Негативні спадкові та середовищні чинники в сім'ях хворих на дифузний нетоксичний зоб з урахуванням ефективності застосованої терапії
Ключові слова:
дифузний нетоксичний зоб, діти, підлітки, спадковість, ефективність лікування.Анотація
Мета роботи — визначити частоту негативних чинників середовища і спадковості в родоводах хворих на дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ) з урахуванням ефективності застосованої терапії.
Матеріали та методи. Генеалогічний аналіз проведено в 95 сім’ях дітей і підлітків 8—17 років обох статей з ДНЗ. У 67 хворих лікування було неефективним (1ша група), у 28 — ефективним (2га група). Статистичну обробку проводили загальноприйнятими методами в пакеті статистичних програм Excel і SPSS Statistiсs 17.0.
Результати та обговорення. Спадкову обтяженість щодо захворювань щитоподібної залози реєстрували в 55,2 % сімей хворих 1ї групи і в 57,1 % сімей хворих 2ї групи. У сім’ях дітей з ДНЗ, лікування яких було неефективним, виявлено достовірні відмінності в частоті таких факторів середовища, як: народження дитини в асфіксії, штучне вигодовування дитини й недостатнє харчування в подальшому, професійна шкідливість і наявність шкідливих звичок (зловживання алкоголем і куріння) у батьків до настання вагітності в матерів пробандів. Встановлено сімейне накопичення мультифакторних хвороб (серцевосудинних, ендокринних та ін.).
Висновки. На підставі проведеного дослідження в сім’ях дітей з ДНЗ виявлено негативні середовищні фактори в батьків до настання вагітності в матерів, зареєстровано сімейне накопичення окремих неінфекційних захворювань.
Посилання
Атраментова Л.А., Утевская О.М. Статистические методы в биологии. — Головка: Ліхтар, 2008. — 247 с.
Багацька Н.В., Плехова О.І., Турчина С.І. Характеристика ендогенних та екзогенних факторів та мультифакторіальних хвороб в сім’ях хлопців і дівчат із дифузним нетоксичним зобом, які мешкають в умовах легкого йододефіциту // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. — К. — Луганськ, 2013. — Вип. 25. — С. 411—418.
Багацкая Н.В., Плехова Е.И., Глотка Л.И., Турчина С.И. Прогностическое значение факторов риска формирования диффузного нетоксического зоба у детей и подростков, проживающих в условиях легкого йододефицита // Український журнал дитячої ендокринології. — 2014. — № 2 (10). — С. 59—63.
Войтович Т.Н., Альферович Е.Н. Роль наследственных факторов в формировании тиреоидной патологии // Медицинский журнал. — 2012. — № 1. — С. 21—25.
Галкина Н.В. Влияние генетических факторов на развитие и результаты лечения диффузного эутироидного зоба у взрослых в условиях легкого йодного дефицита: Дис. ...канд. мед. наук. — М., 2008. — 102 с.
Галкина Н.В., Трошина Е.А., Мазурина Н.В. Влияние генетических факторов на развитие и результаты лечения диффузного эутироидного зоба // Проблемы эндокринологии. — 2009. — Т. 55, № 1. — С. 14—19.
Добролюбова М.В. Медико-социальное исследование диффузного нетоксического зоба у детей, проживающих в эндемичном регионе: Дис. …канд. мед. наук. — СПб, 2005. — 143 с.
Осадчук З.В. Роль спадкової схильності та середовищних факторів у виникненні захворювань щитоподібної залози у дітей, що зазнали шкідливого впливу хімічних ксенобіотиків // Проблеми медичної науки та освіти. — 2002. — № 3. — С. 14—21.
Плехова О.І., Турчина С.І., Багацька Н.В. та ін. Прогноз перебігу дифузного нетоксичного зоба в підлітків, що мешкають в умовах легкого йододефіциту (метод. рекомендації) // Український журнал дитячої ендокринології. — 2013. — № 1. — С. 43—49.
Турчина С.И. Диффузный нетоксический зоб и половое созревание (обзор литературы и собственные данные) // Український журнал дитячої ендокринології. — 2013. — № 1. — С. 11—17.
Турчина С.І., Плехова О.І., Костенко Т.П., Косовцова Г.В. Ефективність монотерапії препаратами калію йодиду дифузного нетоксичного зоба з різним прогнозом перебігу в пацієнтів підліткового віку // Український журнал дитячої ендокринології. — 2015. — № 1. — С. 19—23.
Фадеев В.В., Абрамова Н.А. Генетические факторы в патогенезе йододефицитного зоба // Проблемы эндокринологии. — 2004. — Т. 50, № 1. — С. 51—55.
Харпер П. Практическое медико-генетическое консультирование. — М.: Медицина, 1989. — 302 с.
Шилин Д.Е. Заболевания щитовидной железы у детей и подростков в условиях йодной недостаточности и радиационного загрязнения среды: Автореф. дис. …докт. мед. наук. — М., 2002. — 40 с.
Brix T.H., Hegedus L. Genetic and environmental factors in the etiology of simple goiter // Ann. Med. — 2000. — Vol. 32. — P. 153—156.
Hishinuma A., Kasai K., Masawa N. Missense mutation (C1263R) in the thyroglobulin gene causes congenital goiter with mild hypothyroidism by impaired intracellular transport // Endocr. J. — 1998. — Vol. 45 (3). — P. 315—327.
