Визначення прогностичних чинників у сім’ях дівчат із порушеннями менструальної функції, коморбідними з патологією ендокринної системи

Анотація

Мета роботи — визначити прогностичні чинники в сім’ях дівчат із порушеннями менструальної функції, коморбідними з патологією ендокринної системи.

Матеріали та методи. Генеалогічний аналіз проведено в сім’ях 47 дівчат з олігоменореєю (ОМ) та 44 із аномальною матковою кровотечею (АМК), коморбідними з ендокринною патологією. Група порівняння — родоводи 30 сімей здорових дівчат, що мешкають у м. Харкові і Харківській області. При проведенні генеалогічного обстеження дотримувалися принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про захист прав і гідності людини в зв’язку з використанням досягнень біології та медицини, відповідних законів України. Для визначення значущості розбіжностей між ознаками використовували критерій Стьюдента. Прогностичне значення досліджуваних ознак оцінювали за методом Вальда з визначенням інформативності за критерієм Кульбака.

Результати та обговорення. У сім’ях дівчат з ОМ та АМК, коморбідними з ендокринною патологією, виявлено спадкову обтяженість за репродуктивними, гінекологічними незапальними, ендокринними хворобами та чинники середовища (шкідливі звички й стрес у матерів хворих дівчат до та під час вагітності, загроза переривання вагітності, у хворих дівчат — штучне вигодування дівчинки, стрес, травмування дівчинки, тривале використання Інтернету й гаджетів). Серед неінфекційних захворювань у родичів хворих дівчат переважали гінекологічні незапальні хвороби порівняно з родичами дівчат з АМК та здорових дівчат (p < 0,001), а у родичів здорових дівчат — розлади нервової системи (p < 0,05). Виділено спільні та відмінні прогностичні ознаки в сім’ях дівчат з ОМ і АМК та коморбідною ендокринною патологією.

Висновки. На підставі генеалогічного аналізу визначено прогностичні чинники в сім’ях дівчат з ОМ і АМК, використання яких дасть змогу сформувати групи високого ризику виникнення порушень менструальної функції.