Нейроендокринні аспекти формування депресивного розладу у підлітків

Автор(и)

  • Е. А. Михайлова ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Ukraine
  • Ю. В. Волкова ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Ukraine
  • Д. А. Мітельов ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Ukraine
  • Т. М. Матковська ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJPE2021-2-15

Ключові слова:

депресія; депресивний розлад поведінки; тривожно-депресивний розлад; мелатонін; серотонін; кортизол; підлітки

Анотація

Мета роботи — вивчити рівень серотоніну, мелатоніну та кортизолу у підлітків із депресивними і тривожно-депресивними розладами поведінки.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі відділення психіатрії Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України. Обстежено 140 пацієнтів (68 хлопчиків і 72 дівчаток) віком 12—17 років з депресивними розладами поведінки та 128 (72 хлопчиків і 56 дівчаток) аналогічного віку — з тривожно-депресивними розладами. Застосовували клініко-психопатологічний, патопсихологічні, нейрогормональний і статистичний методи дослідження.
Результати та обговорення. Встановлено, що клінічні варіанти депресії у дітей у період статевого дозрівання мають гендерно-вікові відмінності. Маніфестація першого епізоду депресії в ранньому шкільному віці, особливо в препубертаті, є предиктором депресії на наступних етапах статевого дозрівання. Депресивні симптоми у підлітків асоційовані з інтерналізацією та екстерналізацією клінічних виявів. Доведено, що формування депресивного розладу у дітей у період статевого дозрівання запускається розвитком низки нейробіологічних порушень: підвищенням рівня кортизолу, дизрегуляцією нейробіологічних систем, відповідальних за розвиток афективної патології (серотонін, мелатонін), соматоневрологічною ослабленістю.
Висновки. Отримані дані свідчать про дизрегуляцію нейрогормонального обміну у пацієнтів із депресивним розладом і тривожно-депресивними розладами поведінки. Низький рівень екскреції та порушення ритму продукції мелатоніну може призвести до десинхронозу і дезадаптації дитини. Характер змін залежить від нозології та має гендерні особливості. Встановлено, що незалежно від нозологічної форми депресивного розладу у більшості підлітків психічні розлади супроводжуються підвищеним вмістом серотоніну, а у пацієнтів з депресивним розладом поведінки — також зниженою екскрецією мелатоніну.

Біографії авторів

Е. А. Михайлова, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Михайлова Емілія Аурелівна, д. мед. н., зав. відділення психіатрії
61153, м. Харків, просп. Ювілейний, 52-А. Тел. (0572) 62-41-47

Ю. В. Волкова, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

-

Д. А. Мітельов, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

-

Т. М. Матковська, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

-

Посилання

Romanov DV, Petelyn DS, Volel BA. Depressyy v nevrolohycheskoi praktyke. Medytsynskyi sovet. 2018;1:38-45.

Havrylov VE y dr. Ahonystы 5-HT1A-retseptorov v lechenyy trevozhnыkh y depressyvnыkh rasstroistv. Medytsyna. Sotsyolohyia. Fylosofyia. Prykladnыe yssledovanyia. 2020;2:27-31.

Kotova OV. Rol melatonyna v lechenyy depressyy. Nevrolohyia, neiropsykhyatryia, psykhosoma­­tyka. 2011:85-88.Mondelli V. The effect of stress and its biological mediators on the onset and clinical outcome of psychosis. Eur Arch Psychiatry clinical neurosci. 2013;263:7.

Marakushyn DI. Vmist serotoninu ta yoho poperednyka — tryptofanu u holovnomu mozku shchuriv za tryvaloho vplyvu oksyetylo­vanykh nonilfenoliv ta yikhnikh pokhidnykh. Dovkillia ta zdorovia. 2015;1:13—15.

Strous RD. et al. Increased circulatory dehydroepiandrosterone and dehydroepiandrosterone-sulphate in first-episode schizophrenia: relationship to gender, aggression and symptomatology. Schizophr. Res. 2004;1(71):427-434.

Arushanian ЕB. Khronobyolohycheskyi podkhod k ponymanyiu pryrodы psykhycheskoi depressyy y antydepressyvnoho эffekta veshchestv. — SPb., 2009:38-44.

Arushanian ЕB. Khronobyolohyia depressyy: rol suprakhyazmatycheskykh yader hypotalamusa y chasovыkh henov // Zhurn. nevrolohyy y psykhyatryy ym. SS. Korsakova. 2011;5:96-101.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-16

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження