DOI: https://doi.org/10.30978/UJPE2020-2-24

Ефективність інсулінотерапії у дітей з цукровим діабетом 1 типу в Україні за даними реєстру хворих

E. V. Globa, N. B. Zelinska

Анотація


Вступ. Останнім часом впровадження інсулінових аналогів у клінічну практику дало можливість оптимізувати терапевтичні схеми і режими інсулінотерапії у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 1 типу. Їх переваги полягають у більшій тривалості і безпіковій дії пролонгованих аналогів інсуліну або швидшому настанні ефекту ультракоротких аналогів інсуліну за меншої варіативності їх дії.

Мета роботи — провести аналіз стану глікемічного контролю у дітей з цукровим діабетом 1 типу в Україні, котрі застосовували традиційну базис-болюсну інсулінотерапію та помпову інсулінотерапію (ПІТ), а також частоти використання різних видів інсуліну в 2018 р.

Матеріали та методи. Проведено аналіз стану глікемічного контролю у дітей з ЦД 1 типу в Україні різного віку і тривалості захворювання, які застосовували традиційну базисно-болюсну інсулінотерапію та помпову інсулінотерапію (ПІТ), також досліджено частоту використання різних видів інсуліну в 2018 році за даними реєстру дітей, хворих на ЦД. Стан глікемічного контролю оцінювали за допомогою глікованого гемоглобіну (НbА1с). За віковим критерієм дітей з ЦД 1 типу розподілено на чотири групи: до першої групи залучено дітей віком до 5 років, до другої — віком 6—10 років, до третьої — віком 11—14 років, до четвертої — віком 15—17 років. За тривалістю ЦД дітей також розподілили на чотири групи: 1-ша — ті, хто хворів менше 1 року, 2-га — 1—5 років, 3-тя — 6—9 років, 4-та — 10 років і більше.

Результати та обговорення. Згідно з даними реєстру, в 2018 р. в Україні середній рівень НbА1с у дітей з ЦД 1 типу був незадовільним і становив у середньому (8,80 ± 2,01) %. Частка дітей, котрі мали ідеальний або оптимальний глікемічний контроль (НbА1с < 7,5 %), становила 28,15 %, субоптимальний глікемічний контроль (7,6—9,0 %) — 34,5 %, глікемічний контроль високого ризику (> 9,1 %) — 37,35 %. Аналіз залежності рівня HbA1c від віку пацієнта та тривалості ЦД 1 типу виявив, що найбільш незадовільні показники НbА1с реєстрували у дітей підліткового віку (особливо в групі 15—17 років), а також у разі тривалості ЦД до 1 року (що пов’язано з високим рівнем НbА1с під час маніфестації захворювання), а надалі — за вищої тривалості захворювання (особливо в групі з тривалістю захворювання ≥ 10 років), (p < 0,01). У дітей, які перебували на ПІТ (264, або 2,84 % від загальної кількості дітей з ЦД 1 типу), рівень НbА1с був статистично значущо нижчим ((7,97 ± 1,48) %), ніж у дітей, котрі застосовували традиційну базис-болюсну інсулінотерапію ((8,82 ± 2,01) %, р < 0,01). Аналіз використання різних видів інсулінів показав, що в Україні найчастіше застосовують людський інсулін короткої дії та інсуліни середньої тривалості дії (> 50 %).

Висновки. Ширше застосування аналогів інсуліну короткої і тривалої дії, а також ПІТ може створити передумови для поліпшення глікемічного контролю у дітей з ЦД 1 типу в Україні.


Ключові слова


цукровий діабет 1 типу; реєстр; інсулінотерапія; глікований гемоглобін

Повний текст:

PDF

Посилання


IDF diabetes atlas, Ninth edition 2019. http://www.diabetesatlas.org

Dabelea D, Mayer-Davis EJ, Saydah S, et al. Prevalence of type 1 and type 2 diabetes among children and adolescents from 2001 to 2009. JAMA. 2014;311:1778-1786.

Mayer-Davis EJ, Lawrence JM, Dabelea D, et al. Incidence trends oftype 1 and type 2 diabetes among youths, 2002–2012. N Engl J Med.2017;376(15):1419-1429.

Mayer-Davis EJ, Kahkoska AR, Jefferies C, et al. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2018: Definition, epidemiology, and classification of diabetes in children and adolescents. Pediatr Diabetes. 2018;19 (Suppl. 27):7–19. https://doi.org/10.1111/pedi.12773

Cardwell CR, Stene LC, Joner G, Bulsara MK, Cinek O, Rosenbauer J, et al. Birth order and childhood type 1 diabetes risk: a pooled analysis of 31 observational studies. Int J Epidemiol. 2011 Apr;40(2):363–74; DOI:10.1093/ije/dyq207.

Diabetes Control and Complications Trial Research Group. Effect of intensive diabetes treatment on the development and progression of long–term complications in adolescents with insulin–dependent diabetes mellitus: Diabetes Control and Complications Trial J Pediatr. 1994;125:177-188.

The Diabetes Control and Complications Trial Research Group: The effect of intensive treatment of diabetes on the development and progression of long-term complications in insulin-dependent diabetes mellitus. N Engl J Med. 1993;329:977-986.

DiMeglio LA, Acerini CL, Codner E et al. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2018: Glycemic control targets and glucose monitoring for children, adolescents, and young adults with diabetes. Pediatr Diabetes. 2018;19(Suppl. 27):105–114. https://doi.org/10.1111/pedi.Н.Б.

Globa EV. Suchasni analohy insulinu v praktytsi dytiachoho endokrynoloha (ohliad literatury i vlasni dani). Globa EV, Zelinska NB. Ukrainskyi zhurnal dytiachoi endokrynolohii. 2015;3-4:42-47.

Wood JR, Miller KM, Maahs DM, Beck RW, DiMeglio LA,Libman IM et al. Most youth with type 1 diabetes in the T1DExchange Clinic Registry do not meet American Diabetes Association or International Society for Pediatric and Adolescent Diabetesclinical guidelines. Diabetes Care 2013 36 2035–2037.

Effect of prior intensive therapy in type 1 diabetes on 10-year progression of retinopathy in the DCCT/EDIC: comparison of adults and adolescents. N White, W. Sun, P. Cleary [et al.]. Diabetes. 2010;59:1244-1253.

Writing Team for the DCCT/EDIC Research Group. Sustained effectof intensive treatment of type 1 diabetes mellitus on developmentand progression of diabetic nephropathy: the epidemiology of diabetes interventions and complications (EDIC) study. JAMA. 2003;290(16):2159-2167.

Writing Team for the DCCT/EDIC Research Group,Gubitosi-Klug RA, Sun W, et al. Effects of prior intensive insulin therapy and risk factors on patient-reported visual function outcomes inthe Diabetes Control and Complications Trial/Epidemiology of Diabetes Interventions and Complications (DCCT/EDIC) cohort. JAMAOphthalmol. 2016;134(2):137-145.

Writing Group for the DCCT/EDIC Research Group, Orchard TJ,Nathan DM, et al. Association between 7 years of intensive treatment of type 1 diabetes and long-term mortality. JAMA. 2015;313(1):45-53.

Ryan CM. Why is cognitive dysfunction associated with the development of diabetes early in life? The diathesis hypothesis. Pediatr Diabetes. 2006;7(5):289-297.

DeWitt DE., Hirch IB. Outpatient insulin therapy in type 1 and 2 diabetes mellitus.. JAMA. 2003;289(17):2254-2264.

Hirsch IB. Insulin analogues. N Engl J Med. 2005. Jan 13;352(2):174-183.

Deeb LC, Holcombe JH, Brunelle R, et al. Insulin lispro lowers postprandial glucose in prepubertal children with diabetes. Pediatrics. 2001;108:1175-1179.

Tubiana-Rufi N, Coutant R, Bloch J, et al. Special management of insulin lispro in continuous subcutaneous insulin infusion in young diabetic children: a randomized cross-over study. Horm Res. 2004;62:265-271

Danne T, Aman J, Schober E, et al. A comparison of postprandial and preprandial administration of insulin aspart in children and adolescents with type 1 diabetes. Diabetes Care. 2003;26:2359-2364.

Danne T, Phillip M, Buckingham BA, et al. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2018:Insulin treatment in children and adolescents with diabetes. Pediatr Diabetes. 2018;19(Suppl. 27):115-135.

Home PD. The pharmacokinetics and pharmacodynamics of rapid-acting insulin analogues and their clinical consequences. Diabetes Obes Metab. 2012;14(9):780-788.

