Клінічні вияви периферичної вегетативної недостатності у дітей та підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу (ретроспективні та проспективні дослідження)

Анотація

У клінічній практиці часто спостерігають різноманіття ускладнень цукрового діабету (ЦД) 1 типу у дітей та підлітків. Серед них переважають ураження центральної та периферичної нервової системи. Терміном «периферична вегетативна недостатність» (ПВН) позначають комплекс вегетативних виявів при ураженні периферичного (сегментарного) відділу вегетативної нервової системи на тлі ЦД.

Мета роботи — визначити клінічну типологію ПВН у дітей, хворих на ЦД 1 типу, у 1980—1990 рр. (ретроспективні дослідження) та 2012—2022 рр. (проспективні дослідження).

Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі відділення ендокринології Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України. Обстежено 605 пацієнтів (у 1980—1990 рр. — 285 (126 дітей та 159 підлітків), у 2012—2022 рр. — 320 (186 дітей і 134 підлітки)). Усім пацієнтам проведено соматичне, неврологічне та клінічне обстеження.

Результати та обговорення. У дітей та підлітків, хворих на ЦД 1 типу, клінічні вияви ПВН були представлені в усіх фізіологічних системах організму та часто перебігали під маскою різних соматичних захворювань. Найти­повішими клінічними синдромами ПВН у дітей та підлітків є ортостатична гіпотензія, тахікардія у стані спокою, гіпогідроз, гастропарез, запори, нетримання сечі. Частота виявлення синдромів ПВН у 2012—2022 рр. була меншою, ніж у 1980–1990 рр., завдяки застосуванню новітніх технологій лікування ЦД.

Висновки. Лабільний тяжкий перебіг ЦД 1 типу у дітей часто спричиняє розвиток вегетативних порушень, які є предикторами і виявом неврологічних розладів. У міру збільшення загальної тривалості захворювання та незадовільної компенсації вуглеводного обміну зростає кількість функціональних органічних неврологічних ускладнень. Ушкодження незрілих мозкових структур впливає на подальший їхній розвиток і формує підґрунтя для неврологічних ускладнень у старшому віці.