Ефективність супресивної терапії каберголіном у хворих молодого віку із пролактиномою

О. О. Хижняк, Ю. І. Караченцев, Т. Г. Гогітідзе, М. Р. Микитюк

Анотація


Мета роботи — вивчити клініко­гормональні особливості пролактином (ПРОЛ) в осіб з маніфестацією хвороби у віці до 18 років і оцінити ефективність супресивної терапії каберголіном (САВ) («Достінекс») за період 12 міс.

Матеріали та методи. Обстежено 11 хворих із ПРОЛ з маніфестацією хвороби в дитячому віці. Клінічне обстеження охоплювало аналіз скарг, анамнезу, антропометрію, об’єктивний огляд, оцінку ступеня статевого дозрівання за Таннером, вимірювання артеріального тиску (АТ), огляд очного дна, визначення гостроти зору й периметрію на білий і хроматичні кольори, консультації окуліста, невролога, кардіолога, андролога (для осіб чоловічої статі), гінеколога (для осіб жіночої статі). Зразки крові отримували натще для визначення рівня пролактину (ПРЛ), соматотропного гормона, інсуліноподібного фактора росту­1, лютеїнізувального гормона, фолікулостимулювального гормона, тестостерону, естрадіолу, тиреотропного гормона, вільних трийодтироніну й тироксину, кортизолу. Для визначення діапазону значень рівня ПРЛ в крові у здорових осіб і розрахунку вікових перцентильних значень для цього показника обстежено 54 здорових добровольців (25 юнаків і 29 дівчат) віком 15—19 років. ПРОЛ верифікували за допомогою магнітно­резонансної томографії. МікроПРОЛ реєстрували за діаметром утворення ≤ 10 мм, макроПРОЛ — 11—30 мм і гігантську ПРОЛ — > 30 мм. Об’єм гіпофіза (см3) розраховували за формулою Di­Chiro­Nelson з використанням коефіцієнта 1,33. Оцінювали сумарну секреторну активність (ССА), парціальну секреторну активність (ПарСА) ПРОЛ і швидкість пухлинного росту (ШПР) за В.С. Проніним. За цільові рівні ПРЛ в крові у хворих, які отримували супресивну терапію САВ, приймали рівень ПРЛ, що відповідав 5­му перцентилю.

Результати та обговорення. Визначено нормальні значення рівня ПРЛ в крові у здорових пацієнтів віком 15—19 років і побудовано перцентильні діаграми. Серед обстежених хворих із ПРОЛ у 11 захворювання було діагностовано в дитячому віці (Ме = 16,0 років) [Min 12,0 — Max 18,0], з них у 9 дівчат і 2 юнаків. МікроПРОЛ була у 7 дівчат (середній вік першої діагностики — 17,5 року), макроПРОЛ — у 4 хворих, з них у 2 дівчат і 2 юнаків (середній вік першої діагностики — 16,0 року), з них в 1 дівчини і 1 юнака вже у віці 12 і 16 років була гігантська ПРОЛ. Неврологічна симптоматика спос­те­рігалася в 11 (100 %) хворих, у 7 була помірна артеріальна гіпотензія, у 8 дівчат у віці пізнього пубертату — порушення менструального циклу за типом опсоменореї і вторинної аменореї, галакторею ІІ ступеня виявлено у 3 дівчат і 2 юнаків, у 3 дітей — затримку росту і статевого дозрівання. При первинному обстеженні рівень ПРЛ у крові в цілому в групі становив (174,8 ± 49,4) нг/мл (Ме = 89,6 нг/мл) [Min 27,6 — Max 470,0]: у хворих із макроПРОЛ Ме = 52,3 нг/мл [Min 27,6 — Max 470,0], із мікроПРОЛ Ме = 200,0 нг/мл [Min 46,4 — Max 480,0]. До лікування ПарСА в групі становила
81,3 нг/мл/см3 [Min 6,2 — Max 783,0]: із макро­ і гігантською ПРОЛ Ме = 47,1 нг/мл/см3 [Min 6,2 — Max 90,8];
із мікроПРОЛ Ме = 98,9 нг/мл/см3 [Min 45,3 — Max 783,3] (p < 0,05). ШПР склала в середньому 0,8 см3/рік [Min 0,2 — Max 32,0]. Середня терапевтична доза САВ — 1,0 мг/тиж [Min 0,2 — Max 2,0]; середня кумулятивна доза — 44,2 мг/рік [Min 12,0 — Max 104,0]. Встановлено статистично значуще зниження рівня ПРЛ у крові вже через 1 міс лікування, проте найбільш стійкого позитивного ефекту було досягнуто через 3 міс терапії (у 9 хворих). Висока ефективність застосування великих стартових доз САВ підтверджується даними томографії: у 5 хворих через 12 міс терапії спостерігалося зменшення об’єму гіпофіза на 50 % і більше, у 2  хворих — на 30—49 %, у 2 пацієнток настала вагітність.

