Антропометричні характеристики та показники білково-енергетичного обміну у дівчаток-підлітків, які мають динамічні фізичні навантаження

Анотація

Мета роботи — вивчити антропометричні характеристики дівчаток віком 12—18 років, які мають динамічні фізичні навантаження, та їхні показники білкового та енергетичного обміну.

Матеріали та методи. Обстежено 37 дівчаток віком від 12 до 18 років, які займалися динамічними видами спорту 3—4 рази на тиждень від 3 до 8 років. У групу порівняння залучено 34 практично здорові дівчинки того самого віку з аналогічними масо-ростовими параметрами, які були фізично неактивними. Усі дівчата оглянуті педіатром, ендокринологом, гінекологом, психіатром. Вивчали антропометричні показники (ріст, маса тіла, ширина плечей, довжина руки, розмах рук, обвід грудної клітки, довжина ноги, обвід плеча, талії та стегон), розраховували індекс маси тіла. Визначали концентрацію сечовини в сироватці крові флюорометричним методом, рівень креатиніну, лактату, активності лактатдегідрогенази (ЛДГ), аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази, креатинфосфокінази — фотометричним методом. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програм Exсel, SPSS-17, Statgrafics.

Результати та обговорення. Низька фізична активність дівчаток-підлітків асоціювалася з більшим ризиком первинної дисменореї (відношення шансів (ВШ) — 3,75; 95 % довірчий інтервал (ДІ)) та наявністю перегину й деформації жовчного міхура (ВШ — 2,34; 95 % ДІ). Не виявлено істотних розбіжностей за антропометричними характеристиками між дівчатками з різною фізичною активністю. Це може свідчити про фізіологічний характер режиму їхніх тренувань. Недостатня маса тіла дівчаток у 1,31 разу частіше асоціювалася із заняттями спортом (відносний ризик (ВР) — 1,31; 95 % ДІ), а надмірна маса тіла у 1,45 разу більше була притаманна адинамічним підліткам (ВР — 1,45; 95 % ДІ). Рівень сечовини, креатиніну, лактату, активність АЛТ, ЛДГ, креатинкінази був статистично значущо вищим у фізично активних дівчаток віком 12—14 років порівняно з неактивними однолітками, а у дівчаток-спортсменок віком 15—18 років зафіксовано більшу концентрацію АЛТ та ЛДГ.

Висновки. Заняття динамічними видами спорту тричі на тиждень упродовж 3—8 років не спричиняють істотних змін антропометричних характеристик дівчаток-підлітків порівняно з фізично неактивними однолітками. У дівчаток-спортсменок зафіксовано вищі показники сечовини, креатиніну, лактату, ЛДГ, АЛТ і креатинфосфокінази, що свідчить про інтенсивність м’язової роботи і активацію білково-енергетичного обміну.