Статеві особливості вияву гепатопатії у підлітків із цукровим діабетом 1 типу

Автор(и)

  • Л.А. Страшок ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків; Харківський національний медичний університет, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9683-4776
  • С.І. Турчина ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0744-1242
  • М.Ю. Ісакова ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків; Харківський національний медичний університет, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7014-7417
  • Е.М. Завеля ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків; Харківський національний медичний університет, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9887-0159
  • А.В. Єщенко ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків; Харківський національний медичний університет, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8536-1643
  • М.А. Хоменко Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4747-3828
  • О.В. Бузницька Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-6293-1933

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJPE2023-3-4-19

Ключові слова:

підлітки; цукровий діабет 1 типу; гепатопатія; стеатоз печінки.

Анотація

Захворюваність на цукровий діабет у світі, зокрема в дитячій популяції, невпинно зростає. Цукровий діабет (ЦД) 1 типу — це захворювання, що асоціюється з частим пошкодженням печінки у вигляді глікогенозу, стеатозу та фіброзу. Досліджень, присвячених цій проблемі, мало.

Мета роботи — визначити статеві особливості клінічного перебігу гепатопатії у підлітків, хворих на ЦД 1 типу.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 86 хлопчиків і 87 дівчаток віком від 8 до 18 років (діти шкільного віку в період гормональної пубертатної перебудови), хворих на ЦД 1 типу. Клініко-анамнестичне та лабораторно-інструментальне обстеження проводили відповідно до сучасних стандартів. Біохімічне дослідження крові передбачало визначення рівня аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази, загального білірубіну та його фракцій, загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої густини, β-ліпопротеїнів. За результатами ультразвукового дослідження підлітків із ЦД 1 типу розподілили на групи за розміром печінки.

Результати та обговорення. За характером диспепсичних скарг групи статистично значущо не відрізнялися. За даними ультра­звукового дослідження, збільшення розмірів печінки статистично значущо частіше виявляли у хлопчиків, тоді як частота ознак стеатозу не залежала від статі. Зафіксовано відсутність позитивної динаміки цих ознак у 50 % пацієнтів незалежно від стану глікемічного контролю. Майже в усіх підлітків незалежно від статі виявлено функціональні розлади біліарного тракту. Показники ліпідного профілю у дівчаток були дещо вищі, ніж у хлопчиків, а за рівнем β-ліпопротеїнів різниця була статистично значущою. У більшості підлітків вміст холестерину ліпопротеїнів високої густини був у межах норми, але частота його зниження у хлопчиків зі збільшенням розміру печінки була більшою порівняно з дівчатками. Активність АЛТ статистично значущо підвищилась лише у дівчаток зі збільшенням розміру печінки, тоді як у хлопчиків мала лише тенденцію до підвищення. Частота збільшення активності АЛТ у дівчаток зі збільшенням розміру печінки була в 1,5 разу вищою порівняно з хлопчиками. Величина співвідношення АСТ/АЛТ у кожного п’ятого хворого незалежно від статі та розмірів печінки ≥1,3 (маркер формування фіброзу).

Висновки. Дослідження виявило статеві особливості клінічних, ультразвукових та біохімічних виявів гепатопатії при ЦД 1 типу в підлітковому віці, що може бути підставою для призначення пацієнторієнтованих терапевтичних, профілактичних і реабілітаційних заходів.

Біографії авторів

Л.А. Страшок, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків; Харківський національний медичний університет

Страшок Лариса Анатоліївна
д. мед.н., проф., зав. відділення наукової організації медичної допомоги школярам і підліткам
ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»;
проф. кафедри педіатрії та неонатології № 3 Харківського національного медичного університету

С.І. Турчина, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Турчіна Світлана Ігорівна
д. мед. н., ст. наук. співр., зав. відділу ендокринної патології та статевого дозрівання

М.Ю. Ісакова, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків; Харківський національний медичний університет

Ісакова Марина Юріївна
к. мед. н., доц. кафедри педіатрії та неонатології № 3 Харківського національного медичного університету;
ст. наук. співр. відділення наукової організації медичної допомоги школярам та підліткам ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

Е.М. Завеля, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків; Харківський національний медичний університет

Завеля Еліна Михайлівна
к. мед. н., доц. кафедри педіатрії та неонатології № 3 Харківського національного медичного університету;
ст. наук. співр. відділення наукової організації медичної допомоги школярам та підліткам ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

А.В. Єщенко, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків; Харківський національний медичний університет

Єщенко Алла Валентинівна
к. мед. н., доц. кафедри педіатрії та реабілітації ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України»;
доц. кафедри педіатрії та неонатології № 3 Харківського національного медичного університету

 

М.А. Хоменко, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Хоменко Маргарита Андріївна
доктор філософії, асист. кафедри педіатрії

О.В. Бузницька, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Бузницька Олена Вікторівна
к. мед. н., доц. кафедри педіатрії

Посилання

WHO. [Global report on diabetes]. Geneva; 2018. 84 s. Russian.

Hoida NH, Protsiuk OV, Lynchak OV, Klymenko LV. [Tsukrovyi diabet sered dytiachoho naselennia v oblastiakh Ukrainy: ryzyk vynyknennia ta mozhlyvosti profilaktyky]. Hromadske zdorov’ia v Ukraini: realii, tendentsii ta perspektyvy. 2020;23-32. Ukrainian.

