Вітамінно-мікроелементна забезпеченість дівчат-підлітків із порушеннями менструальної функції

Автор(и)

  • Ю.В. Волкова ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-9625-941X
  • В.О. Диннік ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7692-1856
  • С.В. Новохатська ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-1623-973X
  • Л.В. Матюша ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна https://orcid.org/0009-0003-0991-6808
  • О.Г. Верхошанова ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-2793-4060

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJPE2024-1-9

Ключові слова:

дівчата-підлітки; олігоменорея; аномальна маткова кровотеча; вітамінно-мікроелементний ­статус.

Анотація

Мета робота — виявити зв’язок між змінами концентрації вітамінів А, Е, D, вмістом магнію та коморбідною патологією у дівчат-підлітків із розладами менструальної функції.

Матеріали та методи. Обстежено 237 дівчат віком від 11 до 18 років із розладами менструальної функції. У 103 пацієнток діагностовано аномальні маткові кровотечі (АМК), у 134 — олігоменорею (ОМ).

Результати та обговорення. У більшості пацієнток незалежно від типу порушення менструальної функції виявлено коморбідну патологію. Найчастіше реєстрували супутні захворювання ендокринної системи. У дівчат з ОМ коморбідні ендокринні порушення супроводжувалися зниженням рівня вітамінів А (рu < 0,01) та Е за рахунок зменшення частоти їхніх підвищених показників (рφ < 0,03). Реєстрували переважно нормативні показники магнію (рφ < 0,001) за рахунок зменшення частоти його зниженого та підвищеного рівня порівняно з пацієнтками без патології. У дівчат з АМК супутня патологія ендокринної системи супроводжувалася зменшенням частоти оптимального рівня 25(ОН)D3φ < 0,03), а коморбідна патологія нервово-психічної сфери — зменшенням частоти підвищених показників вітамінів А (рφ < 0,01) та Е (рφ < 0,03) порівняно з дівчатами без патології. Незалежно від типу порушення менструальної функції найбільшу кількість змін вітамінного статусу виявлено в дівчат із коморбідною патологією ендокринної системи. У пацієнток з ОМ концентрація ретинолу була нижчою, ніж у дівчат з АМК (рφ < 0,01), а також менший вміст токоферолу (рφ > 0,05). У дівчат з АМК частіше реєстрували підвищені значення вітаміну А (рφ < 0,03), вітаміну Е (рφ < 0,04) та помірний дефіцит вітаміну D (рφ < 0,03), ніж у дівчат з ОМ. Недостатність вітаміну D у дівчат з АМК реєстрували рідше порівняно з пацієнтками з ОМ (рφ < 0,05). Коморбідна патологія травної системи при АМК частіше супроводжувалася зниженими показниками токоферолу (рφ < 0,05) та нормативними значеннями магнію (рφ < 0,04) порівняно з пацієнтками з ОМ.

Висновки. Установлено залежність між коливанням вмісту показників вітамінного статусу та коморбідною патологією в дівчат із розладами менструальної функції. Найвиразніші зміни вітамінного статусу при ОМ виявлено за наявності супутньої патології ендокринної системи, а при АМК — за наявності ендокринних порушень та розладів з боку нервово-психічної сфери. Поєднання ОМ і ендокринної патології та АМК і нервових порушень супроводжується зменшенням резервів ретинолу й токоферолу, що свідчить про погіршення компенсаторно-адаптаційних реакцій організму через пригнічення низькомолекулярної ланки антиоксидантної системи захисту. Поєднання АМК із супутніми порушеннями ендокринної системи супроводжується виразнішим помірним дефіцитом вітаміну D.

Біографії авторів

Ю.В. Волкова, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Волкова Юлія Василівна
к. біол. н., зав. лабораторії гормонально-метаболічних та імунологічних досліджень

В.О. Диннік, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Диннік Вікторія Олександрівна
д. мед. н., заст. директора з наукової роботи

С.В. Новохатська, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Новохатська Світлана Володимирівна
аспірант відділення дитячої гінекології та збереження репродуктивного потенціалу дівчат

Л.В. Матюша, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Матюша Людмила Вікторівна
мол. наук. співр. лабораторії гормонально-метаболічних та імунологічних досліджень

О.Г. Верхошанова, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Верхошанова Оксана Георгіївна
к. мед. н., зав. відділення дитячої гінекології та збереження репродуктивного потенціалу дівчат

Посилання

Alekseev VV y dr. [pod red. AY Karpyshchenko] [Medytsynskye laboratornye tekhnolohyy: rukovodstvo po klynycheskoi laboratornoi dyahnostyke]. 3-e yzd, pererab y dop. HЭOTAR-Medya. 2013; Т. 2:792. Russian.

Biliaieva KS, Trompinska IO, Teplytska OYa, Vlasenko MV. [Vitamin D i tsukrovyi diabet 1-ho typu]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. 2016;3(75):95-98. http://doi.org/10.22141/2224-0721.3.75.2016.76646. Ukrainian.