Висновки. Захворювання в осіб віком до 18 років характеризується високою секреторною активністю, швидким пухлинним ростом, що призводить у короткі строки до формування макро­ і гігантських ПРОЛ. Призначення високих стартових доз САВ є безпечним і ефективним методом лікування ПРОЛ у дітей, про що свідчить відсутність сторонніх ефектів терапії, нормалізація гіпофізарно­гонадної і соматотропної функції гіпофіза, швидке стійке зниження рівня ПРЛ у крові до рівня 5­го перцентилю вікової норми в більшості хворих (90,1 %), значуще зниження ПарСА у всіх хворих, зменшення об’єму пухлини гіпофізу на 50 % і більше у 54,5 % пацієнтів.

 


Ключові слова


пролактинома; пролактин; діти; підлітки; каберголін; терапія

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Дедов И.И., Тюльпаков А.Н., Петеркова В.А. Соматотропная недостаточность. — М.: ИндексПринт, 1998. — 312 с.

Дзеранова Л.К. Синдром гиперпролактинемии у женщин и мужчин: клиника, диагностика, лечение: дис. …д-ра мед. наук: 14.00.03. — М., 2007. — 258 с.

Лукьяненко П.И., Дубровин А.В., Гудкова Т.К., Бородин О.Ю. Определение объема гипофиза по данным сагиттальных сечений при низкопольной магнитно-резонансной томографии // Мед. визуализация. — 2007. — № 3. — С. 29—36.

Пронин В.С., Агаджанян С.Э., Гитель Е.П. и др. Особенности клинического течения акромегалии и лечебной тактики в зависимости от возраста пациентов при начале заболевания // Пробл. эндокринологии. — 2006. — Т. 52, № 3. — С. 33—40.

Хижняк О.О., Гогитидзе Т.Г., Микитюк М.Р. Клинико-гормо­нальные критерии оценки эффективности супрессивной терапии каберголином у больных с органической гиперпролактинемией // Междунар. эндокринол. журн. — 2015. — № 7 (71). — С. 13—21.

Эпштейн Е.В., Матящук С.И. Ультразвуковое исследование щитовидной железы: aтлас-руководство. — К.: КВІЦ, 2004. — 78 с.

Armitage P., Berry G. Statistical Methods in Medical Research. — Cambridge: University Press, 1994. — 620 p.

Beckers A., Adam C., Ciccarelli A. et al. Approaching the true prevalence of pituitary tumors // ENEA abstr. Congress, Sorrento, 24—27 apr. 2004. — Sorrento, 2004. — P. 23.

Brunn J., Block U., Ruf G. et al. Volumetric аnalisis of thyroid lobes by real-time ultrasound // Dtsch. Med. Wschr. — 1981. — Bd. 106. — S. 1338.

Cannavo S., Venturino M., Curto L. et al. Clinical presentation and outcome of pituitary adenomas in teenagers // Clin. Endocrinol. (Oxf). — 2003. — Vol. 58. — Р. 519—527.

Casanueva F., Molitch M., Schlechte J. et al. Guidelines of the pituitary Society for the diagnosis and management of prolactinomas // Clin. Endocrinol. — 2006. — Vol. 65. — P. 265—273.

Colao A., Loche S., Cappa M. et al. Prolactinomas in children and adolescents. Clinical presentation and long term follow-up // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 1998. — Vol. 83. — Р. 2777—2780.

Colao A., Vitale G., Cappabianca P. et al. Outcome of cabergoline treat­ment in men with prolactinoma: effects of a 24-month treatment on pro­­lac­­tin levels, tumor mass, recovery of pituitary function, and semen analysi // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 2004. — Vol. 89. — Р. 1704—1711.

Di Chiro G., Nelson K.B. The volume of the cella turcica // Am. J. Radiol. — 1962. — Vol. 87. — P. 989—1008.

Dyer E.H., Civit T., Visot A. et al. Transsphenoidal surgery for pituitary adenomas in children // Neurosurgery. — 1994. — Vol. 34. — Р. 207—212.

Eren E., Yapıc Ş., Çakır E.D. Clinical Course of Hyperprolactinemia in Children and Adolescents: A Review of 21 Cases // J. Clin. Res. Pediatr. Endocrinol. — 2011. — Vol. 3 (2). — P. 65—69.

Fideleff H.L., Boquete H.R., Sequera A. et al. Peripubertal prolacinomas: clinical presentation and longterm outcome with different therapeutic approaches // J. Pediatr. Endocrinol. Metabol. — 2000. — Vol. 13. — Р. 261—267.

Fraioli B., Ferrante L., Celli P. Pituitary adenomas with onset during puberty // J. Neurosurg. — 1983. — Vol. 59. — Р. 590—595.

Gan H.W., Bulwer C., Jeelani O. et al. Treatment-resistant pediatric giant prolactinoma and multiple endocrine neoplasia type 1 // Int. J. Pediatr. Endocrinol. — 2015. — Vol. 1. — Р. 15.

George L.D., Nicolau N., Scanlon F., Davies J.S. Recovery of growth hormone secretion following cabergoline treatment of macropro­lactinoma // Clin. Endocrinol. — 2000. — Vol. 53. — Р. 595—599.

GH Research Society. Consensus Guidelines for the Diagnosis and Treatment of Growth Hormone (GH) Deficiency in Childhood and Adolescence: Summary Statement of the GH Research Society // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 2000. — Vol. 85. — Р. 3990—3993.

Gillam M.P., Molitch M.E., Lombardi G., Colao A. Advances in the treatment of prolactinomas // Endocrinol. Rev. — 2006. — Vol. 27 (5). — Р. 485—534.

Haddad S.F., VanGilder J.C., Menezes A.H. Pediatric pituitary tumors // Neurosurgery. — 1991. — Vol. 29. — Р. 509—514.

Harrington M.H., Casella S.J. Pituitary tumors in childhood // Curr. Opin. Endocrinol. Diabetes Obes. — 2012. — Vol. 19 (1). — Р. 63—67.

Lee A.G., Sforza P.D., Fard A.K. et al. Pituitary adenoma in children // J. Neurophthalmol. — 1998. — Vol. 18. — Р. 102—105.

Lüdecke D.K., Hermann H.D., Schulte F.J. Special problems with neurosurgical treatment of hormone-secreting pituitary adenomas in children // Prog. Exp. Tumor. Res. — 1987. — Vol. 30. — Р. 362—370.

Maira G., Anile C. Pituitary adenomas in chilhood and adolescence // Can. J. Neurol. Sci. — 1990. — Vol. 17. — Р. 83—87.

Melmed S., Casanueva F., Andrew R. et al. Diagnosis & treatment of hyperprolactinemia: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 2011. — Vol. 96, N 2. — Р. 273—288.

Melmed S., Colao A., Barkan A. et al. Guidelines for acromegaly management: An Update // J. Clin. Endocrinol. Metabol. — 2009. — Vol. 94, N 5. — P. 1509—1517.

Mindermann T., Wilson C.B. Pediatric pituitary adenomas // Neurosurgery. — 1995. — Vol. 36. — Р. 259—269.

Moraes A.B., Silva C.M., Neto Vieira L., Gadelha M.R. Giant prolactinomas: the therapeutic approach // Clin. Endocrinol. — 2013. — Vol. 79 (4). — Р. 447—456.

Partington M.D., Davis D.H., Laws E.R. Jr., Scheithauer B.W. Pituitary adenomas in chilhood and adolescence. Results of transsphenoidal surgery // J. Neurosurg. — 1994. — Vol. 80. — Р. 209—216.

Sakazume S., Obata K., Takahashi E. et al. Bromocriptine treatment of prolactinoma restores growth hormone secretion and causes catch-up growth in a prepubertal child // Eur. J. Pediatr. — 2004. — Vol. 163. — Р. 472—474.

Salenave S., Ancelle D., Bahougne T. et al. Macroprolactinomas in children and adolescents: factors associated with the response to treatment in 77 patients // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2015. — Vol. 100 (3). — Р. 1177—1186.

Steele C.A., MacFarlane I.A., Blair J. et al. Pituitary adenomas in childhood, adolescence and young adulthood: presentation, management, endocrine and metabolic outcomes // Eur. J. Endo­crinol. — 2010. — Vol. 163 (4). — Р. 515—522.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


© Український журнал дитячої ендокринології, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018