Zelinska NB, Rudenko NG, Globa EV, Rudenko OV, Grishchenko KV, Kavetska YS. [Diseases of the endocrine system in children in Ukraine and the provision of specialized care to pediatric patients in 2020]. Ukrainian Journal of Pediatric Endocrinology. 2021;2:4-14. http://doi.org/10.30978/UJPE2021-2-4. Ukrainian.

Ministry of health of Ukraine. [Protokol nadannia medychnoi dopomohy ditiam za spetsialnistiu «Dytiacha endokrynolohiia»]. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy No. 254 vid 27.04.2006 iz zminamy, vnesenymy zghidno z Nakazamy Ministerstva okhorony zdorovia No. 55 vid 03.02.2009, No. 864 vid 07.10.2013. Ukrainian.

Ministry of health of Ukraine. [Standart medychnoi dopomohy «Tsukrovyi diabet u ditei»]. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy No. 413 vid 28.02.2023. Ukrainian.

Al-Hussaini AA, Sulaiman NM, Alzahrani MD, Alenizi AS, Khan M. Prevalence of hepatopathy in type 1 diabetic children. BMC Pediatr. 2012;12:160. http://doi.org/10.1186/1471-2431-12-160.

Bassett JT, Veerappan GR, Lee DH. Glycogenic hepatopathy: a rare cause of increased aminotransferase levels in a diabetic patient. Clin Gastroenterol Hepatol. 2008;6(11):A26. http://doi.org/10.1016/j.cgh.2008.04.034.

Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE, et al. The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: Practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 2018;67(1):328-57. http://doi.org/10.1002/hep.29367.

Chiang JL, Maahs DM, Garvey KC, et al. Type 1 diabetes in children and adolescents: a position statement by the American Diabetes Association. Diabetes Care. 2018;41(9):2026-44. http://doi.org/10.2337/dci18-0023.

Cusi K, Sanyal AJ, Zhang S, et al. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) prevalence and its metabolic associations in patients with type 1 diabetes and type 2 diabetes. Diabetes Obes Metab. 2017;19(11):1630-4. http://doi.org/10.1111/dom.12973.

Elzubeir A, Alam S, Sington J. Image of the month: Mauriac variant: a rare complication of poorly controlled diabetes. Clin Med (Lond). 2021;21(1):76-7. http://doi.org/10.7861/clinmed.2020-0826.

Honka MJ, Latva-Rasku A, Bucci M, et al. Insulin-stimulated glucose uptake in skeletal muscle, adipose tissue and liver: a positron emission tomography study. Eur J Endocrinol. 2018;178(5):523-31. http://doi.org/10.1530/EJE-17-0882.

Hudacko RM, Manoukian AV, Schneider SH, Fyfe B. Clinical resolution of glycogenic hepatopathy following improved glycemic control. J Diabetes Complications. 2008;22(5):329-30. http://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2007.11.004.

International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas. 10th ed. Brussels, Belgium; 2021.

Irani NR, Venugopal K, Kontorinis N, Lee M, Sinniah R, Bates TR. Glycogenic hepatopathy is an under-recognised cause of hepatomegaly and elevated liver transaminases in type 1 diabetes mellitus. Intern Med J. 2015;45(7):777-9. http://doi.org/10.1111/imj.12807.

Jiang S, Tang X, Wang K, et al. Hepatic functional and pathological changes of type 1 diabetic mice in growing and maturation time. J Cell Mol Med. 2019;23(8):5794-807. http://doi.org/10.1111/jcmm.14504.

Julián MT, Alonso N, Ojanguren I, Pizarro E, Ballestar E, Puig-Domingo M. Hepatic glycogenosis: An underdiagnosed complication of diabetes mellitus? World J Diabetes. 2015;6(2):321-5. http://doi.org/10.4239/wjd.v6.i2.321.

Khoury J, Zohar Y, Shehadeh N, Saadi T. Glycogenic hepatopathy. Hepatobiliary Pancreat Dis Int. 2018;17(2):113-8. http://doi.org/10.1016/j.hbpd.2018.02.006.

Mönkemöller K, Müller-Godeffroy E, Lilienthal E, et al. The association between socio-economic status and diabetes care and outcome in children with diabetes type 1 in Germany: The DIAS study (diabetes and social disparities). Pediatr Diabetes. 2019;20(5):637-44. http://doi.org/10.1111/pedi.12847.

Murata F, Horie I, Ando T, et al. A case of glycogenic hepatopathy developed in a patient with new-onset fulminant type 1 diabetes: the role of image modalities in diagnosing hepatic glycogen deposition including gradient-dual-echo MRI. Endocr J. 2012;59(8):669-76. http://doi.org/10.1507/endocrj.ej12-0081.

Regnell SE, Lernmark Å. Hepatic steatosis in type 1 diabetes. Rev Diabet Stud. 2011;8(4):454-67. PMID: 22580727. PMCID: PMC3359690.

Stadler M, Bollow E, Fritsch M, et al. Prevalence of elevated liver enzymes in adults with type 1 diabetes: A multicentre analysis of the German/Austrian DPV database. Diabetes Obes Metab. 2017;19(8):1171-8. http://doi.org/10.1111/dom.12929.

Tilg H, Moschen AR, Roden M. NAFLD and diabetes mellitus. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2017 Jan;14(1):32-42. http://doi.org/10.1038/nrgastro.2016.147.

Vos MB, Abrams SH, Barlow SE, et al. NASPGHAN Clinical Practice Guideline for the Diagnosis and Treatment of Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Children: Recommendations from the Expert Committee on NAFLD (ECON) and the North American Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (NASPGHAN). J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017;64(2):319-34. http://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001482.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-06

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження