Експрес-оцінка фізичного розвитку дітей шкільного віку за допомогою індексу маси тіла

Анотація

Мета — порівняти інформативність методів оцінки фізичного розвитку за індексом маси тіла та шкалами регресії щодо виявлення та прогнозування ожиріння у дітей шкільного віку.

Матеріали та методи. Проведено поперечне дослідження фізичного розвитку 3265 дітей шкільного віку (від 7 до 17 років), з них 1579 хлопчиків та 1686 дівчаток, які мешкають у великому індустріальному місті. Вивчали зріст та масу тіла за стандартними методиками. Оцінку показників фізичного розвитку проводили за центильними таблицями індексу маси тіла, а також за національними українськими стандартами згідно з наказами МОЗ України «Про затвердження Критеріїв оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку» та «Про затвердження Протоколів лікування дітей з ендокринними захворюваннями». Статистичну обробку даних проведено за допомогою методу статистичного агрегування і t‑тесту у програмних пакетах IBM SPSS Statistics v. 20 та Microsoft Excel.

Результати. За результатами оцінки рівня фізичного розвитку за допомогою агрегованих центильних таблиць індексу маси тіла, рекомендованих ВООЗ для створення національних стандартів, установлено, що частка дітей з нормальною масою тіла (15 — 85‑й перцентиль) перевищує 50 %, за винятком хлопчиків віком 10 і 13 років. До груп ризику щодо розвитку ожиріння було віднесено 6,9 — 15,4 % хлопчиків з найбільшою кількістю у 11 — 13‑річному віці та 7,9 — 14,1 % дівчаток віком 10, 13 і 14 років. Серед хлопчиків віком 8 — 10 та 14 років ожиріння зареєстрували у понад 20 %, а серед дівчаток віком 8 — 10 років — у 16,2 %. При порівнянні результатів оцінки за стандартами ВООЗ та національними критеріями оцінки фізичного розвитку виявлено «жорсткіший» підхід до виділення категорії дітей з ожирінням віком 12 — 17 років з розбіжністю до 7 % серед хлопчиків та до 19 % — серед дівчаток, а серед дітей віком 8 — 9 років ожиріння частіше реєстрували за центильними таблицями.

Висновки. Індекс маси тіла доцільно використовувати для орієнтовної експрес‑оцінки фізичного розвитку дитини за умови подальшого уточнення під час детальнішого медичного огляду за допомогою національних шкал регресії для виявлення та прогнозування дитячого ожиріння. Є потреба у створенні автоматизованого алгоритму оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку на робочих місцях медичного персоналу.