Оцінка психологічних чинників, що впливають на харчову поведінку в дітей з ожирінням
Ключові слова:
дитяче ожиріння, психологічне тестування, харчова поведінка, стать, пубертатАнотація
Мета роботи — здійснити комплексну оцінку впливу на масу тіла особистісного ставлення дитини з ожирінням до їжі, вікових уявлень про надлишкову масу тіла і здорове харчування, харчових переваг і звичок, взаємин з батьками.
Матеріали та методи. Здійснено психологічне тестування за допомогою опитувальника Eating Behaviour and Weight Problems Inventory for Children (EWIC) 189 дітей віком від 9,5 до 17,1 року: 96 — з аліментарним ожирінням і 93 — із нормальною масою тіла.
Результати та обговорення. У дітей з ожирінням виявлено достовірні показники зв’язку між стадіями пубертату і шкалами страху перед збільшенням маси тіла (V = 0,247; р = 0,054); невдоволення своєю фігурою (V = 0,258; р = 0,041). При ожирінні відзначено достовірний вплив статевої приналежності на чинники, пов’язані з харчовою поведінкою: обмеженням їжі (V = 0,23; р = 0,024); їжею і масою тіла як проблемою (V = 0,333; р = 0,001); страхом перед збільшенням маси тіла (V = 0,395; р = 0,001). Встановлено позитивний середній кореляційний зв’язок між виразністю виявів за шкалами «їжа як засіб проти емоційного навантаження» (р = 0,002), «невдоволення своєю фігурою» (р = 0,006) і показниками індексу маси тіла.
Висновки. На формування надлишкової маси тіла в дітей значущий вплив має низка психологічних характеристик, серед яких ставлення до їжі як засобу проти емоційного навантаження, вікові уявлення про надлишкову масу тіла і здорове харчування, страх перед збільшенням маси тіла, невдоволення своєю фігурою. У дітей з ожирінням наявні статеві відмінності в чинниках, пов’язаних із харчовою поведінкою: обмеження їжі; їжа і маса тіла як проблема; страх перед збільшенням маси тіла.
Посилання
Наследов А.Д. SPSS 15: профессиональный статистический анализ данных. — СПб: Питер, 2008. — 416 с.
Центильные характеристики антропометрических и лабораторных показателей у детей в современный период: инструкция по применению № 180-1208: утв. 10.04.2009 г. / ГрГМУ; БГМУ; УЗ «ГрОКБ; сост. С.А. Ляликов, А.В. Сукало, О.Е. Кузнецов. — Гродно: ГрГМУ, 2009. — 98 с.
Diehl J.M. Einstellungen zu Essen und Gewicht bei 11- bis 16 jährigen Adoleszenten // Schweiz. Med. Wochenschr. — 1999. — Bd. 129, N 5. — S. 162—175.
Jansen I. et al. Associations between overweight and obesity while bullying behaviors in school-aged children // Pediatrics. — 2004. — Vol. 113, N 5. — P. 1187—1194.
Santos J.L. et al. Association between eating behavior scores and obesity in Chilean children // Nutr. J. — 2011. — Vol. 10, N 108. — Doi: 10.1186/1475-2891-10-108.
Schuetzmann M. et al. Associations Among the Perceived Parent—Child Relationship, Eating Behavior, and Body Weight in Preadolescents: Results from a Community-based Sample // J. Pediatr. Psychol. — 2008. — Vol. 33, N 7. — Р. 772—782.
Svensson V. et al. Obesity related eating behaviour patterns in Swedish preschool children and association with age, gender, relative weight and parental weight — factorial validation of the Children’s Eating Behaviour Questionnaire // Int. J. Behav. Nutrit. Physic. Activity. — 2011. — Vol. 8, N 134. — Doi: 10.1186/1479-5868-8-134.
Walpole B. et al. Motivational Interviewing as an intervention to increase adolescent self-efficacy and promote weight loss: Methodology and design // Public Health. — 2011. — Vol. 11. — P. 459.
Wardle J. Depression in adolescent obesity: cultural moderators of the association between obesity and depressive symptoms // Int. J. Obes. — 2006. — Vol. 30, N 4. — P. 634—643.
Wardle J. The impact of obesity on psychological well-being // Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metabl. — 2005. — Vol. 19, N 3. — P. 421—440.
