Динаміка концентрації інсуліну і глюкози крові після стандартного перорального вуглеводного навантаження в підлітків з нормальною, недостатньою і надлишковою масою тіла

Т. В. Чайченко, О. С. Рибка, Н. Р. Бужинська, Н. В. Шульга, Т. В. Лутай

Анотація


Мета роботи — вивчити динаміку концентрації інсуліну і глюкози крові після стандартного перорального вуглеводного навантаження в підлітків з нормальною, недостатньою та надлишковою масою тіла.

Матеріали та методи. Обстежено 64 підлітки (середній вік — (13,56 ± 2,47) року) з нормальною, недостатньою і надлишковою масою тіла з визначенням концентрації глюкози, інсуліну та розрахунком відповідних площ під кривими їх концентрації протягом тесту.

Результати та обговорення. Середня концентрація глюкози протягом тесту і в окремих точках достовірно не відрізняється в групах, тоді як середня концентрація інсуліну зростає в міру збільшення індексу маси тіла (ІМТ). У підлітків з дефіцитом і максимальним надлишком маси тіла схожий профіль глікемічної кривої — з достовірним ступінчастим збільшенням площі під кривою в досліджувані часові проміжки з вірогідним збільшенням загальної площі. Натомість у дітей з нормальною, надмірною масою тіла і з ожирінням з ІМТ +2—3 SD відзначається рівномірний розподіл площі в усі постнавантажувальні проміжки. При нормальній і надлишковій масі тіла викид інсуліну відбувається в перші 15 хвилин після навантаження, а при дефіциті маси тіла — з 15­ї по 30­ту хвилину. З 60­ї хвилини при нормальній і недостатній масі тіла концентрація інсуліну починає знижуватися, тоді як при надлишковій масі тіла та ожирінні продовжує зростати або зберігається плато. До 120­ї хвилини тесту в усіх групах концентрація інсуліну знижується, досягаючи мінімального значення в підлітків із нормальною масою тіла. Варіабельність концентрації інсуліну має зворотну залежність з ІМТ підлітка.

Висновки. Інсулінова відповідь відрізняється в підлітків з різною масою тіла. Зокрема, у підлітків з максимальною масою тіла визначається не лише висока концентрація інсуліну, а й низька варіабельність параметра в ході тесту, що можна розглядати як маркер виснаження функціональної активності β­клітин в умовах інсулінорезистентності.

 


Ключові слова


інсулінорезистентність; глюкозотолерантний тест; ожиріння; індекс маси тіла

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Луфт В.М., Луфт А.В. Трофологический статус: критерии оценки и диагностики нарушений питания. — СПб. 2010. — 74 c.

Barclay L., Lie D. Waist-to-height ratio may predict cardiometabolic risk in normal-weight children CME // BMC Pediatr. — 2010. — Vol. 10. — P. 73.

Cersosimo E., Solis-Herrera C., Trautmann M.E. et al. Assessment of Pancreatic-Cell Function: Review of Methods and Clinical Applications // Current Diabetes Reviews. — 2014. — 10. — P. 2—42.

DeFronzo R.A., Tobin J.D., Andres R. Glucose clamp technique: a method for quantifying insulin secretion and resistance // Am. J. Physiol. — 1979. — 237. — E214—E223.

Expert Committee on the Diagnosis and Classification of Diabetes Mellitus. Report of the expert committee on the diagnosis and classification of diabetes mellitus // Diabetes Care. — 2003. — Vol. 26 (suppl. 1). — P. S5— S20.

Interim report of the Commission on Ending Childhood Obesity. World Health Organization 2015. Available from URL: http://www.who.int/end-childhood-obesity/commission-ending-childhood-obesity-interim-report.pdf?ua=1.

Körner A., Scheuermann K., Neef M. et al. Pediatric reference values for insulin from oGTT and prevalence of hyperinsulinemia in obese children // Diabetologie und Stoffwechsel. — 2014. — P. 9—227. — DOI: 10.1055/s-0034-1375084.

Litwin S.E. Childhood Obesity and Adulthood Cardiovascular Disease: Quantifying the Lifetime Cumulative Burden of Cardio­vascular Risk Factors // JACC. — 2014. — 64 (15). — P. 1588—1590.

Matsuda M, DeFronzo RA. Insulin sensitivity indices obtained from oral glucose tolerance testing: comparison with the euglycemic insulin clamp. Diabetes Care 1999; 22 (9):1462—1470.

Reaven G.M. et al. Plasma insulin, C-peptide, and proinsulin concentrations in obese and nonobese individuals with varying degrees of glucose tolerance // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1993. — Vol. 76. — P. 44—48.

Rodríguez-Cruz M., Sanchez R., Escobar R.E. et al. Evidence of Insulin Resistance and Other Metabolic Alterations in Boys with Duchenne or Becker Muscular Dystrophy // International Journal of Endocrinology. — 2015. — 867273 // http://doi.org/10.1155/ 2015/867273.

Seltzer S., Allen W., Herron A. Insulin secretion in response to gly­cemic stimulus // J. Clin. Invest. — 1967. — Vol. 40. — P. 323—335.

Steinberger J., Moran A., Hong C.P. et al. Adiposity in childhood predicts obesity and insulin resistance in young adulthood // J. Pediatr. — 2001. — Vol. 138. — P. 469—473.

WHO European Ministerial Conference on Nutrition and Noncom­municable Diseases in the Context of Health 2020. — 4—5 July 2013. — Vienna, Austria.

Wilcox G. Insulin and insulin resistance // Clin. Biochem. Rev. — 2005. — 26. — P. 19—39.

World Health Organization. Global action plan for the prevention and control of noncommunicable diseases 2013—2020. — 2013 // www.who.int/nmh/events/ncd_action_plan/en.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


© Український журнал дитячої ендокринології, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018