Вплив родини на харчову поведінку сучасних українських підлітків

Анотація

Мета — визначити вікові та статеві особливості впливу родини на формування харчової поведінки підлітків у великому промисловому місті в умовах сприятливого для розвитку учнів освітнього середовища.

Матеріали та методи. Проведено анонімне анкетування 1505 учнів 11 закладів загальної середньої освіти зі сприятливим для розвитку учнів освітнім середовищем м. Дніпро у лютому‑березні 2019 р. У дослідженні взяли участь 422 учні 6‑х класів (вказали свою стать 197 хлопчиків та 213 дівчаток), 482 учні 7‑х класів (271 хлопчик та 333 дівчинки) та 784 учні 9‑х класів (243 хлопчики та 216 дівчаток). Досліджено чинники, які формують харчову поведінку сучасних українських підлітків. Проаналізовано частоту вживання певних продуктів харчування, які надають інформацію щодо моделі харчування підлітків.

Результати. За даними анкетування, частота щоденного вживання цукерок становила 28 %, тістечок — 18 %, м’яса — 50 %, ковбасних виробів — 30 %, риби — 10 %, молока — 43 %, свіжих овочів — 62 %, свіжих фруктів — 55 %, продуктів, які можуть бути потенційно шкідливими для вживання підлітками: чіпсів або сухариків — 7 %, хот‑догів — 4 %, кетчупу та соусів — 12 %. Установлено, що неповна родина була чинником ризику частішого споживання підлітками «фаст‑фуду» (F = 9,8; p = 0,02), «вуличної» їжі (F = 17,3; p < 0,001), чіпсів і сухариків (F = 12,2; p = 0,001), продуктів швидкого приготування (F = 18,9; p < 0,001). Мононуклеарні родини становили лише 19,4 — 24,0 %. У разі наявності в родині декількох дітей батьки більшу увагу приділяли споживанню родиною свіжих овочів (F = 7,5; p = 0,006) та фруктів (F = 7,3; p = 0,007). Родина з трьох поколінь уважніше ставилася до регулярного споживання м’яса (F = 4,1; p = 0,04) та кисломолочних продуктів (F = 4,0; p = 0,04).

Висновки. Родина, яка забезпечує життєдіяльність підлітків, відіграє найактивнішу роль у формуванні та пропагуванні харчової поведінки. Структура харчових уподобань учнів базової школи залишається стабільною від шостого до дев’ятого класу і суттєво відрізняється залежно від статі та складу родини, що свідчить про залежність харчової поведінки підлітків від родини. Навіть в умовах, коли батьки прагнуть створити сприятливе для розвитку дитини освітнє середовище, лише 70 % учнів отримують кожен день свіжі овочі та фрукти і в обмеженій кількості повноцінний білок (не більше 20 % — рибу, 60 % — м’ясо). Медико‑профілактичні програми, як складова здоров’язберігаючої політики сучасного закладу загальної освіти, мають враховувати соціально‑економічну ситуацію родини та освіту батьків.