Philotheou A, Arslanian S, Blatniczky L, Peterkova V, Souhami E, Danne T. Comparable efficacy and safety of insulin glulisine and insulin lispro when given as part of a basal-bolus insulin regimen in a 26-week trial in pediatric patients with type 1 diabetes. Diabetes Technol Ther. 2011;13:327-334.

Danne T, Rastam J, Odendahl R et al. Parental preference of prandial insulin aspart compared with preprandial human insulin in a basal-bolus scheme with NPH insulin in a 12-wk crossover study of preschool children with type 1 diabetes. Pediatr Diabetes. 2007;8:278-285.

Hermansen K, Fontaine P, Kukolja KK, Peterkova V, Leth G, Gall MA. Insulin analogues (insulin detemir and insulin aspart) versus traditional human insulins (NPH insulin and regular human insulin) in basal-bolus therapy for patients with Type 1 diabetes. Diabetologia. 2004;47:622-629.

Home PD, Lindholm A, Riis A. Insulin aspart vs. human insulin in the management of long-term blood glucose control in Type 1 diabetes mellitus:a randomized controlled trial. Diabet Med. 2000;17:762-771.

Raskin P, Guthrie RA, Leiter L, Riis A, Jovanovic L. Use of insulin aspart, a fast-acting insulin analog as the mealtime insulin in the management of patients with Type 1 diabetes. Diabetes Care. 2000;23:583-588.

Lindholm A, McEwen J, Riis AP. Improved postprandial glycemic control with insulin aspart. Diabetes Care. 999;22:801-805.

Lindholm A. New insulins in the treatment of diabetes mellitus. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2002;16:475-492.

Bode B et al. Efficacy, safety and pump compatibility of Insulin aspart used in continuous Subcutaneous Insulin Infusion therapy in patients with type 1 diabetes. Diabetes Care. 2001;24:69-72.

Howard A,Faradji Wolpert, Raquel N, Susan Bonner-Weir, Myra A Lipes. Metabolic decompensation in pump users due to lispro insulin precipitation //BMJ. 2002;324:1253.

Fath M, Danne T, Biester T, Erichsen L, Kordonouri O, Haahr H. Faster-acting insulin aspart provides faster onset and greater early exposure vs insulin aspart in children and adolescents with type 1 diabetes mellitus. Pediatr Diabetes 2017;18:903–910.

Bruce W. Bode, Violeta Iotova, Margarita Kovarenko, Lori M Laffel, Paturi V Rao, Srikanth Deenadayalan, Magnus Ekelund, Steffen Falgreen Larsen and Thomas Danne. Efficacy and Safety of Fast-Acting Insulin Aspart Compared With Insulin Aspart, Both in Combination With Insulin Degludec, in Children and Adolescents With Type 1 Diabetes: The onset 7 Trial. Diabetes Care 2019 Jul; 42(7):1255-1262. https://doi.org/10.2337/dc19-0009.

Mathieu C, Hollander P, Miranda-Palma B, et al. Bain SC; NN1250-3770 (BEGIN: flex T1) trial investigators. Efficacy and safety of insulin degludec in a flexible dosing regimen vs insulin glargine in patients with type 1 diabetes (BEGIN: flex T1): a 26-week randomized, treat-to-target trial with a 26-week extension. J Clin Endocrinol Metab. 2013;98(3):1154-1162.

Biester T, Blaesig S, Remus K, et al. Insulin degludec’s ultra-long pharmacokinetic properties observed in adults are retained in children and adolescents with type 1 diabetes. Pediatr Diabetes. 2014;15:27-33.

Thalange N, Deeb L, Iotova V, et al. Insulin degludec in combination with bolus insulin aspart is safe and effective in children and adolescents with type 1 diabetes. Pediatr Diabetes. 2015;16:164-176.

David Cavan, Joao Diogo da Rocha Fernandes, Yadi Huang, Lydia Makaroff. Access to Medicines and Supplies for People with Diabetes. A GLOBAL SURVEY ON PATIENTS’ AND HEALTH PROFESSIONALS’ PERSPECTIVE. www.idf.org/accesstomedicine.

McKnight JA, Wild SH,Lamb MJE,Cooper MN, Jones TW et al. Glycaemic control of Type 1 diabetes in clinical practice early in the 21st century: an international comparison. Diabet Med. 32,1036–1050 (2015).




© Український журнал дитячої ендокринології, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020