Характер змін глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, при аномальних маткових кровотечах у період пубертату

Вікторія Олександрівна Диннік, Н.О. Щербина, О.О. Диннік

Анотація


Мета роботи — вивчити особливості вмісту стероїдних гормонів і глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, у хворих з аномальними матковими кровотечами (АМК) пубертатного періоду (ПП) з урахуванням різної маси тіла.

Матеріали та методи. Обстежено 142 пацієнтки з АМК ПП, які були розподілені на три групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ): у першу групу ввійшло 58 хворих з нормальними параметрами фізичного розвитку, ІМТ — (19,3 ± 0,16) кг/м2, у другу — 54 пацієнтки з надлишковою масою тіла, ІМТ — (26,5 ± 0,51) кг/м2, і третю групу склали 30 хворих із дефіцитом маси тіла, ІМТ  (16,38 ± 0,18) кг/м2. У сироватці крові визначали рівні тестостерону, естрадіолу, інсуліну, глобуліну, що зв’язує статеві стероїди.

Результати та обговорення. Встановлено особливості гормонального забезпечення, рівня глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, у пацієнток з АМК ПП, які залежали від величини ІМТ, на тлі якого формувалася маткова кровотеча. Встановлено достовірне підвищення вільних фракцій тестостерону й естрадіолу в пацієнток з надлишковою масою тіла. У цих же хворих значно частіше відмічали різні вияви андрогенної дермопатії, які зростали з підвищенням індексу вільних андрогенів.

Висновки. Визначення рівня глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, може бути використано з діагностичною метою для правильної інтерпретації результатів вимірювань концентрацій у крові тестостерону й естрадіолу у хворих з АМК ПП.


Ключові слова


аномальні маткові кровотечі; пубертатний період; статеві стероїди; глобулін, що зв’язує статеві стероїди

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Адамян Л.В., Богданова Е.А., Сибирская Е.В. и др. Этиология, патогенез и клиника маточных кровотечений пубертатного периода: обзор литературы // Проблемы репродукции. — 2011. — № 5. — С. 33—37.

Богданова Е.А. Гинекология детей и подростков. — М.: МИА, 2000. — 360 с.

Веселова Н.М. Маточные кровотечения пубертатного периода: Автореф. дис. …д-ра мед. наук: спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология». — М., 2007.— 42 с.

Веселова Н.М., Уварова Е.В. Железодефицитная анемия у девочек с маточными кровотечениями пубертатного периода // Рус. мед. журн. — 2004. — № 12 (13). — С. 783—786.

Гродницкая Е.Э., Курцер М.А. Гирсутизм: патогенез, клиника, диагностика, лечение // Акушерство и гинекология. — 2012. — № 4/1. — С. 87—90.

Гуркин Ю.А. Детская и подростковая гинекология. — М.: МИА, 2009. — 696 с.

Диннік В.О. Сучасні уявлення щодо патогенезу пубертатних маткових кровотеч: огляд літератури // Український журнал дитячої ендокринології. — 2012. — № 2. — С. 55—61.

Дынник В.А. Характеристика клинического течения впервые возникших пубертатных маточных кровотечений // Медицина сегодня и завтра. — 2005. — № 3. — С. 125—128.

Иргашева С.У., Азимова Є.И. К вопросу о гиперандрогении: обзор литературы // Новости дерматовенерологии и репродуктивного здоровья. — 2012. — № 3. — С. 72—74.

Козловене Д., Казанавичюс Г., Круминис В. Концентраци тестостерона, дегидроэпиандростерона сульфата и индекса свободных андрогенов крови у женщин с гирсутизмом // Проблемы эндокринологии. — 2008. — Т. 54, № 2. — С. 42—46.

Манушарова Р.А., Черкезова Э.И. Синдром поликистозных яичников: клиника, диагностика, лечение // Лечащий врач. — 2005. — № 10. — Режим доступа к журналу: http://www.lvrach.ru/2005/10/4533188/

Марцинковская В.В., Жук С.И. Гиперандрогения глазами гинеколога: эволюция взглядов на проблему диагностики и подходов к лечению: обзор литературы // Здоровье женщины. — 2007. — Т. 2, № 30. — С. 72—81.

Пищулин А.А., Карпова Е.А. Овариальная гиперандрогения и метаболический синдром // Рус. мед. журн. — 2001. — № 2. — С. 93—97.

Суплотова Л.А., Храмова Е.Б., Южакова Н.Ю. и др. Оптимизация методики гормональной диагностики гиперандрогении у беременных женщин // Проблемы репродуктологии. — 2005. — № 6. — С. 82—85.

Тарасова И.С., Чернов В.М., Лаврухин Д.Б., Румянцев А.Г. Риск развития анемии у девушек-подростков с маточными кровотечениями пубертатного периода // Вопросы гематологии/онкологии и иммунопатологии в педиатрии. — 2010. — Т. 9, № 3. — С. 19—25.

Шангородская А.В. Синдром овариальной гиперандрогении неопухолевого генеза // Эндокринология. — 2006. — № 1. — С. 15—20.

Шарова Е., Волевода Н. Ожирение и репродуктивная функция женщин // Проблемы репродукции. — 2006. — № 4. — С. 57—62.

Якутовская С.Л., Михеева Н.Г., Марковская Т.В., Колодко Т.В. Современные принципы диагностики синдрома поликистозных яичников: обзор литературы // Искусство медицины. — 2010. — № 3 (23). — С. 136—142.

Moran L.J., Noakes M., Clifton P.M. et al. Dietary composition in restoring reproductive and metabolic physiology in overweight women with polycystic ovary syndrome // Clin. Endocrinol. Metab. — 2003. — Vol. 88. — P. 812—819.

Van Wijk M.J. et al. Microparticle subpopulations are increased in preeclampsia: possible involvement in vascular dysfunc¬¬tion? // Am. J. Obstet. Gynecol. — 2002. — Vol. 187 (7). — P. 450—456.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


© Український журнал дитячої ендокринології, 2018
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2018