Вплив родини на харчову поведінку сучасних українських підлітків

Автор(и)

  • H. M. Danylenko Інститут oхoрoни здoрoв’я дітей та підлітків НАМН України, Харків Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0001-7086-2720
  • L. V. Podrigalo Інститут oхoрoни здoрoв’я дітей та підлітків НАМН України, Харків Харківська державна академія фізичної культури http://orcid.org/0000-0002-7893-524X
  • O. H. Avdiievska Інститут oхoрoни здoрoв’я дітей та підлітків НАМН України, Харків Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0001-5764-5254

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJPE2020-4-20

Ключові слова:

пищевое поведение, пищевые предпочтения, семья, подростки

Анотація

Мета — визначити вікові та статеві особливості впливу родини на формування харчової поведінки підлітків у великому промисловому місті в умовах сприятливого для розвитку учнів освітнього середовища.

Матеріали та методи. Проведено анонімне анкетування 1505 учнів 11 закладів загальної середньої освіти зі сприятливим для розвитку учнів освітнім середовищем м. Дніпро у лютому‑березні 2019 р. У дослідженні взяли участь 422 учні 6‑х класів (вказали свою стать 197 хлопчиків та 213 дівчаток), 482 учні 7‑х класів (271 хлопчик та 333 дівчинки) та 784 учні 9‑х класів (243 хлопчики та 216 дівчаток). Досліджено чинники, які формують харчову поведінку сучасних українських підлітків. Проаналізовано частоту вживання певних продуктів харчування, які надають інформацію щодо моделі харчування підлітків.

Результати. За даними анкетування, частота щоденного вживання цукерок становила 28 %, тістечок — 18 %, м’яса — 50 %, ковбасних виробів — 30 %, риби — 10 %, молока — 43 %, свіжих овочів — 62 %, свіжих фруктів — 55 %, продуктів, які можуть бути потенційно шкідливими для вживання підлітками: чіпсів або сухариків — 7 %, хот‑догів — 4 %, кетчупу та соусів — 12 %. Установлено, що неповна родина була чинником ризику частішого споживання підлітками «фаст‑фуду» (F = 9,8; p = 0,02), «вуличної» їжі (F = 17,3; p < 0,001), чіпсів і сухариків (F = 12,2; p = 0,001), продуктів швидкого приготування (F = 18,9; p < 0,001). Мононуклеарні родини становили лише 19,4 — 24,0 %. У разі наявності в родині декількох дітей батьки більшу увагу приділяли споживанню родиною свіжих овочів (F = 7,5; p = 0,006) та фруктів (F = 7,3; p = 0,007). Родина з трьох поколінь уважніше ставилася до регулярного споживання м’яса (F = 4,1; p = 0,04) та кисломолочних продуктів (F = 4,0; p = 0,04).

Висновки. Родина, яка забезпечує життєдіяльність підлітків, відіграє найактивнішу роль у формуванні та пропагуванні харчової поведінки. Структура харчових уподобань учнів базової школи залишається стабільною від шостого до дев’ятого класу і суттєво відрізняється залежно від статі та складу родини, що свідчить про залежність харчової поведінки підлітків від родини. Навіть в умовах, коли батьки прагнуть створити сприятливе для розвитку дитини освітнє середовище, лише 70 % учнів отримують кожен день свіжі овочі та фрукти і в обмеженій кількості повноцінний білок (не більше 20 % — рибу, 60 % — м’ясо). Медико‑профілактичні програми, як складова здоров’язберігаючої політики сучасного закладу загальної освіти, мають враховувати соціально‑економічну ситуацію родини та освіту батьків.

 

Біографії авторів

H. M. Danylenko, Інститут oхoрoни здoрoв’я дітей та підлітків НАМН України, Харків Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Даниленко Георгій Миколайович,
д. мед. н., проф., директор ІОЗДП НАМН України

L. V. Podrigalo, Інститут oхoрoни здoрoв’я дітей та підлітків НАМН України, Харків Харківська державна академія фізичної культури

Подрігало Леонід Володимирович,
д. мед. н., проф.

O. H. Avdiievska, Інститут oхoрoни здoрoв’я дітей та підлітків НАМН України, Харків Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Авдієвська Олена Георгіївна,
лікар-дієтолог, асистент кафедри гігієни та соціальної медицини

Посилання

Zelinska NB. Stand to provide medical assistance to children with endocrine pathology in Ukraine in 2014 [in Ukrainian]. Ukrayinsʹkyy zhurnal dytyachoyi endokrynolohiyi [Ukrainian Journal of Children’s Endocrinology] [in Ukrainian]. 2015. 2:5-13 [in Ukrainian].

