Характеристика серцево-судинної системи дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, залежно від рівня їх фізичної активності

Автор(и)

  • Олена Анатоліївна Будрейко Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України, Україна
  • О. В. Морозов Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України, Україна
  • Світлана Олександрівна Чумак Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України, Україна

Ключові слова:

diabetes mellitus, children, physical activity, vascular complications, sympathicotonia, microcirculatory disorders

Анотація

Мета роботи — визначити вплив рівня фізичної активності (ФА) на функціональний стан серцево­судинної системи (ССС) дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 типу.

Матеріали та методи. У 172 дітей та підлітків 7—18 років, хворих на ЦД 1 типу, досліджували функціональний стан ССС із обчисленням розрахункових індексів та оцінкою стану мікроциркуляції, який вивчали за допомогою капіляроскопії з обчисленням загального капіляроскопічного індексу. Протягом 7 днів оцінювали рівень ФА, зокрема активність у школі, після школи і по вихідних, за допомогою адаптованого модифікованого опитувальника. Статистичний аналіз отриманих даних  проводили з використанням пакета прикладних програм SPSS 17.0.

Результати та обговорення. У дітей із ЦД 1 типу виявлено незначну поширеність підвищеного артеріального тиску (3,9 %), передусім за рахунок дівчат, на відміну від хлопців, у яких випадків артеріальної гіпертензії не виявлено. Суттєвих відмінностей показників ССС залежно від стану компенсації ЦД не виявлено, за винятком вегетативного індексу Кердо (ВІК), аналіз якого показав вірогідну тенденцію до симпатикотонії у хворих із глікемічним контролем високого ризику, особливо в початковий період хвороби. Виявлено помірне підвищення ВІК на тлі зростання рухової активності в цілому по групі (від (12,4 ± 1,8) до (17,9 ± 1,7) ум. од.; p = 0,05), більшою мірою в дівчат (від (14,1 ± 1,1) до (22,1 ± 1,3) ум. од.; р = 0,043), ніж у хлопців (від (9,9 ± 1,3) до (15,2 ± 1,5) ум. од.; p = 0,05). Вірогідне збільшення симпатикотонії на тлі підвищення рухової активності виявлено в групах хворих із субоптимальним глікемічним контролем та глікемічним контро­лем високого ризику, тоді як у групі пацієнтів з оптимальним глікемічним контролем вегетативний статус дітей із ЦД 1 типу на тлі підвищення ФА суттєво не змінювався. Вірогідних відмінностей стану мікроциркуляції залежно від рівня ФА при оптимальному та субоптимальному глікемічному контролі в дітей із ЦД 1 типу не виявлено на відміну від групи хворих із глікемічним контролем високого ризику, в яких низький рівень рухової активності супроводжувався виразнішими мікроциркуляторними порушеннями, а при збільшенні ФА спостерігалось поліпшення стану мікроциркуляції.

Висновки. У дітей, хворих на ЦД 1 типу, виявляються функціональні зміни ССС у вигляді тенденції до артеріальної гіпотонії, зменшення витривалості ССС та ослаблення її функціональних можливостей, схильності до симпатикотонії, особливо в дівчат. В умовах незадовільного глікемічного контролю ЦД у дітей високий рівень ФА сприяє персистенції симпатикотонії та розвитку артеріальної гіпертензії, а низька ФА супроводжується погіршенням мікроциркуляції.

Біографії авторів

Олена Анатоліївна Будрейко, Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України

д. мед. н., ст. наук. співр.

О. В. Морозов, Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України

O.V. Morozov

Світлана Олександрівна Чумак, Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України

ст. наук. співр.

Посилання

Дубинина Л.Н., Гололобов В.Т., Козина Е.В., Ланин С.Н. Влияние дозированных физических нагрузок на течение диабетической ретинопатии у больных сахарным диабетом II типа // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. — 2011. — № 11. — С. 25—28.

Морган Д., Хеллер Л. Физиология сердечно-сосудистой сис­темы. — СПб: Издательство «Питер», 2000. — 256 с.

Морозов О.В., Будрейко О.А. Оцінка фізичної активності у здорових та хворих на цукровий діабет дітей і підлітків (огляд літератури та власні дані) // Проблеми ендокринної патології. — 2013. — № 4. — С. 78—87.

Chen S.R., Lee Y.J., Chiu H.W. et al. Impact of physical activity on heart rate variability in children with type 1 diabetes // Child’s Nervous System. — 2008. — Vol. 24. — Р. 741—747.

Chudyk A., Petrella R.J. Effects of exercise on cardiovascular risk factors in type 2 diabetes: a meta-analysis // Diabetes Care. — 2011. — Vol. 34, N 5. — P. 1228—1237.

Koh K.H., Dayanath B., Doery J.C. et al. The effect of exercise on urine albuminuria excretion in diabetic subjects // J. Nephrology. — 2011. — Vol. 16, N 8. — P. 704—709.

La Porte R.E., Dorman J.S., Tajima N. et al. Pittsburgh Insulin-Dependent Diabetes Mellitus Morbidity and Mortality Study: physical activity and diabetic complications // Pediatrics. — 1986. — Vol. 78, N 6. — P. 1027—1033.

Marshall S.M., Flyvbjerg A. Prevention and early detection of vascular complications of diabetes // BMJ Clinical researched. — 2006. — Vol. 333, N 7566. — P. 475—480.

Rees A., Thomas N., Brophy S. et al. Cross sectional study of childhood obesity and prevalence of risk factors for cardiovascular disease and diabetes in children aged 11—13 // BMC Public Health. — 2009. — Vol. 157. — Р. 86.

Rewers M., Pihoker C., Donaghue K. et al. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2009 Compendium. Assessment and monitoring of glycemic control in children and adolescents with diabe­­tes // J. Pediatric Diabetes. — 2009. — Vol. 12, N 10. — P. 71—81.

Rigla M., Sánchez-Quesada J., Ordónez-Llanos J. et al. Effect of physical exercise on lipoprotein(a) and low-density lipoprotein modifications in type 1 and type 2 diabetic patients // Metabo­­lism. — 2000. — Vol. 49. — P. 640—647.

Secrest A.M., Becker D.J., Kelsey S.F. et al. Cause specific mortality trends in a large population-based cohort with long-standing childhood-onset type 1 diabetes // Diabetes. — 2010. — Vol. 59, N 12. — P. 3216—3222.

Sideraviciutė S., Gailiuniene A., Visagurskiene K. et al. The effect of long-term swimming program on body composition, aerobic capa­city and blood lipids in 14—19-year aged healthy girls and girls with type 1 diabetes mellitus // Medicina (Kaunas). — 2006. — Vol. 42. — P. 661—666.

Skrivarhaug T., Bangstad H., Stene L. et al. Long-term mortality in a nationwide cohort of childhood-onset type 1 diabetic patients in Norway // Diabetologia. — 2006. — Vol. 49. — P. 298—305.

Soedamah-Muthu S.S., Fuller J.H., Mulnier H.E. et al. All-cause mortality rates in patients with type 1 diabetes mellitus compared with a non-diabetic population from the UK general practice research database // Diabetologia. — 2006. — Vol. 49, N 4. — P. 660—666.

Trigona B., Aggoun Y., Maggio A. et al. Preclinical noninvasive markers of atherosclerosis in children and adolescents with type 1 diabetes are influenced by physical activity // Journal of Pediatrics. — 2010. — Vol. 157. — Р. 533—539.

Waden J., Forsblom C., Thorn L.M. et al. Physical activity and diabetes complications in patients with type 1 diabetes // Diabetes Care. — 2008. — Vol. 31, N 2. — P. 230—232.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження