у сучасній школі. Ця програма включає такі етапи: діагностичний (ідентифікація проблеми), інформаційний (підвищення компетентності учасників освітнього процесу щодо збереження здоров’я), підготовчий (складання індивідуальної програми медико-психологічного супроводу для кожного учня, розроблення рекомендацій для батьків та вчителя), розвиваючий (забезпечення гармонійного розвитку дитини).

Мета роботи — обґрунтування моделі профілактики метаболічного синдрому серед учнів початкової школи шляхом медико-психологічного супроводу розвитку здоров’язберігаючої компетентності батьків на підставі гігієнічної оцінки харчування родини.

Матеріали та методи. Проведено одноразове медико-статистичне дослідження за участю батьків 588 учнів початкової школи, які проживають у великому місті (в обласному центрі — 243 дитини), малому місті (126 дітей) та сільській місцевості (219 дітей).

Результати та обговорення. Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров’я дітей є порушення структури харчування та зниження його якості. У статті висвітлено особливості формування культури харчування українських родин. Проведений аналіз характеру харчування учнів початкової школи встановив, що лише (3,6 ± 0,8) % дітей харчуються двічі або менше разів на день. У переважної більшості дітей (88,8 ± 1,3) % 3—4-разове харчування. Значна частка дітей щодня не отримує м’ясо, рибу, молоко та молочні вироби. Рекомендованої для дітей норми щоденного споживання овочів та фруктів не дотримуються 25 % батьків.

Висновки. Розроблена програма медико-психологічного супроводу учнів початкової школи та їхніх батьків відповідає стратегії зорієнтованої на суб’єкта профілактики, яка враховує традиції у родині, ґрунтується на активному ставленні її членів до власного здоров’я і спрямована на запобігання розвитку метаболічного синдрому та зниження частоти неінфекційних захворювань серед дітей молодшого шкільного віку.

Біографії авторів

O. H. Avdiievska, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», Харків Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Авдієвська Олена Георгіївна, лікар-дієтолог ДУ «ІОЗДП НАМН», асистент кафедри гігієни та соціальної медицини ХНУ імені В. Н. Каразіна
61006, м. Харків, площа Свободи, 6

H. M. Danylenko, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», Харків

Даниленко Георгій Миколайович, д. мед. н., проф., директор ДУ «ІОЗДП» НАМН України, проф. кафедри гігієни та соціальної медицини ХНУ імені В. Н. Каразіна
61153, м. Харків, просп. Ювілейний, 52-А

Посилання

Buts MA. Formuvannia kultury zdorovoho kharchuvannia shkoliariv. Molodyi vchenyi. - 2017;9.1(49.1):13-16.

Danylenko HM. Osoblyvosti kharchuvannia studentskoi molodi yak vazhlyvoho komponenta zdoroviazberihaiuchoi povedinky / HM Danylenko, HV Letiaho, ML Vodolazhskyi, OH Avdiievska, LM Savielieva. Molodyi vchenyi. 2018;8 (2):293-297.

Danylenko HN, Nesterenko VH. Medyko-sotsyalnыe osobennosty adaptatsyy akademychesky sposobnыkh uchashchykhsia k uslovyiam shkolnoi sredы. Sb. mater. nauch.-prakt. konf. «Zdorove y okruzhaiushchaia sreda». T. 1. - Mynsk. 2017:194-197.

Datsenko II. Zahalna hihiiena: Posibnyk dlia praktychnykh zaniat. Za zah red II Datsenko. - Lviv: Svit. 2001:472.

Ielizarova OT, Hozak SV, Stankevych TV. Zviazok sposobu zhyttia ta fizychnoho rozvytku suchasnykh miskykh pidlitkiv. Dovkillia ta zdorovia. 2018;3(88):67-71

Kyselov KYu. Statystychnyi analiz spozhyvannia produktiv kharchuvannia naselenniam Ukrainy. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni VN Karazina. 2014;1096;86:95-100.