Borshuliak AA, Andriiets OA, Pryimak SH, Andriiets AV. [Korektsiia porushen menstrualnoi funktsii u divchat na tli ozhyrinnia]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2021;20(1):5-10. http://doi.org/10.24061/1727-0847.20.1.2021.01 Ukrainian.

Dynnik VO, Verkhoshanova OH, Havenko HO. Novokhatska SV. [Zv’iazok mizh komorbidnoiu patolohiieiu, statusom vitaminu D i porushenniamy menstrualnoi funktsii u divchat-pidlitkiv]. Ukrainskyi zhurnal dytiachoi endokrynolohii. 2023;1: 4-10. http://doi.org/10.30978/UJPE2023-1-4. Ukrainian.

Dynnik VO, Dynnik OO, Druzhynina AE. [Rol vitaminu D u formuvanni anomalnykh matkovykh krovotech u pubertatnomu periodi]. Medychni perspektyvy. 2022;27(3):90-6. http://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.3.265940. Ukrainian.

Dynnik VO, Dynnik OO, Novokhatska SV, Druzhynina AYe. [Faktory ryzyku formuvannia uskladnenoho perebihu olihomenorei v divchat-pidlitkiv]. Ukrainskyi zhurnal Perynatolohiia i Pediatriia.2022;3(91):29-34. http://doi.org/10.15574/PP.2022.91.29.Ukrainian.

Zelinska NB. [Defitsyt vitaminu D: diahnostyka, likuvannia, profilaktyka]. Ukrainskyi zhurnal dytiachoi endokrynolohii. 2019;4:4-16. http://doi.org/10.30978/UJPE2019-4-4. Ukrainian.

Kozlovskyi IV. [Anomalni matkovi krovotechi u pidlitkiv: osoblyvosti likuvannia]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2016;3:19-23. Ukrainian.

Kosilova SE. [Deiaki aspekty patohenezu porushennia menstrualnoho tsyklu]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2012;II;4(6):133-135. Ukrainian.

Mochulska OM ta in. [Efekty vitaminiv A, E, D, porushennia yikh obminu ta otsinka rivnia vitaminnoi zabezpechenosti v ditei (ohliad literatury)]. Suchasna pediatriia. 2021;2(114):58-66. http://doi.org/10.15574/SP.2021.114.58. Ukrainian.

Shulha AO, Pidkova VYa. [Vitaminna zabezpechenist ditei shkilnoho viku ta mozhlyvi shliakhy yii korektsii. Aktualni pytannia suchasnoi medytsyny i farmatsii: materialy vseukr. nauk.-prakt. konferentsii]. Zaporizhzhia: ZDMU. 2018: 136. Ukrainian.

Afsane Bahrami, Hamidreza Bahrami-Taghanaki, Zahra Khorasanchi, et al. Menstrual problems in adolescence: relationship to serum vitamins A and E, and systemic inflammation. Arch Gynecol Obstet. 2020 Jan;301(1):189-97. http://doi.org/10.1007/s00404-019-05343-1.

Arab A, Golpour-Hamedani S, Rafie N. The association between vitamin d and premenstrual syndrome: a systematic review and meta-analysis of current literature. J Am Coll Nutr. 2019;38(7):648-56. http://doi.org/10.1080/07315724.2019.1566036.

Bashmakova NV, Lisovskaya TV, Vlasova VY. Pathogenetic role of vitamin D deficiency in the development of menstrual dysfunction in pubertal girls: a literature review. Gynecol Endocrinol. 2017;33(sup1):52-5. http://doi.org/10.1080/09513590.2017.1404235.

Elmaoğulları S, Aycan Z. Abnormal uterine bleeding in adolescents. J Clin Res Pediatr Endocrinol. 2018;10(3):191-7. http://doi.org/10.4274/jcrpe.0014.

Kaunitz AM. Abnormal uterine bleeding in reproductive-age women. JAMA. 2019; 321:2126-7. http://doi.org/10.1001/jama.2019.5248.

Łagowska K. The relationship between vitamin D status and the menstrual cycle in young women: a preliminary study. Nutrients. 2018;10(11):1729. http://doi.org/10.3390/nu10111729.

Lu Y, Zhang X, Wu S, et al. A bibliometric analysis of global research on vitamin D and reproductive health between 2012 and 2021: Learning from the past, planning for the future. Front Nutr. 2022;9:973332. http://doi.org/10.3389/fnut.2022.973332.

Spätling L, Classen HG, Kisters K, et al. Supplementation of magnesium in pregnancy. J Preg Child Health. 2017;4:302.

Yaşa C, Güngör Uğurlucan F. Approach to abnormal uterine bleeding in adolescents. J Clin Res Pediatr Endocrinol. 2020;12 (Suppl. 1):1-6. http://doi.org/10.4274/jcrpe.galenos.2019.2019.S0200.

Zhang Y, Xun P, Chen C, et al. Magnesium levels in relation to rates of preterm birth: a systematic review and meta-analysis of ecological, observational, and interventional studies. Nutr Rev. 2021;79(2):188-99. http://doi.org/10.1093/nutrit/nuaa028.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-06

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження