Об’єм щитоподібної залози у дітей та підлітків з площею поверхні тіла понад 1,7 м2
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJPE2019-4-30Ключові слова:
підлітки, фізичний розвиток, щитоподібна залоза, площа поверхні тіла, стандартне сигмальне відхиленняАнотація
Мета роботи — визначити розміри щитоподібної залози у дітей та підлітків з площею поверхні тіла понад 1,7 м2.
Матеріали та методи. Обстежено 712 хлопчиків та 279 дівчат (у цілому — 991) віком 10—18 років, які мали площу поверхні тіла понад 1,7 м2. Оцінювали стан фізичного розвитку дітей шляхом порівняння зросту і маси тіла з віковими нормативами. Площу поверхні тіла розраховували за формулою D. Du Bois і E. F. Du Bois. Ультразвукове дослідження проведено за допомогою сканера «SLE-101 PC» лінійним датчиком 51 мм з частотою 7,5 МГц. Розрахунок об’єму щитоподібної залози здійснено методом J. Brunn. Формування бази даних і статистичну обробку результатів проводили за допомогою пакетів програм «SPSS Statistics 17,0» та «Excel».
Результати та обговорення. Установлено, що 68,9 % дітей та підлітків мали дисгармонійний фізичний розвиток. У дівчат частота дисгармонійного фізичного розвитку статистично значущо перевищувала показник у хлопців (79,8 і 64,9 % відповідно, pj < 0,05). Усім дітям проведено ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Відзначено зростання середніх показників об’єму щитоподібної залози у міру збільшення площі поверхні тіла, але значущих відмінностей не виявлено. У дітей обох статей з площею поверхні тіла 1,8—2,0 м2 максимальний об’єм щитоподібної залози не перевищував 15,0 см3, а середній показник становив 11,2 см3. Аналіз об’єму щитоподібної залози у хлопців і дівчат з нормальною та надмірною масою тіла не виявив статистично значущої відмінності між особами з різною масою тіла, а також між особами різної статі.
Висновки. Визначено середні та максимальні показники об’єму щитоподібної залози у хлопців та дівчат з площею поверхні тіла понад 1,7 м2, що дасть змогу вдосконалити діагностику патології щітоподібної залози в підлітковому віці.
Посилання
Berezhanskaya SB., Malinenko ZI. Zavisimost obema shitovidnoj zhelezy ot antropometricheskih dannyh u detej rannego vozrasta. Rossijskij vestnik perinatologii i pediatrii. 2013;5:87-90
Zelinska NB, Rudenko NH, Hloba YeV, Shevchenko IYu, Kavetska YuS. Dytiacha endokrynolohiia v Ukraini u 2018 rotsi. Ukrainskyi zhurnal dytiachoi endokrynolohii. 2019;1(29):7-15
Kasatkina EP, Shilin DE, Pykov MI. Metodicheskie podhody k razrabotke ultrazvukovyh normativov shitovidnoj zhelezy u detej i podrostkov. UZ-diagn. v akush i ginek. 1994;1:68-73.
Kostyuchenko VA, Pimanov SI. Normativy obema shitovidnoj zhelezy pri ehograficheskom issledovanii. Novosti luchevoj diagnostiki. 1998;3:26-27.
Protokoli nadannya medichnoyi dopomogi dityam za specialnistyu „Dityacha endokrinologiya” nakaz MOZ Ukrayini № 254 vid 27.04.2006. - K., 2006:94.
Svinarev MYu. Normativy tireoidnogo obema u detej: v poiskah istiny. Ultrazvukovaya i funkcionalnaya diagnostika. 2003;1:19-33
Cyb AF, Parshin VS, Gorobec VF i dr. Ultrazvukovoe izmerenie obema shitovidnoj zhelezy u normalnyh detej i podrostkov. Pediatriya. 1990;5:51-55.
Shilin DE. Klinicheskie aspekty ultrazvukovoj diagnostiki zabolevanij shitovidnoj zhelezy. SonoAse Internathional. 2001;8:15-22.
Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring of their elimination: a guide for programme managers. - 2nd ed. - Geneva: WHO/Euro/NUT/, 2001:107.
Aydiner O, Aydiner EK, Akpinar I et al. Normative Data of Thyroid Volume-Ultrasonographic Evaluation of 422 Subjects Aged 0-55 Years. J Clin Res Pediatr Endocrinol. 2015;7(2):98-101
Brunn J, Blocjk U, Ruf J et al. Volumetrie der schildrusenlappen mittels real-time-sonographie. Deutsche Medizinische Wochenschrift. 1981;106:1338-1340.
Delange F, Benker G, Caron Ph et al. Thyroid volume and urinary iodine in European schoolchildren: standardization of values for assessment of iodine deficiency. European Journal of Endocrinology. 1997;136:180-187
Dubois, D and Dubois, EF. A formula to estimate the approximate surface area if height and weight be known. Archives of Internal Medicine. 1916;17.:863-871.doi:10.1001/archinte.1916.00080130010002
Garcia-Ascaso MT, Ares Segura S, Ros Perez P et al. Thyroid Volume Assessment in 3-14 Year-Old Spanish Children from an Iodine-Replete Area. Eur Thyroid J. 2019;8(4):196-201. doi: 10.1159/000499103.
Kalantari S, Moghadam MV. Thyroid gland volume of schoolchildren in the North of Iran: Comparison with other studies. J Res Med Sci. 2015;20(11):1070-1076. doi: 10.4103/1735-1995.172824.
Klima G, Lind P, Koltringer P, Eber O. Sonographisch ermittelte schildrusenvolumina bei 7-bis 11 jahrigen kindern.. Acta Medica Austriaca. 1986;13:1-4.
Suzuki S, Midorikawa S, Fukushima T et al. Systematic determination of thyroid volume by ultrasound examination from infancy to adolescence in Japan: the Fukushima Health Management. Survey Endocr J. 2015;62(3):261-268. doi: 10.1507/endocrj.EJ14-0478.
Tas F, Bulut S, Egilmez H et al. Normal thyroid volume by ultrasonography in healthy children. Ann Trop Paediatr. 2002;22:375-379.