Savchin MV, Vasilenko LP. Vikova psychology: Navchalnyy posibnik [Age Psychology: Tutorial] [in Ukrainian]. Kyiv: Academy;2005:360 [in Ukrainian].

Birch LL. Development of food preferences. Ann Rev Nutr. 1999;19:41-62. doi: 10.1146/annurev.nutr.19.1.41.

Birch LL, Fisher JO. Development of eating behaviors among children and adolescents. Pediatrics. 1998;101 (3 Pt 2):539-549. ISSN 1098-4275.

Birch LL, Marlin DW, Rotter J. Eat in gas the «means» activity in a contingency: effects on young children’s food preferences. Child Development. 1984;55:431-439. doi: 10.2307/1129954.

Bowen KJ, Sullivan VK, Kris-Etherton PM, Petersen KS. Nutrition and Cardiovascular Disease-an Update. Curr Atheroscler Rep. 2018;20:8. doi: 10.1007/s11883-018-0704-3.

Bowman SA. Effects of fast-food consumption on energy intake and diet quality among children in a national household survey. Pediatrics. 2004 Jan;113 (1 Pt 1):112-118. doi: 10.1542/peds.113.1.112.

Cuellar J, Jones DJ, Sterrett E. Examining Parenting in the Neighbourhood Context: A Review. J Child Fam Stud 2015. 24:195-219. doi: 10.1007/s10826-013-9826-y.

Costanzo P, Woody E. Domain-specific parenting style sand their impact on the child’s development of particular deviance: The example of obesity-proneness. Journal of Social & Clinical Psychology. 1985;3 (4):425 — 445. doi: 10.1521/JSCP.1985.3.4.425.

Faith MS, Scanlon KS, Birch LL, Francis LA, Sherry B. Parent-child feeding strategies and their relationships to child eating and weight status. Obes Res 2004. 12 (11):1711-1722. doi: 10.1038/oby.2004.212.

Finnane JM, Jansen E, Mallan KM, Daniels LA. Mealtime structure and responsive feeding practices are associated with less food fussiness and more food enjoyment in children. J Nutr Educ Behav. 2017;49:11-18. doi: 10.1016/j.jneb.2016.08.007.

Fisher JO, Birch LL. Restricting access to palatable foods affects children’s behavioral response, food selection, and intake. Am J Clin Nutr. 1999;69 (6):1264-1272. doi: 10.1093/ajcn/69.6.1264.

Hughes SO, Power TG, Orlet Fisher J, Mueller S, Nicklas TA. Revisiting a neglected construct: parenting styles in a child-feeding context. Appetite. 2005;44 (1):83-92. https://doi.org/10.1016/j.appet.2004.08.007.

Kovács E, Hunsberger M, Reisch L, Gwozdz W et al. Adherence to combined lifestyle factors and their contribution to obesity in the IDEFICS study. Obes Rev. 2015;16:138-150. doi: 10.1111/obr.12349.

Montaño Z, Smith JD, Dishion TJ. Longitudinal relations between observed parenting behaviors and dietary quality of meals from ages 2 to 5. Appetite. 2015;87:324-329. doi: 10.1016/j.appet.2014.12.219.

Nielsen SJ, Siega-Riz AM, Popkin BM. Trends in food locations and sources among adolescents and young adults. Prev Med. 2002;35 (2):107-113. doi: 10.1006/pmed.2002.1037.

Russell CG, Worsley A. Why don’t they like that? And can I do anything about it? The nature and correlates of parents’ attributions and self-efficacy beliefs about preschool children’s food preferences. Appetite. 2013;66:34-43. doi: 10.1016/j.appet.2013.02.020.

Scaglioni S, Cosmi V, de Ciappolino V, Parazzini F, Brambilla P, Agostoni C. Factors influencing children’s eating behaviours. Nutrients. 2018;10:706. 10.3390/nu10060706.

doi: 10.3390/nu10060706.

Shanahan MJ, Hofer SM. Social context in gene-environment interactions: retrospect and prospect. The Journals of Gerontology. Series B. Psychological Sciences and Social Sciences 2005. 60 (Spec No 1):65-76. doi: 10.1093/geronb/60.special_issue_1.65.

Story M, French S. Food Advertising and Marketing Directed at Children and Adolescents in the US. Int J Behav Nutr Phys Act 2004. 1:3. doi: 10.1186/1479-5868-1-3.

Podrigalo LV, Iermakov SS, Avdiievska OG, Rovnaya OA Special aspects of Ukrainian schoolchildren’s eating behavior. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems Of Physical Training And Sports. 2017;21 (3):120-125. doi: 10.15561/18189172.2017.0304.

Ventura AK, Worobey J. Early influences on the development of food preferences. Curr Biol. 2013;23:401-408. doi: 10.1016/j.cub.2013.02.037.

.

.

.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-24

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження