Мелатонін і депресія в дітей у віковому аспекті

Т. Ю. Проскуріна, Е. А. Михайлова, Н. Є. Решетовська

Анотація


Мета роботи — вивчити рівень мелатоніну в підлітків із депресією на різних етапах статевого дозрівання.

Матеріали та методи. У 94 підлітків із депресивними розладами досліджено феноменологію синдромокомплексів афективної патології і показники рівня мелатоніну у віковому й гендерному аспектах. Вміст мелатоніну визначали методом Друекса в модифікації Г.В. Зубкова. Нормативні показники гормонів і біологічно активних речовин отримані в лабораторіях ДУ «ІОЗДП НАМН» під час обстеження здорових школярів м. Харкова.

Результати та обговорення. У підлітків у період статевого дозрівання депресивні розлади мають деякі клінічні особливості й варіанти перебігу: у препубертатному віці — поведінковий, тривожний, фобічний варіанти депресії, рідше астенічний і соматичний клінічні типи; у ранньому пубертаті — тривожний, поведінковий, дисморфофобічний варіанти; у власне пубертаті — тривожний, апатичний, поведінковий. У міру збільшення віку наростає ризик формування апатичного варіанта депресії як у хлопців, так і в дівчат; формування дисморфофобічного варіанта в дівчат у ранньому пубертаті і зменшення питомої ваги фобічного варіанта. У ранньому пубертаті клінічна картина депресій менш структурована, симптоматика депресії маскується виявами негативної стадії підліткового пубертатного кризу. Депресивні розлади, що виникають у власне пубертаті, незважаючи на поліморфізм психопатології, мають усі типові компоненти депресивної тріади, причому в цілому спостерігається значна вираженість ідеаторного компонента порівняно з моторним і афективним компонентами. Визначено різноспрямовану векторність показників рівня мелатоніну в підлітків із депресією залежно від статі й віку, що суттєво для формування програм медико­терапевтичного втручання.

Висновки. Доведено існування зниженого вмісту мелатоніну в підлітків у препубертаті, у ранньому й у власне пубертаті (37,5, 42,9 і 31,0 % відповідно), що свідчить про його участь у формуванні депресивного розладу й демонструє його стримувальний, гальмівний характер щодо емоційних та поведінкових розладів. Вірогідно частіше у препубертаті низький рівень мелатоніну превалював у дівчат, ніж у хлопців (80,0 і 20,0 % відповідно; р < 0,001), таку ж закономірність простежено і в дівчат­підлітків у власне пубертаті (80,7 і 19,3 % відповідно; р < 0,001).

 


Ключові слова


депресивний розлад; підлітки; мелатонін; етапи статевого дозрівання

Повний текст:

PDF

Посилання


Арушанян Э.Б. Эпифиз и депрессия // Журн. невропатологии и психиатрии. — 1991. — Т. 91, № 6. — С. 108—112.

Арушанян Э.Б., Чудновский B.C. Депрессия и нарушения суточного ритма // Журн. невропатологии и психиатрии. — 1988. — Т. 88, № 4. — С. 126—131.

Белкин А.И., Лакуста В.И. Биологическая терапия психических заболеваний. — Кишинев: Штииа, 1983. — 30 с.

Кочетков Я.А., Бельтикова К.В., Горобец Л.Н. Анаболическо-катаболический баланс при депрессии: влияние коаксила // Журн. невропатологии и психиатрии. — 2006. — Т. 106, № 10. — С. 47—52.

Кочетков Я.А. Депрессия и гипоталамо-гипофизарно-надпо­чечниковая система: новые стратегии изучения // Современные проблемы психиатрической эндокринологии. — М., 2004. — С. 161—175.

Подвигин С.Н. Клинико-экспериментальные исследования влияния эпифизарного гормона мелатонина на состояние высших психических функций больных с невротической депрессией и здоровых лиц. Новые направления в психиатрической эндо­кринологии. — М., 1999. — С. 86—90.

Проскурина Т.Ю. и др. Нейроэндокринный аспект невротических расстройств у детей // Укр. мед. альманах. — 2011. — Т. 14, № 4. — С. 90—93.

Проскурина Т.Ю., Михайлова Е.А. Клинико-нейрогормональный аспект депрессии у детей в возрастном аспекте // Эндокринная патология в возрастном аспекте: матер. науч.-практ. конф. с междунар. участ. — Х., 2012. — С. 72—73.

Судаков К.В. Функциональные системы организма. — М.: Медицина, 1987. — 205 с.

Arendt J. Melatonin: a new problem psychiatric investigation // Br. J. Psychiat. — 1989. — N 155. — Р. 585—590.

Dinan T.G. Glucocorticoids and the genesis of depressive illness: a psychological model // Br. J. Psychiat. — 1994. — N 164. — Р. 365—371.

Proskurina T. Mehanisms of the psychogenic depression formation in adolescents // Pan-Slavic Congress of Child Neurology (Bled, Slove­nia). — 2012. — P. 61.

Rubin R.Т., Heist E.K., McGeoy S.S. Neuroendocrine аspects of

primary endogenous depression. Serum melatonin measures in patients and matched control subjects // Arch. Gen. Psychiat. — 1992. — N 49. — Р. 558—569.

Srinivasan V., Smits M., Spence V. Melatonin in mood disorders // World J. Biol. Psychiat. — 2006. — Vol. 7, N 3. — P. 138—152.

Szymanska A., Rabe-Jabtonska J., Karasek M. Diurnal profile of melatonin concentrations in patients with major depression: rela­tionship to the clinical manifestation and antidepressant treatment // Neuroendocr. Tol. Lett. — 2001. — N 22. — Р. 192—198.

Wetterberg L. Clinical importance of melatonin // Prog. Brain. Res. — 1979. — N 52. — Р. 539—547.

Wetterberg L. Melatonin and аpplication // Reproduction Nutrition Development. — 1999. — N 39. — Р. 367—382.

Wirz-Justice A., Graw P., Krauchi K. Morning or night-time melatonin is ineffective in seasonal affective disorder // J. Psychiat. Res. — 1990. — N 24. — Р. 129—137.




© Український журнал дитячої ендокринології, 2018
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2018