Характеристика серцево-судинної системи дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, залежно від рівня їх фізичної активності

Олена Анатоліївна Будрейко, О. В. Морозов, Світлана Олександрівна Чумак

Анотація


Мета роботи — визначити вплив рівня фізичної активності (ФА) на функціональний стан серцево­судинної системи (ССС) дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 типу.

Матеріали та методи. У 172 дітей та підлітків 7—18 років, хворих на ЦД 1 типу, досліджували функціональний стан ССС із обчисленням розрахункових індексів та оцінкою стану мікроциркуляції, який вивчали за допомогою капіляроскопії з обчисленням загального капіляроскопічного індексу. Протягом 7 днів оцінювали рівень ФА, зокрема активність у школі, після школи і по вихідних, за допомогою адаптованого модифікованого опитувальника. Статистичний аналіз отриманих даних  проводили з використанням пакета прикладних програм SPSS 17.0.

Результати та обговорення. У дітей із ЦД 1 типу виявлено незначну поширеність підвищеного артеріального тиску (3,9 %), передусім за рахунок дівчат, на відміну від хлопців, у яких випадків артеріальної гіпертензії не виявлено. Суттєвих відмінностей показників ССС залежно від стану компенсації ЦД не виявлено, за винятком вегетативного індексу Кердо (ВІК), аналіз якого показав вірогідну тенденцію до симпатикотонії у хворих із глікемічним контролем високого ризику, особливо в початковий період хвороби. Виявлено помірне підвищення ВІК на тлі зростання рухової активності в цілому по групі (від (12,4 ± 1,8) до (17,9 ± 1,7) ум. од.; p = 0,05), більшою мірою в дівчат (від (14,1 ± 1,1) до (22,1 ± 1,3) ум. од.; р = 0,043), ніж у хлопців (від (9,9 ± 1,3) до (15,2 ± 1,5) ум. од.; p = 0,05). Вірогідне збільшення симпатикотонії на тлі підвищення рухової активності виявлено в групах хворих із субоптимальним глікемічним контролем та глікемічним контро­лем високого ризику, тоді як у групі пацієнтів з оптимальним глікемічним контролем вегетативний статус дітей із ЦД 1 типу на тлі підвищення ФА суттєво не змінювався. Вірогідних відмінностей стану мікроциркуляції залежно від рівня ФА при оптимальному та субоптимальному глікемічному контролі в дітей із ЦД 1 типу не виявлено на відміну від групи хворих із глікемічним контролем високого ризику, в яких низький рівень рухової активності супроводжувався виразнішими мікроциркуляторними порушеннями, а при збільшенні ФА спостерігалось поліпшення стану мікроциркуляції.

Висновки. У дітей, хворих на ЦД 1 типу, виявляються функціональні зміни ССС у вигляді тенденції до артеріальної гіпотонії, зменшення витривалості ССС та ослаблення її функціональних можливостей, схильності до симпатикотонії, особливо в дівчат. В умовах незадовільного глікемічного контролю ЦД у дітей високий рівень ФА сприяє персистенції симпатикотонії та розвитку артеріальної гіпертензії, а низька ФА супроводжується погіршенням мікроциркуляції.

Ключові слова


diabetes mellitus; children; physical activity; vascular complications; sympathicotonia; microcirculatory disorders

Повний текст:

PDF

Посилання


Дубинина Л.Н., Гололобов В.Т., Козина Е.В., Ланин С.Н. Влияние дозированных физических нагрузок на течение диабетической ретинопатии у больных сахарным диабетом II типа // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. — 2011. — № 11. — С. 25—28.

Морган Д., Хеллер Л. Физиология сердечно-сосудистой сис­темы. — СПб: Издательство «Питер», 2000. — 256 с.

Морозов О.В., Будрейко О.А. Оцінка фізичної активності у здорових та хворих на цукровий діабет дітей і підлітків (огляд літератури та власні дані) // Проблеми ендокринної патології. — 2013. — № 4. — С. 78—87.

Chen S.R., Lee Y.J., Chiu H.W. et al. Impact of physical activity on heart rate variability in children with type 1 diabetes // Child’s Nervous System. — 2008. — Vol. 24. — Р. 741—747.

Chudyk A., Petrella R.J. Effects of exercise on cardiovascular risk factors in type 2 diabetes: a meta-analysis // Diabetes Care. — 2011. — Vol. 34, N 5. — P. 1228—1237.

Koh K.H., Dayanath B., Doery J.C. et al. The effect of exercise on urine albuminuria excretion in diabetic subjects // J. Nephrology. — 2011. — Vol. 16, N 8. — P. 704—709.

La Porte R.E., Dorman J.S., Tajima N. et al. Pittsburgh Insulin-Dependent Diabetes Mellitus Morbidity and Mortality Study: physical activity and diabetic complications // Pediatrics. — 1986. — Vol. 78, N 6. — P. 1027—1033.

Marshall S.M., Flyvbjerg A. Prevention and early detection of vascular complications of diabetes // BMJ Clinical researched. — 2006. — Vol. 333, N 7566. — P. 475—480.

Rees A., Thomas N., Brophy S. et al. Cross sectional study of childhood obesity and prevalence of risk factors for cardiovascular disease and diabetes in children aged 11—13 // BMC Public Health. — 2009. — Vol. 157. — Р. 86.

Rewers M., Pihoker C., Donaghue K. et al. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2009 Compendium. Assessment and monitoring of glycemic control in children and adolescents with diabe­­tes // J. Pediatric Diabetes. — 2009. — Vol. 12, N 10. — P. 71—81.

Rigla M., Sánchez-Quesada J., Ordónez-Llanos J. et al. Effect of physical exercise on lipoprotein(a) and low-density lipoprotein modifications in type 1 and type 2 diabetic patients // Metabo­­lism. — 2000. — Vol. 49. — P. 640—647.

Secrest A.M., Becker D.J., Kelsey S.F. et al. Cause specific mortality trends in a large population-based cohort with long-standing childhood-onset type 1 diabetes // Diabetes. — 2010. — Vol. 59, N 12. — P. 3216—3222.

Sideraviciutė S., Gailiuniene A., Visagurskiene K. et al. The effect of long-term swimming program on body composition, aerobic capa­city and blood lipids in 14—19-year aged healthy girls and girls with type 1 diabetes mellitus // Medicina (Kaunas). — 2006. — Vol. 42. — P. 661—666.

Skrivarhaug T., Bangstad H., Stene L. et al. Long-term mortality in a nationwide cohort of childhood-onset type 1 diabetic patients in Norway // Diabetologia. — 2006. — Vol. 49. — P. 298—305.

Soedamah-Muthu S.S., Fuller J.H., Mulnier H.E. et al. All-cause mortality rates in patients with type 1 diabetes mellitus compared with a non-diabetic population from the UK general practice research database // Diabetologia. — 2006. — Vol. 49, N 4. — P. 660—666.

Trigona B., Aggoun Y., Maggio A. et al. Preclinical noninvasive markers of atherosclerosis in children and adolescents with type 1 diabetes are influenced by physical activity // Journal of Pediatrics. — 2010. — Vol. 157. — Р. 533—539.

Waden J., Forsblom C., Thorn L.M. et al. Physical activity and diabetes complications in patients with type 1 diabetes // Diabetes Care. — 2008. — Vol. 31, N 2. — P. 230—232.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


© Український журнал дитячої ендокринології, 2018
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2018