Marushko YuV, Tarynska OL. Do pytannia kharchuvannia studentskoi molodi yak chynnyka zdorovoho sposobu zhyttia. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni PL Shupyka. - kn. 3. - K. 2013:247-254.

Podryhalo LV, Pashkevych SA, Prusyk K. Analyz pytanyia studencheskoi molodezhy vo vzaymosviazy s osobennostiamy zdorovia. Fyzycheskoe vospytanye studentov. 2012;6:83-87.

Shyian O, Pavlova Yu, Kudryk L, Sorokolit N, Mykytiuk O. Zdorova shkola: aspekty monitorynhu: navch. posib. Za nauk red O Shyian. - L.: Kolorove nebo. 2013:122.

Bas M, Altan T, Dinçer D, Aran E, Kaya HG, Yüksek O. Determination of dietary habits as a risk factor of cardiovascular heart disease in Turkish adolescents. Eur J Nutr. 2005;44:174-182.

Jerica M Berge, Richard F. MacLehose, Craig Meyer, Katharine Didericksen, Katie A. Loth, Dianne Neumark-Sztainer He Said, She Said: Examining Parental Concordance on Home Environment Factors and Adolescent Health Behaviors and Weight Status. Journal of the Academy of Nutrition And Dietetics. 2016;116(1):46-60.

Dillen SM, Jan Hiddink G, Koelen MA, de Graaf C, van Woerkum CM. Exploration of possible correlates of nutrition awareness and the relationship with nutrition-related behaviours: Results of a consumer study. Public Health Nutr. 2008;11:478-485.

Gregory J, Lowe S, Bates CJ, Prentice A, Jackson LV, Smithers G et al. National Diet and Nutrition Survey: Young People Aged 4-18 Years. Report of the Diet and Nutrition Survey. - Vol. 1. - Egham - UK: Stationery Office. - 2000.

Holick MF. The vitamin D deficiency pandemic: Approaches for diagnosis, treatment and prevention. Rev Endocr Metab Disord. 2017;18(2):153-165.

Martinchik AN, Baturin AK, Helsing E. Nutrition monitoring of Russian schoolchildren in a period of economic change: A World Health Organization multicenter survey, 1992-1995. Am J Clin Nutr. 1997;65(4):1215-1219.

Melanson KJ. Nutrition review: Life style approaches to promoting healthy eating for children. Am J Lifestyle Med. 2008;2:26-29.

Mohammadi F, Mirmiran P, Bayegi F, Azizi F. The study of corrolation of nutritional KAP with non contagious diseases risk factors. Res Med Sci. 2002;26:199-201.

Naeeni MM, Jafari S, Fouladgar M, Heidari K. Nutritional Knowledge, Practice, and Dietary Habits among school Children and Adolescents. Int J Prev Med. 2014;5(2):171-178.

Sapp SG, Jensen HH. Reliability and validity of nutrition knowledge and diet-health awareness tests developed from the 1989-1991 diet and health knowledge surveys. J Nutr Educ. 1997;29:63-72.

Shepherd J, Harden A, Rees R, Brunton G, Garcia J, Oliver S et al. Young people and healthy eating: A systematic review of research on barriers and facilitators. Health Educ Res. 2006;21:239-257.

Story M, Neumark-Sztainer D, French SJ. Individual and environmental influences on adolescent eating behaviors. Am Diet Assoc. 2002;102(3):40-51.

Thelen MH, Cormier JF. Desire to be thinner and weight control among children and their parents. Behav Ther. 1996;26:85-99.

Prasad AS. Discovery of human zinc deficiency: its impact on human health and disease. Adv Nutr. 2013 Mar 1;4(2):176-190.

Warren E. If I don’t like it then I can choose what I want: Welsh school children’s accounts of preference for and control over food choice. Health Promot Int. 2008;23:144-151.