Визначення чинників ризику розвитку метаболічно-асоційованої хвороби печінки в дітей, хворих на ожиріння

Анотація

Мета роботи — оцінити прогностичну значущість та інформативність деяких клініко-лабораторних показників, що визначають ризик розвитку метаболічно-асоційованої жирової хвороби пе­­чінки (МАЖХП) у дітей, хворих на ожиріння, та розробити математичну модель прогнозування розвитку патології.

Матеріали та методи. Обстежено 45 дітей віком 11—17 років, хворих на ожиріння, яких розподілили на дві групи. В основну групу залучено 22 дитини з ожирінням, хворих на МАЖХП, у групу порівняння — 23 дитини з ожирінням без МАЖХП. Контрольну групу утворили 29 дітей, репрезентативних за віком та статтю без порушень вуглеводного обміну. Тип жировідкладення аналізували за відношеннями обводу талії та стегон й обводу талії та зросту. Біохімічний аналіз крові передбачав виз­начення рівня глюкози, холестерину, β-ліпо­про­теїнів, загального білірубіну, тимолової проби, ала­нін­аміно­транс­ферази, аспартатамінотрансферази з розрахунком їхнього співвідношення (коефіцієнт де Рітіса). Визна­чення в сироватці крові вмісту інсуліну, лептину, адипонектину, ос­­тео­понтину, резистину й альдостерону проводили за допомогою імуноферментного аналізу з використанням комерційних наборів. Математичну мо­­дель прогнозування МАЖХП у дітей, хворих на ожиріння, будували за допомогою рівняння логістичної регресії з оцінкою її якості з використанням ROC-аналізу.

Результати та обговорення. Установлено, що формування МАЖХП у дітей з ожирінням супровод­жувалося розвитком абдомінального типу ожиріння, інсулінорезистентністю, зменшенням коефіцієнта де Рітіса, актива­цією синтезу інсуліну, альдостерону, лептину й остеопонтину та зниженням вмісту адипонектину. Для прогнозування розвитку МАЖХП найбільшу прогностичну значущість мали 7 предикторів (індекс маси тіла, співвідношення ОТ/зріст, коефіцієнт де Рітіса, індекс НОМА-IR, QUICKI (Quanti­tative Insulin Sensi­tivity Check Index), вміст інсуліну в сироватці крові та лептину). Перевірка якості рівняння ло­­гіс­тичної регресії підтвердила високу значущість моделі та можливість її застосування для прогнозування розвитку МАЖХП у дітей, хворих на ожиріння.

Висновки. Запропонована математична модель дає змогу вірогідно спрогнозувати розвиток МАЖХП у дітей, хворих на ожиріння, та може бути використана в ранній діагностиці МАЖХП, що дасть змогу підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів дітям, хворим на ожиріння.