Статеві відмінності динаміки чутливості до інсуліну в дітей з ожирінням на тлі терапії метформіном
Ключові слова:
ожиріння, інсулінорезистентність, лікування, метформін, діти та підлітки, статеві відмінностіАнотація
Мета роботи — проаналізувати динаміку показників інсулінорезистентності на тлі застосування метформіну в дітей, хворих на ожиріння, залежно від статі.
Матеріали та методи. Обстежено 115 дітей з ожирінням віком 8—16 років, розділених на дві групи за видом застосованої терапії: основна група (n = 64; 30 дівчат і 34 хлопці) — хворі, які на тлі базової терапії ожиріння протягом 3 міс отримували лікування метформіном, група порівняння (n = 51; 26 дівчат і 25 хлопців) — хворі, які отримували тільки базову терапію. У всіх пацієнтів оцінювали фізичний і статевий розвиток, визначали показники глікемії, інсулінемії та обчислювали показник інсулінорезистентності НОМА. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою пакетів прикладних програм Microsoft Excel та SPSS17.0.
Результати та обговорення. При первинному обстеженні в більшої половини дітей з ожирінням незалежно від статі відзначали підвищення апетиту, який через 4—6 міс після лікування зменшився у 83,3 % хлопців та в 75,0 % дівчат основної групи, що було вірогідно вище відповідних показників групи порівняння (50,0 % хлопців і 57,1 % дівчат). Позитивний ефект застосування метформіну через 4—6 міс підтверджувався зниженням рівня інсулінемії (на 25,8 % у хлопців і на 29,5 % у дівчат) поряд зі зменшенням показника НОМА (на 36,8 % у хлопців і на 38,6 % у дівчат). Натомість у групі порівняння відзначено погіршення чутливості до інсуліну у хлопців за показником НОМА, який підвищився на 52,0 %. У віддалені строки спостереження після лікування відзначено негативну динаміку чутливості до інсуліну зі збільшенням показників інсулінемії (в основній групі у хлопців на 47,8 %, у дівчат на 29,5 %, у групі порівняння у хлопців на 43,2 %, у дівчат — на 22,6 %) та НОМА (в основній групі у хлопців на 48,2 %, у дівчат на 45,1 %, а в групі порівняння у хлопців — у 2,5 разу, а в дівчат лише на 17,0 %).
Висновки. Призначення метформіну дітям, хворим на ожиріння, із супутньою інсулінорезистентністю сприяло нормалізації інсулінемії та покращенню чутливості до інсуліну за показником НОМА (у 66,7 % пацієнтів) протягом перших 4—6 міс спостереження з подальшим погіршенням цих показників протягом наступних 6 міс спостереження. Динаміка чутливості до інсуліну має певні гендерні особливості з помітнішим зниженням ефективності терапії метформіном у віддалені строки спостереження у хлопців порівняно з дівчатами.
Посилання
Балаболкин М.И. и др. Динамика ключевых медиаторов инсулинорезистентности у больных сахарным диабетом 2 типа при применении метформина // Сахарный диабет. — 2004. — № 4. — С. 1—4.
Болотова Н.В., Аверьянов А.П., Лазебникова С.В., Дронова Е.Г. Гормонально-метаболические нарушения и их коррекция у детей с ожирением // Проблемы эндокринологии. — 2003. — Т. 49, № 4. — С. 22—26.
Al-Daghri N.M., Al-Attas O.S., Alokail M.S. et al. Gender differences exist in the association of leptin and adiponectin levels with insulin resistance parameters in prepubertal Arab children // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. — 2011. — Vol. 24 (7—8). — P. 427—432.
Brufani C., Crinò A., Fintini D. et al. Systematic review of metformin use in obese nondiabetic children and adolescents // Horm. Res. Paediatr. — 2013. — Vol. 80 (2). — P. 78—85.
Crocker M.K., Stern E.A., Sedaka N.M. et al. Sexual dimorphisms in the associations of BMI and body fat with indices of pubertal development in girls and boys // J. Clin. Endocrinol. Metab.— 2014. — Vol. 99 (8). — E1519—1529.
Freemark M., Bursey D. The effects of metformin on body mass index and glucosetolerance in obese adolescents with fasting hyperinsulinemia and a family history of type 2 diabetes // Pediatrics. — 2001. — Vol. 107. — P. 55—58.
Jones K.L. et al. Effect of metformin in pediatric patients with type 2 diabetes: a randomized controlled trial // Diabetes Care. — 2002. — Vol. 25. — P. 89—94.
Kay J.P. et al. Beneficial effects of metformin in normoglycemic morbidly obese adolescents // Metabolism. — 2001. — Vol. 50. — P. 1457—1461.
Klein J. et al. Metformin inhibits leptin secretion via a mitogen-activated protein kinasesignalling path way in brown adipocytes // Journal of Endocrinology. — 2004. — Vol. 183. — P. 299—307.
McDonagh M.S., Selph S., Ozpinar A., Foley C. Systematic review of the benefits and risks of metformin in treating obesity in children aged 18 years and younger // JAMA Pediatr. — 2014. — Vol. 168 (2). — P. 178—184.
Quinn S.M., Baur L.A., Garnett S.P., Cowell C.T. Treatment of clinical insulin resistance in children: a systematic review // Obes. Rev. — 2010. — Vol. 11 (10). — P. 722—730.
Tester J., Sharma S., Jasik C.B. et al. Gender differences in prediabetes and insulin resistance among 1356 obese children in Northern California // Diabetes Metab. Syndr. — 2013. — Vol. 7 (3). — P. 161—165.
Xu L., Li M., Yin J. et al. Change of Body Composition and Adipokines and Their Relationship with Insulin Resistance across Pubertal Development in Obese and Nonobese Chinese Children: The BCAMS Study // International Journal of Endocrinology. — Vol. 2012 (2012). — Article ID 389108. — http://dx.doi.org/10.1155/2012/389108.
