Емоційний стрес і показники стрес-регуляційних систем у дітей та підлітків із зони проведення Операції об’єднаних сил

D. A. Kashkalda; I. S. Lebets

doi:10.30978/DE2018-2-38

Автор(и)

D. A. Kashkalda ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна
I. S. Lebets ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/DE2018-2-38

Ключові слова:

діти і підлітки із зони проведення ООС, переселенці, показники стрес-реалізаційної і стрес-лімітаційної систем

Анотація

Мета роботи — оцінити показники стрес-регуляційних систем у дітей шкільного віку із зони проведення Операції об’єднаних сил (ООС) залежно від наявності чи відсутності стресу.
Матеріали та методи. Обстежено 129 дітей і підлітків обох статей віком від 7 до 17 років із зони проведення ООС, у тому числі 54 однолітків-переселенців. Досліджували стан стрес-реалізаційних (кортизол, ТБК-активні продукти, дієнові кон’югати, адреналін, норадреналін) і стрес-лімітаційних (серотонін, мелатонін, відновлений глутатіон, глутатіонпероксидаза (ГПО), супероксиддисмутаза) систем.
Результати та обговорення. У дітей і підлітків із зони проведення ООС і переселенців за наявності стресу спостерігається достовірне підвищення концентрації кортизолу порівняно з підлітками без стресу. За наявності стресу в підлітків-переселенців встановлено зниження активності ГПО і збільшення рівня мелатоніну. За відсутності стресу в підлітків із зони проведення ООС відзначається зниження рівня екскреції адреналіну із сечею, у переселенців виявлено протилежну спрямованість.
Висновки. У дітей і підлітків із зони проведення ООС і переселенців встановлено різний характер змін стрес-регуляційних систем, що свідчить про патогенетичні особливості формування механізмів адаптації до перенесеного стресу.

Біографії авторів

D. A. Kashkalda, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

Кашкалда Діна Андріївна, к. біол. н., зав. лабораторії вікової ендокринології та обміну речовин ДУ «ІОЗДП НАМН»

I. S. Lebets, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків

І. С. Лебець

Посилання

Baru AM, Bojko TP. Metodika issledovaniya katekholaminov s povysheniem specifichnosti trioksiindolovoj procedury (Rus). Aktual’nye problemy ehksperimental’noj i klinicheskoj ehndokrinologii (Rus). Har’kov. 1979:126-127.

Drahunskyi VV, Dragunskiy VV. Tsvetovoy lichnostnyiy test (Rus). Mynsk. Kharvest (Rus). Prakticheskoe posobie (Rus). 2007:448

Zubkov GV, Petrishin VD, Chipizhenko VA, Aniskina .A. Metod opredeleniya (N-atsetil-5-metoksitriptamina) v moche (Rus). Sb. nauch. tr. Kharkovskogo med. Institute (Rus). Har’kov, 1974;109:77-81.

Korobejnikov EhN. Modifikaciya opredeleniya produktov perekisnogo okisleniya lipidov v reakcii s tiobarbiturovoj kislotoj (Rus). Lab delo (Rus). 1989;7:8-10.

Kostenko AV, Nesvitaylova KV, Kvashnina LV, Matviychuk VV. The research of the oxidant-prooxidant balance state and energy metabolism of healthy children of primary school age (Ukr). Sovremennaya pediatriya (Rus). 2007;4(17):148-152.

Kostyuk VA, Potapovich AK, Kovaleva ZhA. Prostoj i chuvstvitel’nyj metod opredeleniya aktivnosti superoksiddismutazy, osnovannyj na reakcii okisleniya kvercetina (Rus). Voprosy med himii (Rus). 1990;2(36):28-35.

Kulynych R. Ukradennoe detstvo. Voina na Donbasse hlazamy detei [Elektronnyii resurs] / Rezhym dostupa : ttp://24smi.org/article/20387-uzhasy-vojny-vojna-na-donbasse-gl_spect.html.

Kulinskij VI, Kostyukovskaya AS. Opredelenie serotonina v cel’noj krovi cheloveka i laboratornyh zhivotnyh (Rus). Lab delo (Rus). 1969;7:390-394.

Kut’ko YY, Panchenko OA Lynev AN. Posttravmatycheskoe stressovoe rasstroistvo u perenesshykh vooruzhennыi konflykt (Rus). Ukr med chasopys (Ukr). 2016;1(111):24-27.

Misheneva VV, Goryuhina TA. Nalichie glutationa v normal’nyh i opuholevyh tkanyah cheloveka i zhivotnyh (Rus). Voprosy onkologii (Rus). 1968;10(14):46-49.

Pyliahyna HYa, Pilyagina GYa. Depressivnyie narusheniya (Rus). Zhurnal praktychnoho lіkaria (Ukr). 2003;1:40-49.

Samoilova OV. Personal self−esteem of children from families of internal refugees with manifestation of posttraumatic stress disorder (Ukr). Medical psychology (Rus). 2016;2(42):26-31.

Stal’naya ID. Metod opredeleniya dienovoj kon»yugacii nenasyshchennyh vysshih zhirnyh kislot (Rus). Sovremennye metody v biohimii (Rus). 1977:63-64.

CHaban OS, Frankova IA. Sovremennye tendencii v diagnostike i lechenii posttravmaticheskogo stressovogo rasstrojstva (Rus). Zhurnal Nejro NEWS (Rus). 2015;2(66):8-18.

Bandelow B, Baldwin D, Abelli M et al. Biological markers for anxiety disorders, OCD and PTSD: A consensus statement. Part II: Neurochemistry, neurophysiology and neurocognition. World J Biol Psychiatry. 2016;15:1-53.

Contractor AA, Mehta P, Tiamiyu MF et al. Relations between PTSD and distress dimensions in an Indian child/adolescent sample following the 2008 Mumbai terrorist attacks. J Abnorm Child Psychol. 2014;42(6):925-935.

Haltiwell B. Free radicals and antioxidants: updating a personal view. Nutr Rev. 2012;7(5):257-265.

Mills GC. The purification and properties of glutation peroxydase of erythrocytes. J Biol Chem. 1959;234(3):502-506.

Jones T, Moller MD. Implications of hypothalamic-pituitary-adrenal axis functioning in posttraumatic stress disorder. J Am Psychiatr Nurses Assoc. 2011;17(6):393-403.

Ramo-Fernаndez L, Schneider A, Wilker S et al. Epigenetic Alterations Associated with War Trauma and Childhood Maltreatment. 2015;33(5):701-721.

Yahyavi ST, Zarghami M, Naghshvar F, Danesh A. Relationship of cortisol, norepinephrine, and epinephrine levels with war-induced posttraumatic stress disorder in fathers and their offspring. Rev Bras Psiquiatr. 2015;37(2):93-98.